Вступ

Актуальність і доцільність теми “Анімаційне обслуговування в туристичній індустрії” зумовлена сукупністю зовнішніх і внутрішніх чинників, що визначають нинішній стан і перспективи розвитку туристської галузі в Україні.

Обєкт дослідження: система туристичного обслуговування в Україні.

Предмет дослідження: розвиток анімації в туризмі.

Мета дослідження: виконання аналізу чинників, що впливають на формування додаткових туристичних і анімаційних послуг та визначення можливостей впровадження у практику вітчизняної туристичної діяльності інноваційних анімаційних програм, застосовуючи досвід зарубіжних країн.

Методи дослідження. Для розвязання визначених завдань, досягнення мети, перевірки гіпотези використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження, зокрема:

- теоретичні - методи системного аналізу, що застосовувалися для вивчення туризму як соціальної системи; методи порівняльного аналізу - для обґрунтування систем туристського анімаційного обслуговування в зарубіжних країнах; методи прямого структурного аналізу - для розгляду структури й особливостей туристської освіти як системи та обґрунтування моделі компетентності фахівця туризму;

- емпіричні - спостереження, моделювання.

На початку ХХ1 ст. міжнародний туризм набув величезних масштабів розвитку. Міжнародні туристські звязки стали складовою частиною загального процесу інтернаціоналізації соціально - економічних відносин.

Розвиток туризму сприяв створенню потужної індустрії гостинності - сукупності готелів та інших засобів розміщення, різних видів транспорту, обєктів громадського харчування, закладів відпочинку та розваг тощо.

Необхідність відновлення фізичних і духовних сил, які людина втрачає в процесі трудової діяльності і повсякденного спілкування сприяє активному зростанню поїздок з метою відпочинку. Цей вид туризму - один з найдревніших і найбільш стабільних і динамічно розвинених сегментів туристичного ринку, складаючи три чверті всього обєму світового туризму. Цей сегмент є досить перспективним і для відродження та стабілізації внутрішнього і вїзного туризму в Україні, особливо для тих традиційних регіонів відпочинку як Карпати та Крим.

Саме рекреація - відновлення сил є основною метою в цьому виді туризму, але шляхи досягнення цієї мети є різними для різних категорій відпочиваючих залежно від їх віку, рівня освіти, соціального статусу, особистих інтересів, смаків тощо. Деяка частина рекреантів обирає пасивний відпочинок, але більшість віддає перевагу поєднанню його з розважальними заходами, пізнавальною діяльністю, лікувальними процедурами та заняттями спортом. Молодь та підлітків приваблює активний відпочинок - спорт, танці, розваги, людей старшого віку - екскурсії, культурно-видовищні заходи, розважальна гастрономія. Але завжди обовязковою умовою рекреаційної діяльності в період відпочинку для людини є її незвичайність, несхожість на те, чим вона займається у своєму повсякденному житті, святковість, емоційне переключення. Саме тому зарубіжні спеціалісти - туризмознавці ввели в практику термін «amusements» (розваги ) , під яким обєднали кілька видів рекреаційної діяльності людини в період відпочинку, крім суто розважальної: пізнавальну, спортивно-оздоровчу, соціокультурну та ін.

Однією з функцій туризму була також визначена холістична - здатність туризму вносити різноманітність та радість в повсякденне життя людини, створювати атмосферу свята. Холістичний характер рекреаційної діяльності людини обумовив появу й терміну «animation» ( анімація )- оживлення. Сьогодні цей термін використовується і в вітчизняній туристський практиці. Анімація в туризмі розвивається в двох напрямках. Перший - це створення спеціальних музеїв та парків, організація костюмованих балів, шоу, свят та інших дійств за своїми сценаріями. В даному випадку мова йде про створення спеціалізованого турпродукту. Наприклад, це - тематичні парки Діснейленди, іспанський парк пригод «Порт Авентура», «Санта-парк» в Лапландії, музеї типу «Скансен», фортеці-музеї із лицарськими турнірами і фестивалями привидів - у Великобританії і Словакії, костюмовані бали у Відні тощо. В Україні такими прикладами можуть бути фольклорні свята і обряди - «Масляна», «Обжинки», цикл новорічних свят з колядками й щедрівками на базі Музеїв народної архітектури й побуту, «Козацькі забави» та турніри на Хортиці, в Камянець-Подільскому.

Другий напрямок - це анімація - оживлення програм дозвілля туристів в місцях тривалого відпочинку - курортних готелях і центрах, туристичних селищах і базах, на круїзних судах тощо.

Обидва напрямки анімації в туризмі передбачають незвичайність і різноманітність заходів, безпосереднє включення туристів в дію. Це вимагає від організаторів дозвілля і певні творчі здібності для створення спеціальних програм і сценаріїв, і вміння стимулювати інтерес туриста, змусити його попри зніяковіння, інертність взяти участь в таких програмах.