Вступ

Протягом багаторічної підготовки, спортсменів використовуються різні засоби навчання, серед яких помітну роль відіграють технічні пристрої. Численними дослідженнями встановлено, що їх застосування в тренувальному процесі підвищує його ефективність.

Разом з тим, саме за допомогою технічних засобів навчання вдається вирішити такі проблеми підготовки спортсменів, що іншими шляхами досягти дуже важко, а іноді і неможливо. Більшість же тренерів і спортсменів, навіть висококваліфікованих, практично не використовують тренажерні пристрої. Серед основних причин такого положення справ у спортивній практиці - відсутність самих тренажерів або досить докладного опису їх конструкції і методики застосування.

Конструювання тренажерних пристроїв є тривалим і трудомістким процесом. Розробка проходить ряд стадій, що включають у себе вибір матеріалу, розрахунки на міцність, перевірку відповідності тренажера гігієнічним і ергономічним вимогам, правилам техніки безпеки і так далі. При розробці тренажерних пристроїв конструктор повинний мати досить повне уявлення не тільки про суто інженерну сторону передбачуваного рішення, але і про техніку рухів, що будуть виконуватися. Це досить великий матеріал і про нього більш докладно можна довідатися зі спеціальної літератури.

Актуальність. Проблема клініко-фізіологічного обґрунтування механотерапії як засобу тренування привертає за останні роки все більше уваги учених і тренерів. Це обумовлено необхідністю досконалого розвитку певної групи м`язів та певним спрямуванням тренувального процесу.

Предмет дослідження: особливості застосування технічних засобів в тренувальному процесі.

Проблема: полягає в тому, що правильне цілеспрямоване використання апаратів дає позитивні результати для більших досягнень в спорті.

Робоча гіпотеза: можна вважати, що важливим етапом використання технічних засобів є правильний підбір апаратів для проведення тренування та відновлення роботи певного органу чи системи.

Мета дослідження: обґрунтування особливостей використання технічних засобів у тренувальному процесі.

Задачі дослідження:

Охарактеризувати особливості використання технічних засобів у тренувальному процесі.

Дати характеристику основних технічних засобів, особливості та показання до застосування.

Навести основні моделі тренажерів нового покоління.

Дати характеристику та обґрунтувати мету використання вимірювальних та реєстру вальних приладів .

Методи і організація дослідження:

Аналіз наукової і науково-методичної літератури.

Аналіз і синтез.

На основі одержаних даних дослідження були проаналізовані:

відомості наукової і науково-методичної літератури;

досвід провідних спеціалістів в даній області.

Наукова новизна: узагальнені сучасні дані про основи технічних засобів дають можливість вибору найбільш перспективних напрямків застосування для тренувального процесу апаратів нового покоління.

Практична значимість: для організації та ефективного тренувального процесу застосовуються тренажери нового покоління, а використання цих приладів з тренувальною та лікувальною метою дає можливість швидшого відновлення функціонування організму.