Релігійний туризм

40. .Особливості розміщення паломників в ашрамах.Найвідоміші ашрами в Індії

Життя в ашрамі можна порівняти з монастирем. Там є монахи, які постійно слідують вченню свого гуру, суворо дотримуються дисципліни ашрама і живуть там довічно з метою отримати мокшу (просвітлення). Також там є гості – це звичайні миряни, які хочуть серед повсякденної суєти приїхати і припасти хоча б ненадовго до ніг святого. Для гостей потрібно дотримуватися певних правил ашрама, які дуже прості. Стандартні правила: певний вид одягу. У деяких ашрамах є спеціальні правила: не можна вживати наркотики і алкоголь, їсти м’ясо, занадто багато займатися сексом, шуміти.

Ашрами існують вже кілька тисяч років, є вони і в наш час, адже кожен поважаючий себе гуру родом з Індії, має свій ашрам. Найвідомішими є ашрами Ошо, Саї-Баби, Махаріші.

5 ГОЛОВНИХ Ашрам ІНДІЇ

1. Ашрам Ошо

Пуна (штат Махараштра). Пропуск, що включає в себе всі медитації дня, - 550 рупій (близько 10 доларів). Приблизна вартість місяці проживання з витратами на їжу, житло, купівлі та навчальні курси - від 600 до 2000 доларів. Мекка для послідовників сучасних езотеричних практик та навчання Бхагавана Раджніша (Ошо). Всі бажаючі можуть пройти один або кілька курсів на вибір - від медитації і йоги до освоєння сексуальних технік. Для життя в ашрамі потрібно мати при собі довідку про негативний аналізі на СНІД.

2. Ашрам Саї Баби Прашанті Нілу Путтапарти (штат Андхра-Прадеш). Кімната готельного типу на 2-4 людини - 2 долари на добу. Найпопулярніший ашрам серед іноземців. Багато хто приїжджає в надії побачити чудеса, які нібито або насправді робить гуру Саї Баба. Ашрам активно займається благодійністю. Максимальний час перебування - 60 днів.

3. Ашрам Ауробіндо Пондічеррі (штат Таміл-Наду). Проживання - від 2 до 12 доларів в день. За задумом засновника, це справжній духовний місто. Зараз в ньому живе близько 2000 осіб. Тут немає будь-якої окремої програми або практики для відвідувачів. Загальне правило - повна свобода віросповідання і пошук гармонії. Головна визначна пам'ятка - Матрімандір, гігантська сфера, всередині якої знаходиться зал для медитації.

4. Фонд «Мистецтво Життя» Бангалор (штат Карнатака). Проживання - від 4 до 12 доларів на добу. Плата за навчання: вступний курс (два вечори і один день) - 10 доларів, курс для продовжують - 20 доларів. Заснований гуру Шрі Шрі Раві Шанкар. Організація активно займається благодійністю, а також навчанням йоги і медитації. В ашрамі проходять курси Сударшан-Кріі, системи звільнення тіла від токсинів і насичення його киснем.

5. Крішнамачарьі Йога Мандіра Мадрас (штат Таміл Наду). Проживання - за домовленістю.Девіз закладу: «Йога повинна бути доступна всім і кожному. Ми не хочемо, щоб вона вважалася привілеєм еліти ». В ашрамі можна отримати індивідуальні консультації та уроки асан, пранаям, співу ведичних гімнів, а також настанови по йоготерапії, медитації та філософії йоги. Тут не приймають відвідувачів, які не попередили про свою появу.

41. Чернечі ордени в Індії.Правила поведінки релігійних туристів в Індії Чернечий орден - в католицтві, а з певного часу і в деяких протестантів - спільнота монахів, члени якого дотримуються загального статуту монастиря і приносять урочисті обітниці (на відміну від чернечого згромадження , в якій приносяться лише прості обіти). У залежності від специфіки різняться:

Ордени бенедиктинського статуту
Жебручі ордени
Ордени регулярних каноніків
Ордени регулярних кліриків

У Східних католицьких церквах також існують чернечі ордени, звані по-слов'янськи чинами (василіани - Чин святого Василія Великого, тощо.).

Основні принципи побудови ордена: жорстка дисципліна, строга централізація, беззаперечна покора молодших по положенню старшим, абсолютний авторитет глави - довічно обирається генерала ("чорного папи"), підпорядкованого безпосередньо папі римському. Система моралі, розроблена єзуїтами, ними самими називалася "пристосувальної" (accomodativa), так як давала широку можливість в залежності від обставин довільно тлумачити основні релігійно-моральні вимоги. Для більшої успішності їх діяльності орден дозволяє багатьом єзуїтам вести світський спосіб життя, зберігаючи в таємниці свою приналежність до ордена.

Правила поведінки:

• Індію населяє доброзичливий народ, який представляє собою строкату суміш багатьох націй і народів різних релігійних конфесій. Це індуси (80%), мусульмани (13%), християни (2%), сікхи (2%), джайни, буддисти, Парс і т.д. Враховуючи особливості національного характеру індійців, просимо мати на увазі, що:

• Перед входом в храми, мечеті і сикхські храми обов'язково слід знімати взуття.

• Не беріть з собою до храмів будь-які вироби зі шкіри, це можуть порахувати образою.

• Запитайте дозволу, перш ніж фотографувати в храмах.

• Відвідуючи священні місця, одягайтеся скромно: у сикхських храмах жінки і чоловіки повинні знаходитися з покритою головою, в мечетях жінки — у довгих спідницях, з прикритими головами й плечима.

• Для більшості індійських жінок неприйнятні вільні звичаї в спілкуванні між чоловіками і жінками, тому не вітайтеся з жінкою за руку і не кладіть їй руку на плече.

• Намагайтеся, щоб підошви Ваших туфель не були звернені на чию-небудь сторону, так як це може бути розцінено як знак неповаги.

• Не показуйте вказівним пальцем, при розмові з індійцями прагніть ніколи не кричати і не виходити з себе, інакше вони просто не будуть спілкуватися з Вами.

42. .Релігійно-паломницький туризм в джайнізмі.Основні святі місця і паломницькі центри в джайнізмі Паломницький туризм– це сукупність поїздок представників різних конфесій з паломницькими цілями. Паломництво – прагнення віруючих людей поклонитися святим місцям.

Посеред обставин для здійснення паломництва можна виділити наступні:

Паломництво передбачає певне ставлення людини до реальності. Думка паломництва передбачає діяння в критеріях особливих проблем, добровільно взяті на себе зобов'язання бути в цих умовах. Це символізує готовність людини пожертвувати минущими матеріальними цінностями в ім'я нескінченних духовних. Джайнізм, як і індуїзм, належить до національних релігій Індії. Проте на відміну від останнього, ортодоксального, тобто такого, що спирається на ведійській канон, джайнізм — неортодоксальне учення. Він заперечує непогрішиму святість і авторитетність Вед, існування бога-творця і несхитну значущість жертвопринесень як шляхи для досягнення кінцевого звільнення. Відкидає джайнізм і претензії брахманів на пануюче положення, і становий (кастовий) поділ суспільства, надаючи першорядне значення ненасильству — ахімсі, відлюдництву і чернечому життю як умові вищої праведності. Ці риси ріднять його з буддизмом. На відміну від інших релігій Індії джайнізм мало вивчений і майже не відомий на Заході (джайни не заохочували цікавості європейців). Тим часом в самій Індії джайнізм мав значення не менше, ніж буддизм, який з середини I тис. став розповсюджуватися головним чином за її межами. Джайнізм ніколи не переступав меж Індії. У ряді районів (Біхар, Гуджарат, Орісса, Південна Індія) джайнізм пустив глибоке коріння і зіграв велику роль в розвитку індійської культури, особливо в середні віки. В сучасній Індії джайнів дуже мало — приблизно 0,5% (близько трьох мільйонів) населення, але їх роль в житті країни вельми помітна. Їм належать ключові позиції в економіці (джайни займаються в основному торгово-лихварською діяльністю).

43. Релігійно-паломницький туризм в іудаїзмі. Рел.-палом. обєкти іудаїзму

Іудаїзм – це перша й найдавніша монотеістична релігійна система. Всі три монотеістичні релігійні системи, що відомі історії світової культури тісно пов’язані одна з іншою, виходять одна з іншої і своїми коренями сягають в один і той же регіон на близькому сході. Про іудаїзм написано багато. Ця релігія зі всіма її догматами та обрядами, багатими історико-культурними традиціями, що зафіксовані у священих писаннях, фундаментально досліджувалась багатьма спеціалістами. За століття кожна значна релігія розвиває у собі велику кількість різноманітних течій. Іслам містить у собі кілька конкуруючих течій, християнство поділено на сотні конфесій. Сучасний іудаїзм також не є однорідним. Немало євреїв перебувало за межами своєї держави ще до цього, але саме розгром храму (70 р.) та зруйнування Іерусаліму (133 р.) поклали кінець існуванню давньоєврейської держави, а разом з цим – і стародавньому іудаїзму.

44. .Релігійно-паломницький туризм у сикхізмі. Найбільш відомі святі місця і храми сикхів СИКХІЗМ — релігія, що виникла в XVI ст. в Пенджабі (територія суч. Пакистану і Індії) і остаточно сформувалася приблизно до кінця XVIII ст. Основоположником сикхізму є Гуру Нанак (1469—1539). Крім нього відомо ще 9 духовних лідерів сикхів, кожний з яких вніс значний внесок у формування сикхізму, у розвиток віровчення, становлення культу і релігійної організації сикхізму. Разом з Гуру Нанаком вони утворюють шанованих «десять Гуру». Сикхом вважається той, хто: 1) вірить в єдиного Бога; 2) у вчення «десяти Гуру»; 3) в Священну книгу сикхізму; 4) хто є членом сикхської общини і приймає всі закони, за якими вона живе; 5) хто не приймає ніякої іншої релігії.

Священна книга — Аді Грантх, збірка гімнів і віршів, складених сикхськими Гуру в XVI—XVII ст. Вона також носить назву «Гуру Грантх» (Книга-гуру), «Грантх Сахиб» (Книга-Господь). В «Мул Мантрі», з якого починається кожний розділ Священної книги, висловлені основні положення віровчення сикхізму. Священна книга вважається одинадцятим і останнім Гуру сикхізму. Вона має постійно знаходитися на особливому узвишші в кожному культовому приміщенні сикхізму і в особливій кімнаті на верхньому поверсі в житлі кожного сикха.

Основні положення віровчення: 1) Бог єдиний, не має видимої форми, незбагненний («ниргун»), проте незримо присутній в світі і людській душі у нескінченій кількості форм («сагун»); 2) сама по собі людина втягнута в «колесо перероджень» відповідно до своєї Карми; 3) постійний роздум про Бога, щоденне повторення Його імені, а також служіння общині (Хальсі) і всім людям можуть допомогти душі вийти з циклу перероджень і знайти істинне звільнення у вигляді відновлення єдності Бога і людської душі; 4) таке спасіння відкрите для всіх людей, незалежно від їхньої касти.

Релігійна організація сикхізму—община (Хальса). Заснована на межі ХУІІ-ХУІ11 ст. десятим гуру - Гуру Гобіндом Сингхом. Зараз об'єднує сикхів як чоловічої, так і жіночої статі. Всі чоловіки—члени Хальси носять прізвисько Сингх («лев»), а жінки — Каур («принцеса»). Члени Хальси рівні між собою і не діляться на священнослужителів і простих віруючих. Проте величезний авторитет мають у сикхів «п'ятірки» служителів храмів, які призначаються і зміщуються зборами Хальси.

45. Релігійно-паломницький туризм в даосизмі та конфуціанстві. Релігійно-паломницькі центри даосизму та конфуціан

Конфуціанство (жу цзя - школа великих книжників) - так само, як і даосизм, зародилося в Китаї в VI - V столітті до н.е. Входить в Сань цзяо - одну з трьох головних релігій Китаю. Філософська система конфуціанства була створена Кун-Цзи (Конфуцієм). Попередниками конфуціанців були вихідці з потомствених чиновницьких родин, які у випадку втрати офіційного поста перетворювалися на бродячих вчителів. Ці люди заробляли на життя викладанням давніх книг, що стали згодом частиною Трінадцатікніжія Шицзін, Шуцзін, Лицзи, а також втраченої згодом Юецзін (Книга про музику). Першим етапом конфуціанства була діяльність самого Кун-цзи, теж належав до бродячим вчителям. У його викладі конфуціанство було етико-політичним вченням, в якому центральне місце займали питання моральної природи людини, сім'ї та управління державою. Вихідною для Кун-цзи можна вважати концепцію "неба" і "небесного веління", тобто долі.Людина, наділена небом певними якостями, має діяти згідно з ними, з моральним законом Дао і удосконалювати їх за допомогою навчання. Мета цього вдосконалення - досягнення рівня "благородного мужа" (цзюнь-цзи), яке б Лі - етикет.

Даосизм - інше, не менш значуще, ніж конфуціанство, і що виник одночасно з ним філософське вчення Давнього Китаю. Його творцем з'явився містичний філософ Лаоцзи (або Лао Дань). Китайський письменник Лу Сінь в своїх сатиричних казках навіть зобразив передбачувану зустріч двох великих мислителів давнини.Даосизм зазнав долю буддизму, поступово перетворившись на релігійну секту, яка і сьогодні діє в Китаї.

46. Релігійно-паломницький туризм в синтоїзмі.Реліг.-палом. Центри У синто збереглися й продовжують жити найдавніші форми вірувань, такі, як магія, тотемізм, фетишизм. На відміну від багатьох інших релігій синто не може назвати свого конкретного засновника - людину або божество. У цій релігії відсутні чіткі розходження між людьми йкамі. Люди, згідно синто, відбулися безпосередньо від камі, живуть в одному світі з камі й можуть переходити в розряд камі після смерті, тому синто не обіцяє порятунку в якомусь іншому світі, а ідеалом уважає гармонічне існування людини з навколишнім світом, у духовному середовищі.

Ще однією особливістю синто є безліч ритуалів, що збереглися практично без змін протягом століть. У цей час догматика синто займає в порівнянні з ритуалом досить незначне місце. На початку в синто не було ніяких догм. Згодом під впливом запозичених з континенту релігійних вчень окремі священнослужителі намагалися створити догмати. Однак у результаті виник лише синтез буддійських, даоських іконфуціанських ідей. Вони існували незалежно від релігії синто, основним змістом якої дотепер залишаються обряди.

У наш час у Японії налічується близько 80 тис. синтоїстських храмів. Більшість із них присвячено культу одного камі. Разом з тим існують храми, у яких шануються декілька камі одночасно, наприклад, кілька духів сусідніх гір, або духи всіх загиблих під час війн солдат, або духи всіх членів якого-небудь прославленого роду. Особливо відвідувані храми, божества яких захищають в тому або іншому виді людської діяльності або допомагають у певні моменти життя. Є камі, що сприяють успіху службової кар’єри, що допомагають здавати іспити, що охороняють від пограбувань, катастроф, пожеж. У сільській місцевості в синтоїстських святилищах богів просять про багаті врожаї й рясні дощі.

Звичайно храм розташований у мальовничій місцевості, де дбайливо зберігається природний ландшафт: у парках, у джерел рік, підніжжя гір. Зустрічаються храми, які взагалі не мають яких-небудь спеціальних будівель. До їхнього числа входять храми Оомива в префектурі Нара й Канасана в префектурі Сайтама. Вони являють собою обгороджені ділянки, що вважаються священними місцями. Це, як правило, прямокутна площадка, покрита галькою, обкладена каменями й оточена солом'яним джгутом, що з'єднує чотири кутових стовпи. У середині такого священного місця перебуває або камінь - івасака, або стовп, або дерево - химороги. На це місце під час церемонії призивається божество. Подібні святилища існували й у далекій давнині.

Звичайний синтоїстський храмовий комплекс складається із двох і більше будинків. Основна будова, призначена для камі, зветься хондєн, а зал для що моляться йменується хайдэн. В основному приміщенні перебуває синтай — тіло камі. Уважається, що саме в синтай вселяється душа камі. Тілом камі можуть виявитися камінь, гілка дерева, дзеркало, меч або дерев'яна табличка, на якій написане ім'я даного камі. Японці думають, що душа камі невичерпна, тому вона може жити в цілому ряді святилищ. Наприклад, безліч храмів по всій країні присвячено богові рису Інари, богові війни Хатиману, душам загиблих воїнів. Синтай зберігається у внутрішнім приміщенні хондєн і схований від очей віруючих.

47. Релігійно-паломницький туризм в бахаїзмі.Найвідоміші храми бахаїстів Бахаїзм – релігія послідовників Баха-Улли, ім’я якого перекладається

як “Слава Господа”. Виникнувши в 1844 році в Ірані, ця релігія й

сьогодні об’єднує до п’яти мільйонів чоловік , котрі жувуть у 166

країнах . Світова єдність стосується кожного, жодна людина не може залишитися

поза нею. При цьому єдність, до якої йде людство є єдністю у її розмаї,

в межах якої, як вчить Баха-Улла, будь-яка група людей може знайти

найкращий вираз своїх прагнень та ідеалів. В той же час кожна група,

кожний народ можуть використовувати здобутки, спадщину і ідеали інших.

Єдність світу буде досягнута, коли кожна окрема людина визнає єдність

людства як центральний духовний принцип сьогодення. Ця єдність не буде

введена якоюсь могутньою групою зверху, а буде поступово розвиватися в

людській свідомості доти, поки люди не визнають, що “світ – єдина країна

і всі люди її громадяни”

Багато уваги в етичній доктрині бахаїзму приділяється проблемам сім(ї та

вихованню дітей. До заборон на аскетизм, професійне відправлення культу

Баха-Улла додав заборону на вживання алкоголю, наркотиків, азартні ігри,

позашлюбні зв(язки, крадіжки, гомосексуалізм, жорстоку поведінку з

тваринами, а також заборону обдурювати, сповідати гріхи, кремацію,

жебрацтво, професійне невступання в шлюб, злослів(я, работоргівлю,

вбивства і поцілунки рук. Цим він на думку бахаїстів, приніс з сгобою

закони Нової Ери, а також скасував деякі зних, що стали на заваді

єдності людства і розвитку цивілізації.

Певну цікавість викликають свята, обряди й звичаї бахаїстів. Одна з

наяскравіших рис, притаманних життю бахаїв, -- гаряче бажання

поділитися своює вірою з усяким її шукаючим. Іншою унікальною

особливістю цього життя є адміністративний порядок, що дозволяє кожному

чоловікові, жінці, дитині стати частиною єдиної Всесвітної общини

бахаїстів і взяти участь в розповсюдженні Віри місцевому національному й

всесвітньому рівнях.

Содержание