10.Ос Згідно із стандартом, мінеральні води за органолептичними показниками повинні відповідати таким вимогам:
- зовнішній вигляд – прозора рідина без побічних вкраплень, з незначним натуральним осадом мінеральних солей;
- колір – безбарвна рідина або рідина з відтінком від жовтуватого до зеленкуватого;
- смак і запах – характерні для комплексу розчинених у воді речовин.
Оцінюють органолептичні показники таким чином:
- прозорість і колір мінеральної води визначають візуально в чистій склянці, при денному світлі або люмінесцентному освітленні;
- для визначення запаху мінеральну воду закупорюють в пляшки, поміщають у бак з водою і витримують протягом однієї години при температурі 20-30 0С. Визначення проводять одразу пісня наповнення водою дегустаційної склянки;
- для визначення смаку воду у закупорених пляшках поміщають у бак з водою і льодом і витримують протягом однієї години при температурі 12±1 0С. Визначення проводять одразу після наповнення водою дегустаційної склянки.
Масова концентрація таких компонентів, як нітрати, нітрити, миш’як, свинець, цинк, селен, уран, кадмій, мідь, ванадій, ртуть, хром, стронцій, радій, фтор, феноли, і ще деяких інших органічних речовин визначається цим стандартом і не повинна бути більшою.
Також воду оцінюють за її мікробіологічними показниками.Загальне мікробне число (ЗМЧ), колонієутворючих одиниць (КУО) в 1 см3має бути не більше 100. Кількість бактерій групи кишкових паличок, котрі викликають дизентерію, (колі-індекс) в 1 дм3, не більше 3. А наявність синьогнійної палички (Pseudomonas aeroginosa), КУО в 1 дм3 взагалі не допускається, оскільки вона спричинює розпад тканин.
Вимоги щодо вигляду готової продукції, тобто води, розлитої у пляшки, є такими:
- під час закупорювання тари кроненпробкою з натуральною корковою прокладкою без захисного диска допускається в окремих пляшках наявність 2-3 шматочків пробки розміром не більше 2 мм;
- кожна пляшка має бути герметично закупорена і на кожну має бути наклеєна етикетка. На етикетці має бути зазначено:
- назва підприємства виробника, його адреса, товарний знак і місце виготовлення;
- назва води та її група;
- мінералізація в г/дм3;
- хімічний склад в мг/дм3 (для лікувально-столових);
- призначення води (природна столова, лікувально-столова);
- тип води (натуральна негазована, слабогазована, сильногазована);
- показання щодо лікувального застосування (для лікувально-столових вод) згідно з додатком 1 згаданого стандарту із зазначенням: «Вживати за призначенням лікаря або несистематично як столовий напій»;
- термін придатності до споживання (гарантійний термін зберігання мінеральних вод, насичених двоокисом вуглецю і фасованих в скляні пляшки, – один рік, з підвищеним вмістом органічних речовин – не більше шести місяців, залізистих – не більше чотирьох місяців від дня розливу. Термін зберігання мінеральних вод, насичених двоокисом вуглецю і фасованих в поліетилентерефталатові (ПЕТФ) пляшки і тетра-пак упаковку, а також натуральних мінеральних вод, фасованих в будь-який вид тари, передбачений стандартом, встановлюється у кожному окремому випадку;
- умови зберігання;
- дата розливу (число, місяць, рік);
- місткість (л або дм3);
- позначення цього стандарту;
- штриховий код продукції.
новні показники,що характеризують мінеральні води.
- 1.Предмет,цілі,завдання курортології.
- 2.Мінеральні джерела і їх види.
- Мінеральні води
- 3.Рекреаційна суть санаторно-курортної справи.
- 4.Курорти і їх типи.
- 5.Кліматотерапія і її різновиди.
- 6.Водолікування і його основні види.
- 10.Ос Згідно із стандартом, мінеральні води за органолептичними показниками повинні відповідати таким вимогам:
- 11.Лікувальні грязі і їх види.
- 12.Лікувальний торф і його застосування.
- 16.Характеристика мінеральних вод.
- 17.Організація санаторно-курортної справи.
- 18.Основні типи мінеральних вод і їх географія.
- 19.Санаторно-курортне лікування і його основні принципи.