2.1. Ресурси Європейського туристичного регіону західноєвропейський туристичний район

Австрія - Бельгія - Ліхтенштейн - Люксембург - Нідерланди - Німеччина - Франція - ШвейцаріяЗахідна Європа- традиційний туристичний район світового рівня, індустрія туризму якого пропонує високоякісний і різнохарактерний туристичний продукт - від пляжно-купального відпочинку і гірськолижного туризму до паломництва й екологічних турів. Висока матеріальна і духовна культура, яка проявляється у вмінні оптимально організувати життєвий простір, розмаїття природи і "старого каміння", узвичаєна століттями система гостинності, високі гарантії особистої безпеки, політична стабільність, міжособистісна, міжетнічна і міжконфесійна толерантність, можливість вільного перетину державних кордонів перетворили Західну Європу на взірцевий туристичний простір. Безперечне лідерство за багатством туристичних ресурсів, їх різноманітністю і залученням до використання належить Франції та Німеччині.ФРАНЦІЯФранцузька Республіка - одна із провідних туристичних країн світу. Географічне і геотуристичне положення країни надзвичайно вигідне. Франція займає західну частину континентальної Європи та острів Корсика, володіє надзвичайною природною різноманітністю, багатою культурною спадщиною, давніми традиціями гостинності і знаходиться фактично у центрі одного з найбільших світових туристичних ринків - європейського. Францію із повним на те правом можна називати середземноморською, атлантичною, альпійською та піренейською країною. Країна ділиться на департаменти, метропольські регіони, округи, кантони і комуни. Існує також поділ на 37 історичних провінцій. Окрім того, країна володіє чотирма заморськими департаментами (Гваделупа, Французька Гвіана, острови Реюньон і Мартініка), які за статусом прирівняні до регіонів і чотирма заморськими територіями з особливим статусом (острови Уолліс і Футуна, Нова Каледонія, Французька Полінезія і Французькі південно-антарктичні території). До складу Франції входять ще дві залежні території - острови Майотта та Сен-П'єр і Мікелон. Наявність заморських територій, розташованих поблизу різних споживчих ринків - один із сприятливих чинників розвитку туристичної індустрії Франції і специфічна риса геотуристичного положення країни. Загальна площа країни - 643,4 тис. км², без заморських володінь - 547 тис. км². Франція - "країна з провінцією" - роль столиці в політичному, соціально-економічному, культурному і туристичному житті є надзвичайно великою. Клімат континентальної Франції переважно помірний, що забезпечує м'яку температуру повітря протягом всього року. Територія країни ділиться на чотири кліматичні зони: - м'який і вологий океанічний клімат із прохолодним літом західніше лінії Байонна - Лілль; - гірський клімат із суворою зимою і жарким літом в Ельзасі, Лотарингії, вздовж долини Рони і в гірських масивах (Альпи, Піренеї, Центральний масив); - помірно-континентальний клімат на півночі, в паризькому і центральному регіоні, де прохолодна зима і тепле літо; - південь країни належить до середземноморської кліматичної зони з теплою зимою і спекотним літом, що унаочнює кліматична діаграма Ніцци - курорту світового значення на узбережжі Середземного моря (рис. 2. 9).

Рис 2.9. Кліматична діаграма Ніцци

Погода на території материкової Франції досить передбачувана - у ній не відбувається різких змін, практично відсутня надмірна спека чи надто низькі температури. Літом погода посушлива, але цей ефект пом'якшують західні вітри, які приносять відчуття свіжості. Зимою погода відносно тепла, сніг іде не часто. Пляжно-купальний сезон на популярних приморських курортах північно-західного узбережжя Франції триває з червня до вересня, середземноморського узбережжя із травня до листопада (рис. 2. 10).

Рис. 2.10. Пересічна температура прибрежних вод у районі окремих міст Франції

Погодно-кліматичні характеристики заморських володінь дещо інші. Французька Гвіана: клімат тропічний, вологий із невеликими сезонними температурними коливаннями;  Острови Гваделупа і Мартініка: клімат субтропічний помірний із перемінно-високою вологістю; дощовий сезон із червня до жовтня; можливі руйнівні циклони (урагани); Реюньон: клімат тропічний із помірним температурним режимом під час сухого сезону з травня до листопада і спекотним дощовим періодом із листопада до квітня. Рельєф материкової Франції переважно рівнинний із м'якою горбистою місцевістю на півночі і заході. У центрі і на сході - середньовисотні гори. На південному заході знаходяться Піренеї, на південному сході - Альпи із найвищою вершиною Франції та Західної Європи - г. Монблан висотою 4 807 м. У рельєфі Французької Гвіани домінують прибережні рівнини, які переходять у горбисту місцевість і невисокі гори. Більшість островів у складі Гваделупи мають вулканічне походження і складний пересічений рельєф. Мартініка - гористий острів із порізаною береговою лінією. На Реюньоні також переважають гірські ландшафти, а вздовж океанічного узбережжя тягнеться родюча низовина. Клімат і рельєф Франції сприяють розвитку різноманітних видів туризму. Тепле морське узбережжя та гірські ландшафти - природна основа, на якій сформувалася туристична індустрія країни. На початку 2010 року загальна кількість населення Франції становила 64 млн осіб, із них 62,2 млн - мешканці метрополії. Питома вага міського населення складає 77 %. Середня очікувана тривалість життя - одна з найвищих у світі - 81 рік. "Різноманітна" – ключове слово для характеристики Франції туристичної і підтвердженням цьому є розмаїття природних і культурних ландшафтів, традицій і діалектів, багатство культурної спадщини - 40 тис. культурних пам'яток (із них більше 30 об'єктів занесені до Світової спадщини ЮНЕСКО), у тому числі - 10 тис. замків, абатств і садиб, 6 тис. музеїв, де зберігаються найкращі твори мистецтва, історичні пам'ятники видатним діячам Франції, які охороняють традиції і спокій минувшини, пізнавальні маршрути і тематичні парки, де використовуються сучасні мультимедійні системи. Природна і культурна різноманітність та привабливість Франції підтверджується незмінним інтересом туристів - країна утримує європейське і світове лідерство за обсягом міжнародних прибуттів до країни. Загальна кількість візитерів, досягнувши рекордного значення у 2000 р., протягом останніх років лишається практично незмінною на рівні 75-77 млн, що складає 17 % від загальноєвропейського і майже 10 % від загальносвітового обсягу міжнародних прибуттів. Обслуговування туристів принесло країні у 2005 році € 35 млрд. Це - другий показник у Європі і третій у світі. На першому місці в Європі - Іспанія, яка за надання послуг туристам отримала € 38,5 млрд, на першому місці у світі - США, які заробили на туризмі майже стільки ж, скільки Франція та Іспанія разом узяті. Туристам пропонуються розмаїті види активного відпочинку, які ґрунтуються на використанні якісних і різноманітних туристичних ресурсів, традицій, культурних цінностей і соціальних пріоритетів. Найбільш популярним є пляжно-купальний відпочинок на Середземномор'ї й Атлантичному узбережжі та гірський туризм в Альпах і Піренеях. Традиційним для країни є оздоровчо-лікувальний туризм із використанням мінеральних вод і клімато-терапевтичних властивостей гірських і приморських ландшафтів. Велику кількість поціновувачів знаходить пізнавальний туризм на основі культурної спадщини та природних національних парків. Незмінним успіхом користується гастрономічний туризм, який зародився у Франції і розвивається сьогодні, зберігаючи і використовуючи традиції виноробства та національної кухні. Не останнє місце у системі туристичних цінностей займають походи магазинами у країні, яка давно здобула й утримує звання "законодавиця моди", при цьому більшість магазинів Франції працюють за системою такс-фрі , що дозволяє шоп-туристу заощаджувати досить значні суми. Франція однією з перших почала розвивати сільський туризм і європейські туристи із здивуванням зрозуміли, що спокій французьких виноградників є найкращим відпочинком. На іншому полюсі - розважальний туризм, який опирається на технології і пропонує феєричні шоу, яскраве життя, повне азарту і пригод. Французька туристична індустрія сповна враховує потреби й інших категорій споживачів: туризм "третього" віку і "сірий" туризм спрямовані на адаптацію літніх людей і туристів із обмеженими можливостями до світу відпочинку і подорожей. Своїх споживачів знаходить освітній і спортивний любительський туризм. Масовими і звичними є паломництво, участь у фестивалях, конференціях та багато інших видів "лінивої" рекреації чи активного пізнання культурного і природного середовища Франції. Територія всієї країни, кожен округ і кантон вміло розрекламовані й освоєні туристами. Та найбільш популярними туристичними центрами стали Париж, "візитівками" якого є Нотр-Дам-де-Парі, Ейфелева вежа, Лувр, Монмартр, Єлисейські поля, центр мистецтв Жоржа Помпіду, "Блошиний ринок" в Сент-Уені, які очолюють "топ-20" найбільш відвідуваних туристичних об'єктів Франції, а також Версаль, Реймс, замки у долині Луари, тематичний парк ЄвроДіснейленд, національний парк Сен-Клу, які щороку відвідують мільйони туристів (рис. 2. 11).

Рис 2.11. Найбільш відвідувані туристичні місця Франції

Лазурний берег (Французька Рив'єра) на південному сході Франції на кордоні з Італією відомий престижними курортами: Канни, Грасс, Ніцца, Вільфранш, Больє, Менгоні, Антіб (рис. 2. 12). Французька Рив'єра - місце проведення фестивалів і карнавалів. Лазурний берег володіє всім необхідним для організації повноцінного відпочинку: розвинена мережа автострад, автомобільних і залізних доріг пов'язує його із усіма найбільшими містами Франції та Європи; міжнародний аеропорт у Ніцці обслуговує до 7 млн пасажирів на рік; готельне господарство складається в основному із готелів класу люкс.

Рис 2.12. Туристичні центри Франції

Аквітанія та Південні Піренеї (південний захід Франції) із центром виноградарства в місті Бордо відомі поєднанням соснових лісів і пляжів з дрібним піском, які закінчуються на півдні престижним аристократичним курортом Біарріц. На території Бретані і Нормандії (захід Франції) вражають уяву круті океанічні береги з рожевими та бузковими скелями і піщаними пляжами. Нормандія - батьківщина імпресіонізму та великих письменників - Клода Моне, Гі де Мопассана та ін. Це земля, на якій збереглося безліч фортець, замків, абатств. Тут знаходиться багато пам'яток романської та готичної архітектури. У всьому світі відомі абатство Сан-Мішель, засноване в VII ст., розташоване на острові, а також собор в місті Руані, мальовничий Онфлер - місто художників і поетів, середньовічне місто Сен-Мало. До природних явищ Бретані, які викликають незмінну цікавість туристів належать потужні припливи і відливи. Їх називають "диханням" Атлантичної Європи. Кожні шість годин морський пейзаж, а разом з ним і берегова зона змінюється до невпізнанності. Бургундія і Шампань-Ардени - регіон, який історично зарекомендував себе як центр французького виноробства. Землі на Луарі і Пуату-Шаранта відомі м'якістю клімату, прекрасними краєвидами річкових долин і округлих пагорбів уздовж Луари і традиційною кухнею (паштети, дари моря, жаб'ячі лапки). Пуа-ту-Шаранта вважається батьківщиною коньяку і багата великою кількістю пам'яток римської епохи. Лотарингія на північному-заході Франції межує із Німеччиною. Центри цього старопромислового району - Мец і Нансі, наразі мають перш за все туристичну привабливість. Їх архітектурні пам'ятки внесено до списку Світової спадщини, створеного під егідою ЮНЕСКО. Землі Провансу, Корсики і Лангедоку на південному сході Фран-ції повні свідчень багатого культурного минулого: римські арени і терми, тріумфальні арки, акведуки. Центр цього району - найбільший порт Франції - Марсель. Знаними туристичними центрами є також Перпеньян і Монпельє. Розташований на узбережжі Середземного моря регіон Лангедок-Руссільйон простягається від кордону з Іспанією до дельти Рони. Дикі пляжі чергуються з дикими лагунами, які стали притулком для пташиних колоній, у тому числі для рожевих фламінго. Острів Корсика, де народився Наполеон, відомий надзвичайною мальовничістю, пляжами і цитрусовими садами. Район Рона-Альпи, Овернь, Лімузен в центрі Франції - осередки зимового відпочинку, перш за все гірськолижного (Альбервіль, Гренобль). Місто Страсбург у регіоні Ельзас часто називають столицею Європи, тому що тут засідає парламент ЄС. У міжнародному туристичному поділі праці Франція спеціалізується на гірськолижному туризмі. Країна є лідером за кількістю гірськолижних курортів - їх понад 400. Саме у французьких Альпах можливі найбільш високогірні катання в Європі - до 3 900 м. Тут, у Шамоні, знаходиться найбільший за протяжністю лижний схил у світі довжиною 22 км. Шамоні вважається найстарішим (1893 р.) і найбільш відомим гірськолижним курортом французьких Альп. Користуються популярністю й інші гірськолижні курорти Франції: Межев, Морзін, Куршевель, Мерибель та ін. Незмінне захоплення у відвідувачів Франції викликають шедеври світової культурної спадщини у багатьох містах країни: пам'ятки епохи римлян в Арлі та Пон-дю-Гарі, палац і парк у Фонтенбло, фортифікаційні споруди у Каркасоні і Безансоні, історичні центри Ліону, Авіньйону, Страсбургу й інших центрів. Туристичні центри і регіони Франції настільки популярні, що стали класичним уособленням певних напрямків і видів відпочинку. Французька Рив'єра або Блакитний берег дала назву всім подібним місцевостям в інших країнах і частинах світу, де поєднується тепле море і зручний пляж. Ніцца - місто королів, яке вважається світовим центром фешенебельних готелів і престижного пляжно-купального відпочинку, Гренобль - визнаний центр гірськолижного відпочинку, Лурд - один із найбільш відомих у Європі центрів релігійного туризму з унікальним комплексом підземних церков. Канни давно стали європейською "столицею" кіно, а Ґрас - "столицею" французьких ароматів. Назви провінції Шампань і міст Коньяк та Бордо говорять самі за себе і лише одним цим притягують сотні тисяч туристів. У країні сформувалася потужна туристична індустрія. Сектор розміщення представлений численними готелями, об'єднаними у мережі, більшість із них - інтернаціональні готельні ланцюги. Серед зручних готельних мереж із практично повсюдним розміщенням територією країни і високою якістю обслуговування виділяються: "Формула 1", "Новотель", "Ібіс", "Мотель 6", "Студіо 6", "В+В Готель", "Меркурі". Французькі Альпи – найбільша у світі область для гірськолижного відпочинку, це справжня держава в державі, де прокладено більше 4 000 гірськолижних трас і працює більше 2 500 підйомників. На більшості гірськолижних центрів у Франції підйомники з’єднані у єдину мережу, яка об’єднує від 100 до 200 підйомників, що дозволяє спускатися різноманітними трасами та використовувати всю систему підйомників центру або кількох туристичних центрів, не звертаючись за допомогою до інших видів транспорту. "Три долини" – чи не найбільш привабливий гірськолижний район Французьких Альп, який об’єднує 5 гірськолижних центрів: Куршевель, Мерибель, Валь Торанс, Ле Менюїр і Ла Танья. Район має величезну мережу підготованих гірськолижних трас різних ступенів складності – 120 км широких і плавних "бульварів" для початківців, 210 км трас середньої складності, 180 км технічно цікавих трас для хороших лижників, і 90 км трас підвищеної складності, яка включає найбільш складну в Європі трасу "Bouquetin".Сектор розваг туристичної індустрії Франції пропонує якісний відпочинок, що базується на потужній матеріально-технічній базі і високих технологіях. Провідним компонентом сектору розваг є тематичні парки. Технологія їх створення і використання базується як на національних традиціях, так і на міжнародних підходах. Найбільш популярним тематичним парком Франції став ЄвроДіснейленд - 12,5-13 млн туристів щороку відвідують його численні атракціони. Парк розташований за 32 км від Парижу. Він - точна копія американського Діснейленду і був відкритий у 1992 р. Парк займає площу близько 2 тис. га. ЄвроДіснейленд - величезний туристичний комплекс, який складається із парку розваг, парку студії Уолта Діснея, семи готелів, розважального центру, полів для гольфу, тенісних кортів, дитячої футбольної школи, численних магазинів, ресторанів, барів і дискотек. На околицях Парижу діє літній парк атракціонів "Астерікс", де можна здійснити захоплюючу подорож у часі від Давньої Галлії до наших днів, поєднавши пізнання історії з відпочинком і розвагами. На вуличках давнього галльського села, де панує сміх, виступають клоуни, факіри, акробати, гостей обов'язково зустрінуть герої популярного мультиплікаційного серіалу і кількох художніх фільмів, галли Астерікс і Обелікс та познайомлять із побутом своїх односельців. Антична Греція вразить "Громом Зевса" - "американськими гірками", де швидкість досягає 80 км/год. і "Театром Посейдона", в якому головні ролі виконують дельфіни і морські котики. Римська Імперія запропонує "Каруселі Цезаря" й обід у римській таверні. На площі середньовічного Парижа демонструватимуть свої вміння трубадури, архітектори, склодуви, ковалі, гончарі, різьбярі. У ХVІІ ст. неодмінно відбудеться зустріч із Д'Артаньяном і його друзями-мушкетерами. Нова епоха - Франція ХІХ ст. запросить до світу Деґа, Мопассана, Оффенбаха. Парк Пюі дю Фу в Західній Луарі знайомить із історією Франції. На величезній площі збудовані поселення, де живуть і працюють люди як у минулі часи, розбиті розарії епохи Ренесансу, унікальні сади і парки. Тут влаштовуються спектаклі, що ілюструють історію країни від давньої Галлії: перегони на колісницях, римські паради, бої гладіаторів. Водний театр милує погляд балетом із тисяч кольорових струменів води, керованих комп'ютером. Але найбільш грандіозним видовищем, в якому приймають участь майже 3 тис. акторів, є "Кіносценія" - спектакль про історію французької сім'ї протягом 700 років. Це видовище, події якого розгортаються на "сцені" площею 18 га, відоме усій Європі. Із часу прем'єри виставу побачило 6 млн глядачів. На окрему увагу заслуговують музеї Франції, які є практично в кожній комуні і пропонують увазі відвідувачів цікаві й унікальні колекції. Але найбільшим музейним центром не лише країни, а і світу є Париж. Один лише перелік музеїв і художніх галерей, яких у столиці Франції налічується більше 350, викличе непереборне бажання відвідати країну та її столицю (табл. 2. 4). Табл. 2. 4. Музеї Франції

Франція має давні традиції розвитку лікувально-оздоровчого туризму. Природною основою для його розвитку є багаті бальнеологічні ресурси й унікальний мікроклімат лісових масивів, гірських районів і морських узбереж. Частина курортних центрів розвивається із XVII-XVIIІ століть, а лікувальні властивості мінеральних вод, морського повітря і води використовуються з античних часів. Найбільш відомими курортами Франції є Віші, Ніцца, Біаріцц та багато інших у різних районах країни (табл. 2. 5). Франція - визнаний центр виноробства та гастрономії, що перетворило національну кухню на туристичну принаду. Практично всі департаменти країни мають специфіку у виробництві вин і різного роду делікатесів. Тому популярні гастрономічні тури, один із яких отримав назву "Винні дороги Франції". Вони часто поєднуються з аграрним туризмом, який завойовує все більшу популярність у Європі. Табл. 2. 5. Курорти Франції

Серед гурманів всього світу французька кухня вважається найбільш вишуканою. Традиційними першими стравами є прозорі бульйони або супи-пюре з цибулею і картоплею, цибульний суп, заправлений сиром, рибний суп "буйабес", для приготування якого потрібна лише свіжо виловлена риба. Серед різноманіття других страв найбільш "французькими" вважаються тушковане м'ясо з овочами - пот-о-фе і тріска по-селянськи з червоним і жовтим перцем та кабачком під маринадом. Невід'ємна частина французької кухні - салати із овочів. У всіх ресторанах пропонуються омлети і сирні суфле з різним начинням - гриби, шинка, зелень, а також кіш-лорен - пиріг із сиром і шинкою. "Екзотичними" для туристів і повсякденними для французів є виноградні слимаки із зеленню і прянощами, устриці белон, маренн, аркашон. Перед десертом неодмінно подається сир, адже у Франції виробляють близько 500 його сортів. На десерт - французький яблучний пиріг і морозиво. Французьку кухню вирізняє неймовірна багатоманітність соусів і, звичайно ж, вино. Червоне вино виробляють на околицях Бордо, в Бургундії, Лангедоці, біле - в Провансі, у долині Рони і Луари. Вино не лише п'ють, а і додають до страв у процесі приготування. Із неалкогольних напоїв найбільшою популярністю користується кава. *** НІМЕЧЧИНА Об'єднання у 1990 р. двох німецьких держав, які існували із 1949 року, стало початком закінчення "холодної" війни і привело до появи політично повноцінного європейського економічного лідера. Із того часу країна доклала значних фінансових і матеріаль-них зусиль аби вирівняти рівні економічних та соціальних стандартів між Західною і Східною Німеччиною. Об'єднання Німеччини надало додаткового імпульсу для розвитку як внутрішнього, так і зовнішнього туризму. Федеративна Республіка Німеччина розташована в центрі Європи і має вихід до Північного і Балтійського морів. Геотуристичне положення країни досить вигідне за рахунок центрального розміщення у межах Європи і близького розташування до головних районів зимового гірськолижного відпочинку й узбережжя теплого Середземного моря. Загальна площа країни - 357 тис. км². До складу ФРН входять 16 федеративних земель, у тому числі три міста (Бремен, Гамбург і Берлін), які мають статус федеративної землі. Основними елементами рельєфу країни є Північно-Німецька низовина на півночі, середньовисокі гори в центрі і Баварське плоскогір'я та Альпи на півдні. Природа подбала про ландшафтне різноманіття для Німеччини. На її території можна зустріти пейзажі на будь-який смак - від морських піщаних пляжів до гірських вершин і долин, що сприяє розвитку різних видів туризму. Головна річка країни - Рейн. Серед інших - Дунай на півдні й Одер на сході. Німеччина багата озерами. Найбільшим є Боденське, частково розташоване на території Австрії та Швейцарії. Чиста вода і м'який клімат приваблює на береги озера велику кількість туристів. Клімат країни - помірний, морський і перехідний від морського до континентального. Пануюче західне перенесення повітряних мас із циклональною циркуляцією приносить тепло і вологу з Атлантичного океану. У гірських районах характерна висотна кліматична поясність. Пересічна температура січня на рівнинах заходу і сходу коливається від -1° до +3о С (рис. 2. 13), на північному сході - від -1 до -2° С, на Баварському плоскогір'ї - від -2 до -4° С, у верхніх частинах Середньонімецьких гір температура складає -4° С, в Альпах - -5° С і нижче. Середня температура липня на півночі та північному заході - +16-17° С, у долинах Рейну, його приток і Дунаю - +18-20°С, у верхніх частинах Середньонімецьких гір і Альп - +14° С і нижче.

Рис. 2.13. Кліматична діаграма Франкфурту-на-Майні

Річна кількість опадів на рівнинах складає у середньому 600-700 мм, в окремих міжгірних улоговинах менше 500 мм, у горах - до 1 600-1 800 мм (у Гарці і Шварцвальді), місцями понад 2 000 мм у рік (в Альпах). Максимум опадів на північному заході випадає восени, мінімум - навесні, південніше виражені літній максимум і зимовий мінімум опадів. Сніжний покрив на рівнинах мінливий, тримається близько 2 тижнів, у Середньонімецьких горах - місцями 4-5 місяців, в Альпах на висоті від 1 100 м і вище - 6 місяців, на вершинах є сніжники, що дозволяє розвивати гірськолижний туризм. Загальна чисельність населення Німеччини становить 82,3 млн осіб, із них у містах мешкає 74 %. Німці - подорожуюча нація. У середньому за рік громадяни країни здійснюють близько 80 млн закордонних туристичних поїздок. Поступово зростає популярність Німеччини і як країни-дестинації - європейці, американці, японці "відкривають" нову об'єднану Німччину, її природні дива і багату культурну спадщину. У середині першого десятиріччя 2000-их років кількість міжнародних прибуттів до країни досягла 22 млн, що привело до "вливання" у національну фінансову систему € 23,5 млрд. У питаннях розвитку внутрішнього туризму Німеччина донедавна орієнтувалася на соціальні програми. На місцевих курортах, здебільшого, відпочивали самі німці за рахунок оплачених підприємствами турів. Протягом останніх років ситуація кардинально змінилася і більшість підприємств відмовилася від подібної практики. Внутрішній туризм значно скоротився і постала проблема залучення закордонного споживача, який значно вибагливіший до комфорту. А це вимагає нових готелів і надання послуг відповідного рівня. Готельний бізнес, як національний, так і міжнародний, оперативно відреагував на даний виклик. До існуючих 11 200 готелів, у Німеччині до 2012 року заплановане відкриття 410 нових на 66 тис. номерів. Більшість із них - новобудови, частина - реконструйовані заклади розміщення. Прагнення збільшити номерний фонд пояснюється ще і тим, що Німеччина перетворилася на головного європейського транзитного перевізника пасажирів, організатора міжнародних виставок, симпозіумів, фестивалів, спортивних змагань європейського і світового рівнів. Німеччина здавна має розвинуте санаторно-курортне господарство. Перші відомості про користь підземних водних джерел, розташованих на території сучасної Німеччини, належать до античних часів. Слава ж про цілющі властивості мінеральних і термальних вод та ефективні лікувально-оздоровчі методики, які застосовували німецькі лікарі ще за часів Парацельса поширюється Європою з ХVІ-ХVІІ ст. На той же час припадає і початок формування курортної мережі країни, яка на сьогодні налічує близько 300 курортів. Баден-Баден, Вісбаден, Бад Кіссінген, Бад-Хомбург, Бад Ельстер - одні з перших і найбільш відомих нині курортних центрів країни, де туристи отримують послуги високої якості та різної функціональної спрямованості (табл. 2. 6). Табл. 2. 6. Курорти Німеччини

Про велику кількість джерел термальних і мінеральних вод і напрацьовану століттями культуру їх використання говорять німецькі топоніми - у назвах багатьох поселень і місцевостей присутнє слово "bad", що в перекладі з німецької означає "купання", "баня", "курорт". Німеччина не відстає від моди на поєднання оздоровлення з активним відпочинком. Тим паче, що для цього є природні передумови - поєднання гірських ландшафтів, м'якого клімату і лісових масивів. Країна володіє широкою мережею гірськолижних курортів, які задовольняють широкий спектр потреб як масового пересічного споживача, так і професійних гірськолижників. Гарміш-Партенкірхен, Оберсдорф, Берхтесгаден - далеко не повний перелік гірськолижних курортів, обладнаних за останнім словом техніки (рис. 2. 14).

Рис. 2.14. Туристичні центри Німеччини

Німеччина - країна музеїв із багатими колекціями різноманітних творів мистецтва і свідчень розвитку матеріальної та духовної кульури всього світу. На відміну від Франції, де музейним мегацентром є Париж, у Німеччині у багатьох великих містах і численних музеях експонуються рівнозначні за значенням колекції. Серед таких міст, насамперед, виділяються Мюнхен, Ганновер, Бонн, Франкфурт-на-Майні, Дрезден (табл. 2. 7). Разом із тим, Берлін, на рівні з Парижем і Лондоном, належить до найбільших музейних центрів Європи і світу. У німецькій столиці особливо виділяється "Музейний острів" - унікальний у своєму масштабі і наповненні історичний архітектурно-культурний простір, занесений до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. На острові Шпрееінзель, що утворився на річці Шпрее, розмістилася низка музеїв, галерей, архітектурних пам'яток. Непідробний інтерес у туристів викликають експозиції Пергамського музею, найбільш відомими із яких є Пергамський вівтар, який і дав назву музею, ворота Іштар із Вавилону, фриз із Мшатти, ворота Мілетського ринку. Не менш відвідуваними є Музей Боде, Стара національна галерея, Новий музей, в яких протягом сотень років були зібрані неперевершені колекції. Німецькі музеї одними із перших у світі почали освоювати Інтернет-простір. Ці зусилля дозволяють сьогодні здійснювати віртуальні подорожі їхніми залами і знайомитися з шедеврами світового мистецтва, розміщеними в них, не вирушаючи в дорогу, що, зрозуміло, ніколи не замінить насолоди "живого" споглядання творів мистецтва. Табл. 2. 7. Музеї Німеччини

Німецька кухня сформована на основі протестантської етики. Її характерними ознаками є простота приготування ситних страв і невибагливість до їх зовнішнього оформлення. Переважають різноманітні м'ясні страви. У північних районах на узбережжі морів головна страва - риба. Відбивні котлети, смажена ковбаса, відварена свиняча грудинка, кров'яна ковбаса з родзинками - далеко не повний перелік того, що запропонують туристу в Німеччині. Запивати ситний обід чи вечерю слід пивом. У цій країні його п'ють кругом і завжди. Популярність німецького пива настільки висока, що привела до формування окремого виду туристичних подорожей - пивних турів. Особливої популярності пивні тури набули до Баварії і Мюнхена - визнаної столиці пивоваріння. Найбільше "пивних туристів" приїздить під час "Октоберфесту" - щорічного пивного фестивалю, який проводиться у Мюнхені в жовтні. Розташування Німеччини у центрі Європи, високий рівень соціально-економічного розвитку всього господарства, в тому числі і транспорту зробили країну головним регулювальником транзитних пасажиропотоків. Повною мірою перевагами високоорганізованої транспортної системи користуються і туристи, як міжнародні, так і внутрішні. У їхньому розпорядженні у 2007 році був 331 аеропорт, із яких 14 могли приймати міжконтинентальні авіалайнери, 28 гелікоптерних станцій, 8 морських і річкових пасажирських терміналів у Бремені, Бремерхафені, Дуйсбурзі, Гамбурзі, Карлсруе, Любеку, Ростоці і Вільгельмсхафені. Німеччина однією із перших у світі почала реанімувати залізничні пасажирські перевезення. Слідом за нею це зробили Франція, Італія й інші країни. На сьогодні туристи в Німеччині активно користуються системою "Інтерсіті-Експрес", яка дозволяє швидко дістатися всіх великих туристичних центрів. При цьому мандрівники можуть користуватися комбінованим залізничним квитком, що називається "єврорайлпас", який дає право на проїзд залізницями країн Західної Європи зі значними знижками. Для тих, хто подорожує автомобілем, Німеччина пропонує майже 650 тис. км якісних доріг, прокладених до всіх найбільш віддалених куточків. Із загальної довжини автошляхів 12,4 тис. км - швидкісні магістралі. У туристичній індустрії країни інтенсивно використовуються річкові артерії, особливо Рейн, ділянки якого включені до одного із найбільш популярних туристичних маршрутів "Романтичний Рейн". *** НІДЕРЛАНДИКоролівство Нідерландів - західноєвропейська держава, береги якої омиваються Північним морем. Столиця - Амстердам, але парламент, уряд і посольства ряду держав знаходяться в Гаазі. Країна належить до переліку найбільш заселених: на площі 41,5 тис. км², з яких на суходіл припадає 33,9 тис. км², живе майже 17 млн осіб. До головних атрибутів геотуристичного положення належать: 1) розташування у центрі європейського туристичного ринку; 2) приморське положення; 3) входження до складу королівства острова Аруба і Нідерландських Антильських островів у Карибському басейні, що різко розширює ресурсну базу національної туристичної індустрії; 4) розташування у головному осередку західноєвропейського цивілізаційного масиву. Унікальність Нідерландів, яка викликає підвищений інтерес туристів, полягає в тому, що досить велику частину території було отримано шляхом осушення заболочених ділянок морського узбережжя. Ці ділянки називаються "польдери". 40 % території, на якій живе 60 % населення, лежить нижче рівня моря, а ще  має абсолютні висоти до 1 м. Клімат у Нідерландах морський, помірно теплий. Пересічна температура січня становить +1-3 °C, липня - +16-17 °C. Сонячних днів мало, погода швидко міняється, часті тумани. Потужна культурна спадщина та цікаві події - основа розвитку національної індустрії туризму. Головні туристичні центри країни - Амстердам із численними каналами і мостами, найбільший за вантажообігом порт Європи - Роттердам, Гаага - справжній музей під відкритим небом та інші міста, де дбайливо зберігаються пам'ятки минувшини (табл. 2. 8). Табл. 2. 8. Головні туристичні центри Нідерландів

П'янкий дух свободи і демократичність суспільної моралі приваблює до королівства велику кількість молоді з різних країн світу. Наркотуризм, галантний туризм, тютюнові тури користуються постійним попитом і перетворилися на символи сучасних туристичних Нідерландів. *** БЕЛЬГІЯКоролівство Бельгія розташоване в Західній Європі, на узбережжі Північного моря. Територія королівства є малою навіть за європейськими мірками, але густозаселеною. Його площа складає 30,5 тис. км²(площа Чернігівської області - 31,9 тис. км²). Загальна кількість населення - 10,4 млн осіб - майже у 10 разів більше, ніж на Чернігівщині. Клімат Бельгії морський, помірно теплий із м'якою зимою і нежарким літом. Ландшафти Арден і річки - важливі компоненти природних туристичних ресурсів країни. У різні пори року на їх основі розвивається велосипедний і гірськолижний туризм, а також сплав руслами майже 100 річок. Найбільш відомий курорт на морському узбережжі - Остенде. Подорож до Бельгії - мандрівка у середньовічну Європу. Найбільшу кількість туристів приваблюють Брюссель, де у центрі міста розташована площа Гранд Плас, визнана однією з найкрасивіших площ світу, Гент - "Венеція" у мініатюрі, Брюгге - місто, пересічене каналами, через які перекинуті повиті плющем містки і збереглися численні пам'ятники середньовічної архітектури, Антверпен - місто готики, ювелірів і творців світової моди, Монс - готично-бароковий університетський і туристичний центр. Найбільш знаним туристичним символом Бельгії є фігура "Хлопчика, який став до вітру". Його вилита у бронзі постать знаходиться у центрі Брюсселя, неподалік від середньовічної ринкової площі, і щодня приваблює тисячі гостей столиці країни. Мало хто із туристів утримається, щоб не придбати на пам'ять бельгійські мережива, а то і зробити цінніший подарунок - купити мисливську зброю, яка вважається однією із кращих у світі. ***ЛЮКСЕМБУРГВелике Герцогство Люксембург має площу всього 2,6 тис. км²і півмільйона жителів. Попри скромні параметри, Люксембург - туристична Європа у мініатюрі і є надзвичайно цікавим з точки зору організації відпочинку, оздоровлення і подорожей. Насамперед, герцогство - осередок ділового туризму. Тут розташовані великі банки та штаб-квартири низки транснаціональних корпорацій і міжнародних організацій. Країна також пропонує унікальні гастрономічні тури, які базуються на вмінні місцевих виноробів з Мозельської долини, де створюють вишукані вина, лікери, фруктові соки. Визнаними центрами винного туризму вважаються містечка Реміхіо і Гревенмахер. Курорти Мондорф і Мондоро-ле-Бен - відомі центри бальнеологічного профілю. Давній Ехтернах поряд зі столицею країни - визнані центри пізнавального туризму: палаци, собори, унікальні технічні і фортифікаційні споруди, музеї, бібліотеки не залишать байдужими шанувальників культурного надбання і "старого каміння" Європи. Природа не забула і про прихильників активного й екологічного туризму. "Люксембурзька Швейцарія", де в тріасових вапняках і юрських пісковиках утворилися дивні за красою ландшафти, - рай для скелелазів і цінителів незайманого людиною довкілля. ***ШВЕЙЦАРІЯШвейцарія - країна альпійська. Площа держави складає 41,3 тис. км², населення - 7,5 млн осіб. Космополітична, офіційно чотиримовна Швейцарська Конфедерація розташована фактично у центрі Європи між Францією, Німеччиною, Австрією, Ліхтенштейном та Італією, що й обумовило формування особливого культурного середовища. Північ Швейцарії з організаційним центром у Цюріху культурно тяжіє до Німеччини, південь із центром у Лугано - до Італії, захід із центром у Женеві - до Франції. Швейцарці говорять, що у їхній країні Арктика мирно уживається з субтропіками. Таке "сусідство" створила висотна поясність Альп: екосистеми, в яких домінують пальми і мімози змінюються широколистяними, потім хвойними лісами, далі - альпійськими луками і льодовиками. Країна багата озерами, лісами і належить до екологічно благополучних. Ці природні ресурси й особливості інтенсивно використовуються в індустрії туризму. Швейцарія знаменита гірськолижними, кліматичними, бальнеологічними і фітотерапевтичними курортами (Бад-Рагац, Бад-Пфаферс, Ароза, Вербьє, Церматг, Грінденвальд, Давос, Кран-Монтана, Санкт-Моріц, Івердон-ле-Бан), відпочинком на мальовничих озерах (Боденське, Женевське, Цюріхське, Фірвальдштетське), захоплюючими туристичними залізничними маршрутами, прокладеними в Альпах: "Льодовиковий експрес" (Церматг - Давос - Санкт-Моріц), "Золотий перевал" (Цюріх - Люцерн - Монтре - Женева), "Пальмовий експрес" (Санкт-Моріц - Лугано). Для Швейцарії характерне багатство і різноманіття суспільних і подієвих туристичних ресурсів. У країні безліч цікавих для туристів міст і містечок із середньовічною архітектурою і неповторним колоритом: Цюріх, Берн, Люцерн, Лозанна, Базель та ін. (табл. 2. 9). Табл. 2. 9. Туристичні центри Швейцарії

*** АВСТРІЯАвстрійська Республіка - альпійська держава у центрі Європи. Її площа складає 83,9 тис. км². Населення країни становить 8,2 млн осіб. Якщо на заході Австрії панує переважно волога погода, то на півдні та сході вона сухіша. В австрійських Альпах багато сніжників, льодовиків і лижних полів, які стали природною основою для розвитку гірськолижного туризму. У горах зустрічаються карстові печери зі сталактитами і сталагмітами, крижаними напливами, підземними озерами й річками. Вони широко використовуються для пізнавального і спелеологічного туризму, рафтингу й інших форм екстремального відпочинку. Надра країни багаті на бальнеологічні ресурси, на базі яких сформувалася система лікувально-оздоровчих закладів. Особливістю австрійських Альп є їх розчленованість глибокими і широкими поперечними долинами, наявність великої кількості озер. Найбільш освоєною туристами є долина Дунаю, круїзи яким належать до популярних видів відпочинку. Австрія - країна гірськолижних курортів, замків, палаців і монастирів (рис. 2. 15). Найбільш популярні гірськолижні курорти розташовані в Тіролі, Зальцбургеленді та Каринтії (Санкт-Антон, Лех, Зеефельд, Нассфельд.

Рис. 2.15. Туристичні центри Австрії

Найпівденніша земля Австрії - Каринтія - вважається прекрасним гірничо-озерним регіоном літнього та зимового туризму. Популярним видом відпочинку тут є відвідування озер Каринтії. Одне з них - озеро Вертерзее. Довжина озера досягає 16 км, ширина - 1,6 км, максимальна глибина - 84,6 м. Температура води влітку досягає +27 °С. На берегах Вертерзее розташовано кілька містечок, кожне із яких є чудовим місцем літнього сімейного відпочинку: Фельден, Марія Верт, Шіфлінг, Крумпендорф та ін. Приваблива сторона відпочинку в Каринтії - можливість поєднати гірськолижний спорт із бальнеологічними процедурами. Всього в Каринтії розташовано близько 20 гірськолижних курортів, кращими з яких вважаються Бад-Кляйнкірхайн і Лаванталь. Столиця Австрії - Відень - вважається одним із найкрасивіших міст світу. Відень розташований на перехресті європейських доріг, на березі Дунаю. Колишня столиця однієї із найбільших імперій у Європі зберегла у собі імперський дух, залишаючись при цьому демократичним і відкритим містом. У Відні збереглися численні пам'ятки. Архітектурна візитка міста - знаменитий собор Св. Стефана, зведений у XIV-XV ст. у готичному стилі. Однією із відомих архітектурних споруд Відня є палац Бельведер, архітектурний ансамбль якого складається з двох палаців: Верхнього і Нижнього Бельведеру. Комплекс вважається одним із найкрасивіших зразків бароко в світі. На сьогодні у Бельведері розміщені експозиції Австрійської галереї. До пам'ятних місць Відня також належать міський парк "Пратер", Віденський будинок мистецтва, численні музеї, Національна бібліотека із унікальною колекцією глобусів та місця, пов'язані із життям і діяльністю великих композиторів: Гайдна, Моцарта, Бетховена, Брамса, Штрауса. У місті багато незвичайних архітектурних пам'яток. Так, на одній із вулиць височіє похмурий колос із сірого каменю - барочна "Чумна колона". Вона споруджена в 1682 р. на знак завершення епідемії чуми, що забрала життя понад 100 тис. людей. Відень називають музичною столицею світу. Символом мистецького Відня є Віденська опера, де щороку в лютому проходить найбільш знаний бал Австрії та Європи - Опернбаль. На час його проведення зал для глядачів і сцена перетворюються на величезний танцювальний майданчик. Поза сумнівом, кожен турист, який приїхав до Австрії, має відвідати Зальцбург - місто, що виникло на місці колишніх соляних копалень. Популярність Зальцбурга пов'язана, перш за все, з ім'ям Вольфганга Амадея Моцарта. Під час екскурсії містом туристи можуть відвідати будинок, де народився геніальний композитор. Один із символів Зальцбурга - фортеця, історія якої починається в XI ст., коли виникло дерев'яне укріплення. Незабаром з'явилися кам'яні стіни, а потім протягом шести століть фортеця розширювалася і перебудовувалася. Абатство Мельк - найбільш відомий монастир Австрії, розташований у місті Мельк. Його називають "колискою Австрії". Монастир вражає розмірами. Площа, яку він займає, складає 17,5 тис. м², довжина однієї із стін перевищує 360 м. ***ЛІХТЕНШТЕЙНМаленьке за площею (160 км²) і населенням (35 тис. осіб) Князівство Ліхтенштейн розташоване між Австрією та Швейцарією, у басейні Верхнього Рейну. Близько  території країни займають відроги Альп. Столиця держави - Вадуц. Ліхтенштейн - країна із одним із найвищих у Європі та світі рівнів життя. Важливі статті прибутку - туризм і продаж поштових марок. "Карликовість" держави, гірські ландшафти, історія та культура - головні туристичні принади князівства. Гори Ліхтенштейну використовуються для альпінізму, лижного спорту. Країна є визнаним центром зимового відпочинку, особливо гірськолижного, а також популярним центром дельта- і парапланеризму. Малбюн - головний лижний курорт країни. Він розташований серед гірських хребтів у південно-східній частині країни. Крім двох першокласних лижних шкіл, Малбюн має хороші лижні поля для новачків і більш складні - для досвідчених лижників. Столиця багата історичними і культурними пам'ятками: князівський замок IX ст., готична капела XV ст., Національний музей, Музей поштових марок.