33. Будь-яка туристська подорож здійснюється за певним маршрутом. Маршрут виступає як невід’ємна складова туризму і найпоширеніша його форма.
Туристські маршрути дуже різноманітні за регіонами подорожі, природним середовищем, способом пересування і визначаються інтересами та особистими уподобаннями учасників походу. Класифікація туристських маршрутів. Не існує абсолютно однакових туристських маршрутів: кожен з них має свої особливості, хоча навіть між абсолютно різними маршрутами є багато спільного.
Для зручності обліку, планування і практичного використання всі маршрути можна умовно об’єднати в кілька груп на основі певних ознак за змістом охопленням території, сезонністю, способом пересування, тривалістю, складністю і т. ін.
За особливостями побудови траси туристські маршрути можна поділити на лінійні, кільцеві, радіальні.
Лінійні маршрути починаються в одному, а закінчуються в іншому географічному пункті. Вони проходять щонайменше через два, а то й три - чотири і більше населених пунктів, або туристських господарств.
Кільцеві маршрути, так само як і лінійні, можуть проходити через кілька пунктів або турбаз, але початковою і кінцевою точкою подорожі є той самий пункт. Перевагою таких маршрутів є те, що вони обслуговуються одним туристським господарством чи турфірмою. Самодіяльним групам це полегшує зворотний шлях після завершення подорожі.
Радіальні маршрути розраховані на виїзд або вихід туристів на екскурсії і в походи різної тривалості поблизу турбази чи населеного пункту, що є основним місцем їх перебування. Типовим зразком радіального маршруту є туристські маршрути екскурсійного характеру для ознайомлення з історико-культурними пам’яткам великих міст. У зимовий період на таку форму роботи переходять гірські турбази у зв’язку з підвищеною небезпекою сходу лавин. Наявність канатних підйомників і пологі снігові схили створюють хороші умови для гірськолижного спорту і активного відпочинку.
Лінійні і кільцеві маршрути часто плануються в поєднанні з радіальними, що дає можливість відвідати найбільш цікаві об’єкти неподалік від основної нитки маршруту.
За охопленням території маршрути поділяються на місцеві, дальні (міжрегіональні), зарубіжні (виїзні).
Місцеві маршрути, як правило, не передбачають далеких переїздів від місця проживання. Дальні маршрути мають значну довжину і більшу тривалість. Закордонні маршрути пролягають за межами держави. Класифікація маршрутів за змістом. При розробці і організації будь-якого туристського маршруту, поруч з такими обов’язковими вимогами, як рекреативність та інформативність повинні враховуватися й інші цілі, що визначаються особливостями конкретного маршруту, його загальною метою і тематичною спрямованістю. Цей аспект є ще одним критерієм для відповідної класифікації туристських маршрутів.
За способом пересування. Всі туристські маршрути за способом пересування можна поділити на дві великі групи: пасивні і активні.
За тривалістю. Тривалість туристських маршрутів значною мірою обумовлюється наявністю у подорожуючих вільного часу. Більшість подорожей здійснюється під час відпусток, канікул, у святкові і вихідні дні. Відповідно до цього маршрути можна поділити на одноденні, короткострокові (3-5 днів) і багатоденні (більше 6 днів).
За складністю. За мірою фізичного навантаження при подоланні маршрутів їх можна поділити на загальнодоступні, нескладні і категорійні.
За інтенсивністю використання. За цією ознакою можна виділити маршрути постійно діючі, тимчасові і маршрути одноразового проходження.
26. Відповідно до спортивної класифікації виділяють шість категорій складності маршрутів – I, II, III, IV, V, VI (табл. 1):
Табл. 1. Поділ маршрутів за категоріями складності
Види походів Категорія
I II III IV V VI
Тривалість у днях
(не менше) 6 8 10 13 16 20
Довжина в км
(не менше) Пішохідні 130 160 190 220 250 -
Гірські 100 120 140 150 160 160
Лижні 130 160 200 250 300 300
Водні 150 175 200 225 250 250
Велосипедні 250 400 600 800 1000 -
При визначенні категорії складності маршруту беруться до уваги наявність і складність природних перешкод, кількість ночівель у польових умовах, віддаленість і заселеність території, погодні умови тощо. Крім того існує ряд обмежень щодо віку і туристського досвіту учасників походу, чисельності груп та ін.
За інтенсивністю використання. За цією ознакою можна виділити маршрути постійно діючі, тимчасові і маршрути одноразового проходження.
- 1. Всю історію розвитку туризму можна розділити на чотири основні етапи:
- 8. Маркірування туристських маршрутів
- 29. Організація руху в туристському поході
- 34.Пересування по воді.
- 35.Пересування транспортними засобами
- 25. Харчування в туристському поході
- 40. Основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях
- 36. В особистому спорядженні гірського туриста неодмінно мають бути черевики типу “вібрам”, пластмасова каска (шолом), темні окуляри.
- 16. Заняття спортивно-оздоровчим туризмом вимагає певних теоретичних і технічних знань і умінь. Разом з тим заняття туризмом дає можливість виховувати і вдосконалювати певні особистісні якості людини.
- 21. Соціально-психологічні аспекти формування туристської групи
- 2. Сучасний стан активного туризму в Україні
- 33. Будь-яка туристська подорож здійснюється за певним маршрутом. Маршрут виступає як невід’ємна складова туризму і найпоширеніша його форма.
- 17. Медичні вимоги до учасника туристського походу
- 4. Давайте попробуем перечислить существующие виды активного туризма.
- 15. Детские автокресла
- 39. Тернопільщини: