3.4.3. Потенціал природних комплексів та розбудова інфраструктури

Потенціал природних комплексів та біологічного різноманіття на території району є самодостатнім для планування значних обсягів туристичної діяльності. Цей потенціал вже частково використовується, але ще вимагає продовження досліджень пов’язаних з можливостями застосування природоохоронної, ландшафтної та біологічної інформації на екскурсіях та під час дозвілля відпочиваючих у національному парку. Однак, значно більшого дослідження потребує з’ясування перспективи у виборі та розміщенні елементів інфраструктури, що передбачає орієнтуватись на екологічний та інший туризм.

Забезпечення подальшого розвитку та перспектив ефективного використання рекреаційних ресурсів на території Шацького НПП повністю залежить від вдалого планування використання ландшафтів та природних екосистем. В сучасних умовах на території району інтенсивно розвивається приватний сектор забудови, а також забудова для потреб відпочиваючих. Ця забудова ще не завдала значної шкоди для збереження природних ландшафтів та видового різноманіття, але подальший розвиток будівництва за межами населених пунктів або на їх межі, необхідно заздалегідь узгоджувати з наявністю природоохоронних цінностей на цих або наближених до них площах. Така вимога в першу чергу пов’язана з небезпекою втрати цінних ландшафтних структур та біологічного різноманіття, особливо рідкісних видів тварин та рослин, що є важливим елементом, сприяючим розвитку як регіонального, так і міжнародного туризму. Шацький НПП за останнє десятиліття отримав два міжнародних Дипломи: Диплом міжнародного біосферного резервату по програмі МАБ ЮНЕСКО та Диплом міжнародної ІВА території. Таке міжнародне визнання помітно сприяє зростанню зацікавленості як на ринку екологічного туризму, так і в області природоохоронної діяльності, що застережена міжнародним законодавством (ряд міжнародних Конвенцій ратифіковані Урядом України).

З огляду перспектив охорони видового та ландшафтного різноманіття, найбільшої уваги на території парку, заслуговують узбережжя озер Світязь, Пулемецьке, Люцимер, Пісочне, а також комплекси торфових боліт біля озер Кримно, Карасинець, Соминець, Довге та Кругле, а також озера Луки, Перемут, Климівське. Важливим є дотримання природоохоронного режиму у лісових урочищах, а саме на ділянках біля сіл Красний Бір, Ростань, Острів’я, Вільшанка, Мельники, Затишшя. На багатьох ділянках, через які заплановані екологічні піші та вело-маршрути, необхідно зберегти елементи приватного сільськогосподарського користування, зокрема вільне випасання худоби, ручне сінокосіння, які забезпечують умови для збереження цілого ряду важливих рідкісних видів біоти. Також, на екологічних маршрутах необхідне збереження найбільш цінних елементів ландшафту, що особливо приваблюють увагу туристів, а також є важливими для збереження біологічного різноманіття. В першу чергу, це – старі поодинокі дуби на узліссях, старі сосни саме поліської архітектоніки, що ростуть переважно край доріг (слід зауважити, що на Поліссі їх залишається все менше), мініатюрні округлі оазиси змішаного лісу серед поля, що наявні лише на території Західного Полісся. Особливий нагляд необхідний за найважливішими польовими дорогами, що спроможні забезпечити задоволення туристів та відпочиваючих у проведенні екскурсій на вело-маршрутах. З іншого боку ці польові дороги, також, відносяться до важливих структурних елементів ландшафту, що спроможні забезпечити необхідні вимоги цілого ряду видів тварин до вибору гніздових чи кормових біотопів.

У сучасних умовах необхідно зберегти всі цінні ділянки екосистем, що своїм естетичним та екологічним потенціалом спроможні забезпечити сталий розвиток зеленого та сільського туризму, економічне зростання Західно-Поліського регіону країни. Ми повинні визнати, що пріоритетом для подальшого соціально-економічного розвитку та зростання добробуту населення Шацького регіону є перспектива розбудови рекреаційної інфраструктури та мережі екологічного і сільського туризму. Такий шлях регіонального розвитку вимагає збереження цілісності первинних природних комплексів, ландшафтного та видового різноманіття біоти. Втрати цінних біотопів, рідкісних видів тварин та рослин, можуть призвести до різкого погіршення стану довкілля, а за ним поступового спаду зацікавленості та попиту на туристичному ринку. Тому, для потреб розвитку екологічного та сільського туризму, зараз існує гостра потреба інвентаризації цінних ландшафтних та біологічних об’єктів з подальшою метою їх збереження від загроз планування забудови або іншого використання земельних ресурсів. На передодні масштабної приватизації земель запасу, куди часто входять різні мало якісні з економічної точки зору землі, але часто цінні у природоохоронному відношенні, крім існуючих заповідних зон, необхідно виявити найбільш важливі території, що мають важливе значення для збереження видового різноманіття біоти, а також, сприятимуть розвитку мережі екологічного туризму. Ми дотримуємось думки, що саме екологічний туризм в умовах Шацького району спроможний розвиватись досить стрімко і здатний привабити значні інвестиції у економічний розвиток регіону, забезпечити працевлаштування молоді та подолати проблеми безробіття місцевого населення без нанесення збитків природному середовищу. Розвиток екологічного туризму у Шацькому національному парку, ми розглядаємо як можливість гармонійного поєднання збереження природних ресурсів та сталого економічного розвитку регіону.

Дуже важливе значення у сприянні розвитку екологічного туризму відіграє фактор наявності існуючої мережі автомобільних та інших транспортних мереж у регіоні. Відомо, що даний регіон не має напруженої та розгорнутої транспортної сітки, але саме цей фактор можна розглядати, як такий що має значні переваги перед багатьма іншими територіями, зокрема, наприклад на Прикарпатті. Відомо, що тепер значною популярністю у Європі користуються саме ті території де мережа автодоріг розвинута помірно або має досить низьку щільність локалізації на природних ландшафтах. Це стосується і залізничних транспортних мереж. Саме територія Шацького району має такі переваги, що тепер особливо популярні у Європі та в світі і забезпечують перспективи розвитку достатньо прибуткового екологічного туризму. Цінним на цій території є факт наявності гармонійної мережі ґрунтових доріг, що мають важливе значення для підтримки цінних видів хребетних тварин, є каналами для проникнення у лісові екосистеми багатьох рідкісних метеликів, а також, ці дороги дуже важливі для розгортання мережі екологічного туризму. В цьому випадку перспектива піших маршрутів, велосипедних та кінних маршрутів, повністю пов’язані із станом ґрунтових доріг на ландшафтах. Хоча розвиток мережі автомобільних доріг на території Шацького національного парку обмежений, однак тут помітно зростає навантаження транспорту за рахунок прибулих відпочиваючих, або громадян, що мандрують до Білорусі або Польщі. Автотуристи та інші власники автомобільного транспорту часто мають потребу у відпочинку край доріг. Як правило для цього найбільш зручними є лісові масиви, що перетинаються автострадами і обабіч яких влаштовані рекреаційні пункти. Використання цих рекреаційних пунктів набуває все більшої актуальності, навіть виникає більша потреба у облаштуванні наметових містечок біля окремих озер парку, де часто зупиняються автотуристи, що тимчасово і короткочасно перебувають на території національного парку, але прагнуть відпочити саме біля озер. Одне з наметових містечок облаштоване біля урочища “Гряда” поруч з озером Світязь. Автотуристами ефективно використовуються рекреаційні пункти біля озер Перемут та в урочищі “Венське”. За останні 2-3 роки на території парку облаштовані два нові рекреаційні пункти: “Незабутка” на околицях с. Світязь та біля озера Пісочне. Ці пункти досить вдало розміщенні і вже потужно використовуються відпочиваючими та автотуристами. Завдяки функціонуванню цих рекреаційних пунктів, вдалось подолати неорганізований (“дикий”) туризм, що тривалий час завдавав значних збитків природному середовищу, особливо береговій лінії багатьох озер, а також, вимагав значних затрат часу та ресурсів у роботі служби охорони парку. В подальшому необхідно вдосконалювати роботу та спектр послуг зазначених рекреаційних пунктів, що спроможні утримати складно-керований потік автотуристів та інших короткотривалих відпочиваючих.

Значне навантаження на лісові екосистеми у НПП відбувається у літні місяці під час дозрівання ягід (особливо чорниці) та у вересні – жовтні, коли популярні збирання грибів та заготівля журавлини. Перебування відпочиваючих у лісі призводить до значних змін рослинного покриву, витоптування нових стежок, турбування диких тварин, що особливо негативно в період гніздування птахів. Процес зміни лісового фітоценозу спочатку проходить шляхом механічного витоптування (перша стежка, довільні ділянки короткочасного відпочинку) окремих ділянок, зникнення окремих видів рослин, до цілковитої деградації фітоценозу, коли утворюються оголені ділянки ґрунту, а окремі дерева через втрамбовування землі практично позбавлені підстилки або будь-якого трав’яного покриву. Для оцінки впливу рекреаційного навантаження на лісові фітоценози, пропонується виділення п’яти класів, що відповідають послідовним стадіям зміни рослинного покриву та загальному впливу на природні комплекси (табл.3.10.). Згідно проаналізованих матеріалів ― “Временных технических указаний по устройству лесов рекреационного значения” (В/О “Леспроект”, М., 1980); “Временных рабочих правил по устройству лесов рекреационного назначения” (УЛП, Киев, 1980); “Рекреационного использования лесов” (С.А.Генсирук, М.С.Нижняк, Р.Р.Возняк; Урожай, 1987), у екосистемах визначались класи стійкості різних типів насаджень до рекреаційних навантажень (табл. 3.10.). У таблиці 3.10. в чисельнику приведені середні значення рекреаційних навантажень для визначеної стадії регресії, а у знаменнику – діапазон цих навантажень, який визначає їх зміну в процесі поступової і неперервної зміни природного комплексу в межах цієї стадії дигресії (враховується зміна коефіцієнту рекреації і вплив інших факторів).

Таблиця3.10.

Рекреаційні навантаження, які визначають виникнення тих чи інших стадій рекреаційної дигресії в насадженнях різних класів стійкості, люд.-дн./га

Відповідно до таксаційних виділів у Шацькому НПП визначались такі показники рекреаційного призначення, як тип ландшафту, клас стійкості до рекреаційних навантажень, ступінь рекреаційної дегресії, ступінь пішохідної доступності і оцінка, яка визначає ступінь рекреаційного упорядкування території. Незначної деградації зазнають насадження заповідної зони, а найбільше навантаження припадає на лісові урочища рекреаційної зони парку у Мельниківському та Світязькому лісництвах.

В сучасних умовах, при підготовці нового плану розвитку, об’єктивну оцінку та оптимальне використання рекреаційного потенціалу природних комплексів – слід розглядати як одне з найбільш перспективних завдань Шацького НПП. Послідовне виконання цих завдань сприятиме розв’язанню цілого ряду наступних кроків пов’язаних із цілями, що поставлені перед природо-заповідним фондом держави. Зручне географічне розташування національного парку, кліматолікувальні властивості даної місцевості, сприяють організації відпочинку, туризму, санаторному оздоровленню рекреантів, а рекреаційно-курортні ресурси Шацького району, дозволяють намітити перспективи для розгортання програми розвитку екологічного та іншого спеціалізованого туризму, що набуває все більшої популярності у Європі та поширюється в Україну.

В попередні роки, розвиток рекреаційної інфраструктури на території парку був доволі обмежений, як в силу відсутності збільшення попиту на відпочинкові місця на локальному туристичному ринку, так і через відсутність коштів для розвитку регіонального бізнесу та приватного сектору. Практично відсутніми були традиції розгортання міжнародних програм як туристичного, так і оздоровчого характеру. Ще недавно локалізація головних туристичних та оздоровчих осередків лише на двох озерах – Світязь та Пісочне, виглядали до певної міри виправданими, але згодом така ситуація призвела до помітного виснаження природних екосистем, особливо у найбільш напружений літній період. Тому, якщо в минулому пасивне і часткове використання решти озер не виглядало ірраціональним, то сьогодні, існує гостра потреба розширення мережі туристичних осередків, маршрутів та еколого-туристичних програм, що спроможні виконати завдання еколого-освітнього та оздоровчого характеру, які є складовою діяльності сучасного національного парку, розміщеного у транскордонній зоні.

На території Шацького НПП обладнано дві екологічні стежки ― “Лісова пісня” протяжністю 5,6 км, та “Світязянка” ― 5,2 км. На всіх оглядових точках згаданих стежок, розміщені лісові меблі для тимчасового відпочинку, що найчастіше відображають особливості природи, культури та традицій поліського краю. По всій довжині стежок встановлені доволі яскраві аншлаги для ознайомлення з природоохоронним режимом парку, особливостями його природних екосистем та видовим багатством флори та фауни. Як правило, на початку кожної екологічної стежки встановлено інформаційний аншлаг із схемою маршруту, правилами поведінки та позначенням оглядових точок, що важливі для планування активного відпочинку і спостережень у природі. Наявні еколого-пізнавальні стежки мають сприятливе розміщення і активно використовуються відпочиваючими та туристами завдяки близької присутності санаторію та профілакторію.

З метою покращення розвитку пішого туризму та поглиблення екологічної освіти серед відпочиваючих, поблизу баз відпочинку в урочищах “Гряда”, “Венське”, доцільно розвивати нові еколого-пізнавальні стежки. Планується розвивати одноденні пішохідні туристичні маршрути, що сприятимуть оздоровленню туристів шляхом активного відпочинку та ознайомлення з ландшафтами Західного Полісся, проведенням спостережень за живою природою. Для забезпечення змістовного дозвілля відпочиваючих та туристів, доцільно силами у національному парку сформувати еколого-освітній відділ з метою подальшої підготовки гідів-екологів, що забезпечуватимуть туристичний супровід різних екскурсій, як на піших, так і на інших маршрутах по території парку. Доброю перспективою для підготовки гідів-екологів може стати осередок біолого-географічного стаціонару Львівського національного університету та Шацький лісовий технікум. Співпраця цих навчальних закладів може стати запорукою майбутньої підготовки кваліфікованих спеціалістів з екологічної освіти та екологічного туризму на базі лісового природо-заповідного фонду України.

Для покращення уже існуючих осередків на туристичних маршрутах необхідно відремонтувати існуючі та обладнати два нові туристичні притулки і 4 денні стоянки. На найближчу перспективу, необхідно обладнати два денні туристичні притулки і дві денні стоянки. Місця денних стоянок, як правило, облаштовують накриттям зі столом і лавками, місцем для вогнища та шашличницею, водяною колонкою, смітниками, туалетом та місцем зберіганням дров. Нічні стоянки крім переліченого обладнання обов’язково повинні включати також туристичні притулки (будинки відпочинку літнього типу), місця розташування коней та зберігання сіна для них. На запланованих водних маршрутах (мова йде про ті маршрути, які здавна використовувались у національному парку і тут наявна досить досконала схема проходження цих маршрутів), також необхідно обладнати дві стоянки для човнів, і в т.ч., одну – на перший період, а наступну – на розрахунковий період. На стоянках необхідно побудувати причали та встановити кріплення для човнів.

Згадані вище два рекреаційні пункти (“Незабутка”, що біля озера Світязь та інший ― біля озера Пісочне) на розрахунковий період доцільно буде запроектувати як майбутні наметові містечка, де концентруватиметься значна кількість туристів, що приймають участь у піших та вело-маршрутах. На подальшу перспективу (розрахунковий період) доцільно облаштувати ще два рекреаційні пункти, що обґрунтовується значним розширенням території національного парку. Один із рекреаційних пунктів доцільно облаштувати на першу чергу поблизу с. Ростань (Ростанське лісництво, поблизу автостради, що спрямована до кордону з Білоруссю, до м. Брест), та ще один рекреаційний пункт на розрахунковий період, у випадку відкриття пішого переходу кордону біля с. Грабове між Польщею та Україною. Останній пункт матиме особливе призначення для вело-туристів, що мандруватимуть з Польщі до Шацького парку або з України до Поліського парку народового у Польщі, що є складовою міжнародного біосферного резервату “Західне Полісся”. Обґрунтування цього велосипедного маршруту має особливе завдання, а саме поширення знань та досвіду природоохоронної, рекреаційної та еколого-освітньої діяльності у різних економічних умовах, що склались на території Польщі та України. Рекреаційні пункти обладнують інформаційним куточком з схемою парку та правилами поведінки, бесідками, лісовими меблями, дитячими ігровими майданчиками, водяною колонкою, вогнищами, шашличницями, навісами від сонця та дощу, смітниками, туалетами та місцями для зберігання дров, сховищем для необхідного інвентарю – лопат, сокири, тощо.

Для подальшого розвитку кінного туризму на берегах озера Люцимер на першу чергу заплановано формування рекреаційного пункту, а на розрахунковий період, цей пункт доцільно буде перевести у статус наметного містечка, де встановити колонки для води, смітники, туалети. Як і біля берегів озера Пісочне, наметні містечка необхідно обладнати накриттями зі столом і лавками, навісами від сонця, дитячими майданчиками, вогнищами, шашличницями, щитами для наметів.

Для перспективи розвитку вело-туризму необхідне облаштування вело-гаражів, які, очевидно, найбільш доцільно створити в місцях концентрації найбільшої кількості туристів та відпочиваючих, зокрема на території санаторію “Лісова пісня” та пансіонату “Шацькі озера”. На першу чергу доцільно створити вело-гараж на території пансіонату і закупити близько 15-20 велосипедів. Передбачається, що існуватиме потреба у 30-50 велосипедах на території пансіонату на перспективу кількох ближчих років. Одночасно на розрахунковий період необхідно обладнати вело-гараж на території санаторію „Лісова пісня” та придбати до 12-15 велосипедів з наступною перспективою купівлі 20-25 велосипедів, що також можуть досить інтенсивно використовуватись у найближчі роки, особливо протягом квітня – початку жовтня.

Для відпочинку біля берегів озер уже на першу чергу необхідно провести благоустрій пляжів на озерах Світязь, Пісочне, Пулемецьке, Люцимер шляхом обладнання їх пляжними меблями (навісами від сонця, лежанками, роздягальнями, смітниками, туалетами). Обладнати дитячі ігрові майданчики. Ряд пляжів на озерах Пісочне, Люцимер потребують реконструкції, доцільно також створити невеликий пляж на південно-східному березі озера Перемут.

Для забезпечення матеріальної бази та розвитку інфраструктури рекреаційного бізнесу та екологічного туризму, за рахунок бюджету району запроектовано (згідно проекту територіальної організації району (Укрндіпромцивільсільбуд, 1997) та для подальшого планування будівництва на першу чергу необхідне спорудження готелів у смт. Шацьк та в с. Світязь по 100 місць у кожному. Також, необхідне влаштування 5 їдалень в наступних населених пунктах: смт. Шацьк – місткістю 75 місць, с. Світязь – 75 місць, с. Пульмо – 50 місць, с. Самійличі – 15 місць та с. Положеве – 15 місць. На розрахунковий період – їдальні в смт. Шацьк (2 шт.) – 150 місць та по одній в селах Підманеве – 25 місць, Омельне – 15 місць, Залісся – 15 місць, Мельники – 50 місць (табл. 3.11.). Мережу баз відпочинку в урочищі “Гряда” планується винести з прибережної смуги озера Світязь і надалі збільшити ємкість цього осередку до 4 тис. чоловік. Для забезпечення розвитку водного та кінного маршрутів необхідно передбачити на перший період купівлю трьох човнів, а на розрахунковий період купівлю п’яти човнів та п’яти коней, виготовлення п’яти бричок.

Таблиця3.11.

Попередня інформація про об’ємні показники і витрати пов’язані з благоустроєм.

В сучасних умовах розвитку рекреаційної інфраструктури сприяє приватний сектор, що стрімко почав розвиватись в умовах району і зокрема у смт. Шацьк та с. Світязь, урочищі „Гряда”. Тут збудовані перші приватні кафе (загалом близько 14 кафе), мережа приватних продуктових магазинів (загалом близько 23), літні наметні бари (близько 8). Особливо розбудовується мережа приватних будинків облаштованих для відпочинку туристів та відпочиваючих, що зосередженні головним чином в с, Світязь, урочищі “Ляпове” (біля озера пісочне), урочищі „Ілічьовка” (північні береги озера Світязь). Надалі приватний сектор сприятиме швидкому розвитку екологічного та сільського туризму, що повинен стати основним інвестиційним напрямком для подальшого розвитку національного парку та регіону в цілому.