2.3. Стратегія підвищення конкурентоспроможності
В останні роки розвиток туристичної індустрії у світі, а зокрема в Україні «не стоїть не місці», а стрімко розвивається. За останні роки набуває дедалі популярності створення багатофункціональних комплексів індустрії гостинності.
Для багатофункціональних туристично-готельних комплексів головною функцією є надання готельних послуг. Таким чином, спираючись на все вищесказане, можливо визначити поняття «багатофункціонального туристично-готельного комплексу», як проекту, основною функцією якого є надання готельних послуг, окремі підприємств а, які входять до комплексу, також належать до індустрії туризму і попит на їх послуги не залежить від попиту на послуги готелю. Це означає, що підприємства, які входять до складу комплексу, надають послуги не тільки споживачам готелю, але й іншим споживачам.
Підвищення конкурентоспроможності підприємств вимагає розробки і реалізації конкурентних стратегій. Конкурентна стратегія - це комплекс розроблених заходів, які дають можливість утримувати і покращувати існуюче положення на ринку, розвиваючи заздалегідь визначені перспективні види продукції з метою розширення пропозиції, задоволення потреб споживачів, збільшення ринкової частки в певних сегментах та досягнення високого рівня конкурентоспроможності підприємства шляхом підвищення його іміджу.
На підприємстві має бути розроблена відповідна стратегія конкурентоспроможності, передбачені заходи щодо всього виробничо-господарського комплексу. Варіанти стратегії можуть відрізнятися цілями, часовими параметрами та іншими характеристиками залежно від конкретних і перспективних завдань, але в кожному випадку їх головна мета - забезпечення переваг над конкурентами.
Підприємства, які входять до багатофункціональних туристично-готельних комплексів не мають зовсім незалежний попит, тому що належать до туристичної індустрії. Таким чином їх попит, скоріш за все, доповнює один одного, що сприяє досягненню сінергетичного ефекту, а саме досягнення цього ефекту і є основною метою створення таких комплексів.
Для досягнення сінергетичного ефекту та для підвищ ення ефективної діяльності комплексу в цілому і кожного підприємства, яке входить до його складу, окремо, необхідна розробка:
– єдиної концепції функціонування комплексу;
– єдиної стратегії розвитку;
– єдиної маркетингової політики;
– єдиних стандартів якості надання послуг споживачам
Окрім готелів, які створені, як багатофункціональні туристично-готельні комплекси, існують інші, для яких готельна функція є не єдиною основою. Такі комплекси і розвиваються в даний час. Серед існуючих форм організації спільної діяльності підприємств, які здійснюють діяльність у складі багатофункціональних туристично-готельних комплексів, виділяють декілька моделей кооперації різних компаній-учасниць комплексу.
Перша модель, представляє собою модель, в якій присутній один власник бізнесу, який заключає договір с компанією-організатором діяльності, а також здійснює контроль та управління всіма підприємствами, які входять до складу багатофункціонального туристично-готельного комплексу. Така модель має назву «Модель єдиного власника».
Друга модель є протилежністю «моделі єдиного власника» та має назву «Модель стратегічного партнерства». Особливістю цієї моделі є те, що всі підприємства, які формують багатофункціональний туристично-готельний комплекс, належать різним власникам, але об’єднані загальним довгостроковим договором стратегічного партнерства.
Третя модель кооперув ання підприємств, які входять до складу багатофункціонального туристично-готельного комплексу є «Змішана модель». Ця модель об’єднує два принципи формув ання двох попередніх моделей. Тобто частина підприємств багатофункціонального туристично-готельного комплексу відноситься до єдиного власника, а інші підприємства функціонують на основі довгострокового договору стратегічного партнерства або на правах аренди. Ця модель найчастіше всього використовується при формуванні системи управління багатофункціональних туристично-готельних комплексів.
Для того, щоб порівняти данні моделі та виявити переваги та недоліки кожної з них треба оцінити ці моделі по таким параметрам:
– ефективність діяльності багатофункціонального туристично-готельного комплексу в цілому;
– ефективність управління комплексом;
– об’єм фінансових ресурсів, які має у своєму розпорядженні
комплекс;
– тривалість життєвого циклу комплексу в цілому;
– контроль якості надання послуг;
– рівень фінансової незалежності окремих підприємств, які входять до багатофункціонального туристично-готельного комплексу.
Попит на готельні послуги зосереджено у чотирьох основних категоріях клієнтів. Перша група це відомі бізнесмени, політики, люди творчості, суспільне становище яких не дозволяє опускати планку нижче 4*-5*. Часто вони обирають стандартний номер у відомому готелі, а не “люкс” у 3* за ті ж гроші.
Друга група - керівники середньої ланки, спеціалісти іноземних, а також вітчизняних компаній. Їхні вимоги до “зірковості” готелю менш жорсткі - вони можуть поселитися у готелі як з 3* та і з 5*. Вирішальне значення тут має рівень сервісу. Цінові переваги цього сегменту 120-250$ за добу.
Третя група клієнтів - вітчизняні відрядні, яких за статистикою за останні 2-3 роки стало більше. Але фінансові можливості таких клієнтів далеко не однорідні від 75-200 гривень, що дозволяє обирати між 2* та 3*, гуртожитками готельного типу, послугами приватного сектору.
Четверта група - це іноземці та вітчизняні туристи. За даними Держкомтуризму у 2000 році Київ відвідали лише 300 тисяч туристів, з яких близько 100 тисяч - іноземці, готові витратити на проживання та харчування від 250$. Такі клієнти обирають від “люксів” у 3* до номерів у 5* готелях. З вітчизняних туристів 60% це діти та студенти, звичайно, що їхні фінансові можливості досить обмежені, тому вони часто-густо обирають гуртожитки або приватні квартири. Лише в Криму та Одесі туристичний потік більший - близько 1 млн. людей в сезон. При цьому вищі їхні фінансові затрати (50$-300$).
- 1. Загальні аспекти управління конкурентоспроможністю
- 1.1 . Теоретичні засади регіонального ринку готельного і ресторанного
- 1.2. Конкуренція як економічна категорія в готельному і ресторанному
- 1.3. Проблеми і специфіка управління конкурентоспроможністю
- 2. Загальна характеристика конкурентоспроможності
- 2.1.Аналіз конкурентного середовища підприємства готельного та
- 2.2. Конкурентні переваги підприємства
- 2.3. Стратегія підвищення конкурентоспроможності
- 3. Новітні технології, що забезпечують конкуренто -
- 3.1. Сучасні тенденції розвитку готельного і ресторанного бізнесу
- 3.2. Вплив інноваційного забезпечення процесу обслуговування на