2.2 Перспективи

У Концепції державної політики Російської Федерації в галузі фізичної реабілітації та соціальної адаптації інвалідів засобами фізичної культури і спорту на 1999-2004 рр.., Серед основних цілей і завдань Державної політики у галузі реабілітації та соціальної адаптації інвалідів засобами фізичної культури і спорту на першому місці стоїть створення інвалідам умов для занять фізичною культурою і спортом, формування у них потреби в цих заняттях.

І все ж, називаючи шляху досягнення основних цілей в роботі з інвалідами, розробники відзначають: "створити адекватну сформованим соціально-економічних умов структуру державного та громадського управління (а значить і фінансування - автор) фізичної культури і спорту інвалідів".

Такий запис мимоволі наводить на думку про те, що сформована кризова соціально-економічна ситуація в Росії вимагає адекватного управління і фінансування цього важливого напрямку. Погодитися з цим ніяк не можна, тому що навіть у цій кризовій ситуації суспільство може і повинна створити умови, необхідні для життєдіяльності інвалідів.

Серед пріоритетних напрямків діяльності з розвитку адаптивної фізичної культури розробники Концепції справедливо називають:

* залучення як можна більшого числа інвалідів в заняття фізичною культурою і спортом;

* фізкультурну освіту та інформаційно-пропагандистське забезпечення розвитку фізичної культури та масового спорту серед інвалідів;

* забезпечення доступності для інвалідів існуючих фізкультурно-оздоровчих і спортивних обєктів;

* підготовка, підвищення кваліфікації та перепідготовка фахівців для фізкультурно-реабілітаційної і спортивної роботи з інвалідами;

* створення нормативно-правової бази розвитку фізичної культури і спорту інвалідів.

Безсумнівним достоїнством даної концепції є пропозиції щодо розмежування повноважень і функцій в системі фізичної реабілітації інвалідів між федеральними та регіональними органами державного управління в галузі фізичної культури і спорту.

У звязку з цим слід підкреслити, що центр ваги в роботі переміщається на місця. Саме місцеві органи влади, в першу чергу, маємо створювати рівні умови для занять фізичною культурою і спортом серед усіх категорій населення .

Адаптивна фізична культура інтенсивно досліджується в останні роки і передбачає наукове обґрунтування широкого спектра проблем: нормативно-правового забезпечення навчально-тренувальної та змагальної діяльності; управління навантаженням і відпочинком; фармакологічної підтримки спортсменів-інвалідів у періоди граничних і біля граничних фізичних і психічних напруг; нетрадиційних засобів і методів відновлення; соціалізації та комунікативної діяльності; техніко-конструкторської підготовки як нового виду спортивної підготовки і багатьох інших.

Вивчаються найбільш ефективні шляхи використання фізичних вправ для організації активного відпочинку інвалідів та осіб з відхиленнями у стані здоровя, перемикання їх на інший вид діяльності, отримання задоволення від рухової активності та інших

У фізичній реабілітації адаптивної фізичної культури акцент робиться на пошук нетрадиційних систем оздоровлення осіб з обмеженими можливостями здоровя, орієнтуючись, перш за все, на технології, що сполучають фізичне (тілесне) і психічне (духовне) начала людини і орієнтуються на самостійну активність займаються (різні способи психосоматичної саморегуляції , психотерапевтичні техніки і т.п.).

Досліджуються біологічні та соціально-психологічні ефекти від застосування рухових дій, повязаних з субєктивним ризиком, але з гарантованою безпекою для займаються і виконуються з метою профілактики депресії, фрустрації, різних соціально неприйнятних видів залежностей (від алкоголю, психоактивних речовин, азартних ігор та ін.) .

Знаходять наукове обґрунтування технології, засновані на інтеграції рухової діяльності із засобами і методами мистецтва (музики, хореографії, пантоміми, малюнка, ліплення тощо) і передбачають витіснення зі свідомості займаються попередньої картини світу, поглинання їх новими враженнями, образами, активністю, занурення в діяльність, стимулюючу роботу відпочивали ділянок мозку (його обох півкуль), всіх сфер людського сприйняття. Креативні види адаптивної фізичної культури дають можливість займаються переробляти свої негативні стану (агресію, страх, відчуженість, тривожність та ін.), краще пізнати себе; експериментувати зі своїм тілом і рухом; отримувати сенсорне задоволення і радість відчуттів власного тіла.

Проводиться спеціалізація співробітників сектору в різних галузях науки (педагогіці, психології, медицині, фізіології, біомеханіки, математичної статистики і т.д.), а також накопичення великого практичного досвіду в сфері адаптивної фізичної культури (АФК) і адаптивного спорту (АС) забезпечують комплексний підхід у вирішенні проблем, повязаних з:

1. розробкою нормативно-правових основ адаптивної фізичної культури і спорту;

2. обґрунтуванням інноваційних технологій науково-методичного забезпечення фізкультурно-спортивної діяльності людей з порушеннями у стані здоровя;

3. діагностикою (у тому числі компютерної), оцінкою і контролем над станом займаються фізичними та спортивними вправами;

4. наданням практичної допомоги в корекції наявних функціональних порушень;

5. організацією і проведенням наукових конференцій з питань АФК;

6. підготовкою кадрів вищої кваліфікації в сфері АФК (навчання в аспірантурі, проведення дисертаційного дослідження і захист дисертації)