Практична робота «Динаміка міжнародних туристських потоків»

Мета роботи: навчити студентів опрацьовувати статистичні матеріали UNWTO та проводити їх аналіз.

Обладнання: політико-адміністративна та політична карта, статистичні дані, калькулятор, програми Microsoft Word та Microsoft Excel (або калькулятор)

Теоретична частина: Рекреаційна географія – галузь географічної науки, яка вивчає закономірності формування, функціонування і поширення територіальних рекреаційних систем, що складаються з природних і культурних комплексів, інженерних споруд, які використовуються для рекреації, а також із обслуговуючого персоналу, органу управління та рекреантів.

Міжнародна рекреація розвивається під впливом різних факторів як природних, так і соціально-економічних. Серед цих факторів виокремлють ті, які обмежують, стримують, лімітують розвиток рекреації – лімітуючі фактори. До них відносять: геополітичний фактор - анклавність території, віддаленість від решти території країни; наявність кордонів - візовий режим; транспортний фактор – недостатнє сполучення з рештою території країни (регіону), або з іншими країнами (регіонами); інфраструктурний фактор - брак готелів середнього класу, готелів для пенсіонерів, відсутність інфраструктури розваг - аквапарки, дитячі розважальні центри; екологічний фактор – рекреацію не розвивають в зонах екологічних катастроф (Чорнобиль), окрім екстремального туризму, зменшують темпи розвитку за умов збільшення забруднення окремих територій; сезонність - обмеження за часом туристичного сезону; серед природних лімітуючих факторів виділяються: екологія, переважаючі погодні умови території, поширення несприятливих явищ таких як землетруси, цунамі, виверження вулканів, пожежі, тропічні урагани, паводки, суховії, зсуви, лавини, райони розповсюдження небезпечних тварин (акули, змії тощо), комах (малярійні комари, скорпіони тощо), спалахи інфекційних захворювань (холера, АН1Н1), наявність питної води тощо.

Оскільки в світі фактори розвитку міжнародної рекреації розподілені та поєднані нерівномірно, існують відмінності у кількості туристських прибуттів в різних частинах світу. Всесвітня туристська організація (UNWTO), що є головною міжнародною організацією в галузі подорожей і туризму і займається питаннями туристичної політики та удосконалення професійного рівня туристичних фахівців, запропонувала поділ світу на 5 туристських макрорегіонів, які в свою чергу поділяються на мезорегіони (окрім Близькосхідного).

UNWTO виділяє Європейський макрорегіон: Західна Європа, Південна Європа, Центральна і Східна Європа, Північна Європа; Азійсько-Тихоокеанський макрорегіон: Північно-Східна Азія, Південно-Східна Азія, Південна Азія, Океанія; Американський макрорегіон: Північна Америка, Центральна Америка, Південна Америка, Карибський басейн; Близькосхідний макрорегіон; Африканський макрорегіон: Північна Африка, Західна Африка, Центральна Африка, Східна Африка, Південна Африка.

Між туристськими регіонами світу склалися досить постійні рекреаційні потоки, що характеризуються різною потужністю (кольорова вкладка) та сезонністю. Найбільший обмін відбувається між Європейським та Американським, Європейським та Азійсько-Тихоокеанським, Американським та Азійсько-Тихоокеанським регіонами.

Природні рекреаційні ресурси – це об’єкти та явища натурального походження, залучені у сферу рекреації та туризму як матеріальна основа. До них відносяться орографічні, кліматичні, водні, бальнеологічні, рослинні та фауністичні ресурси, без наявності сприятливих характеристик яких неможливий розвиток санаторно-курортної, оздоровчої чи інших видів рекреаційної діяльності.

Хід роботи:

1. Ознайомитись з поняттям туристичного потоку, що являє собою постійне прибуття туристів у країну (регіон) або виїзд туристів за кордон в певний період часу.

До показникив туристичного потоку відносяться:

- загальна кількість туристів, у тому числі організованих і самодіяльних;

- кількість туро днів, що обраховуються за формулою (1) :

ТД = Ч_тур х t, (1)

де ТД- кількість туроднів;  Ч_тур - чисельність туристів; t - середня тривалість перебування одного туриста в даній країні (регіоні), дні.

Середня тривалість перебування одного туриста у визначеному місці розраховується за середнім арифметичним.

2. Ознайомитись із наведеними статистичними даними: використовуючи індивідуальні завдання обрахувати кількість туроднів (ТД) підставляючи в формулу (1) показник чисельності туристів (табл. 1) та середню тривалість перебування одного туриста в даній країні (табл. 3).

3. Обрахувати темпи зростання туристських прибуттів в конкретні роки за формулою(2) :

Т = (Рп – Рбаз)/Рбаз,

де Т – темпи зростання туристських прибуттів;

Р п – показники туристських прибуттів за певний рік (наприклад, 2010 рік);

Рбаз – показники туристських прибуттів за базовий рік, по відношенню до якого обраховується темп зростання (наприклад, 2000 рік).

В результаті цих обрахунків отримуємо темпи зростання за певний період часу. В даному прикладі з 2000 року по 2010 рік.

4. Особливе значення для оцінки рівня розвитку туризму в країні або регіоні мають показники охоплення туризмом населення країни, що досліджується, які характеризують інтенсивність туристичних потоків. Ці показники виступають у двох видах: нетто- і брутто-інтенсивність туристичних потоків.

Нетто-інтенсивність розвитку туризму обраховується за формулою (3) :

Ч_тур                  К^н_ін = --------- х 100 ,        (3) Ч_нас

де К^н_ін - коефіцієнт нетто-інтенсивності туристичних потоків, %; 

Ч_тур - чисельність того населення країни (регіону), яке здійснило хоча б одну туристичну подорож за рік або за інший період часу, тобто кількість туристів;

Ч_нас - загальна чисельність населення країни (регіону) за той самий період.

Цей показник означає, яка частка (%) населення країни (регіону) або якої-небудь демографічної групи здійснила хоча б одну туристичну поїздку за рік, чи за інший період часу, наприклад сезон.

Показник брутто-інтенсивності  (К^бр_ін) означає, скільки туристичних подорожей і припадає в середньому на одного жителя країни (регіону) за який-небудь період. При розрахунках використовується формула (4):

N_mn           К^бр_ін = --------- х 100 , (4) Ч_нас

де N_mn - загальна кількість туристичних подорожей, зроблених населенням країни (регіону) за певний період часу.

Показник брутто-інтенсивності характеризує частоту туристичних поїздок населення країни (регіону) або окремої демографічної групи.

5. Сезонність попиту на туристичні послуги викликає нерівномірність туристичних потоків (табл.6).

Обрахувати коефіцієнт нерівномірності туристичного потоку (коефіцієнт сезонності) за формулою (5):

ТД_max      К_нр = --------- , (5) ТД_min

де К_нр- коефіцієнт нерівномірності туристичного потоку;

ТД_mах ~ кількість туроднів за період (найчастіше за місяць) з максимальним туристичним потоком; 

ТД_mіn - кількість туроднів за період з мінімальним туристичним потоком.

6. Проаналізувати отримані дані, зробити висновки щодо причин змінення туристичних потоків.

Індивідуальні завдання

Таблиця 1

Динаміка розвитку туризму 1950-2000 рр.

Таблиця 2

Туристська активність населення світу в 2002 році

Таблиця 3

Розподіл міжнародного туристичного потоку за макрорегіонами світу,

2008-2010 рр.

Таблиця 4

Середня тривалість перебування міжнародних туристів в країнах (територіях) Азійсько-Тихоокеанського регіону в 1994 році

Таблиця 5

Ночівлі іноземних громадян в Нідерландах в 1993-1994 рр.: розподіл по країнах (районах) походження туристів та туристським зонам Нідерландів

Таблиця 6

Показники туристських прибуттів в регіони світу за місяцями у 2008 (передкризовому) році (млн.)

Питання для самоперевірки та контролю знань

1. Дайте визначення рекреації.

2. Дайте визначення природних рекреаційних ресурсів.

3. Дайте покомпонентну характеристику природних рекреаційних ресурсів.

4. Назвіть туристські регіони світу за класифікацією UNWTO.

5. Охарактеризуйте природно-рекреаційний потенціал туристських регіонів світу.

6. Назвіть лімітуючі фактори розвитку міжнародної рекреації?

7. Охарактеризуйте вплив природних факторів на розвиток міжнародної рекреації.

Рекомендації для самостійної роботи студентів

1. Ознайомитись з теоретичною частиною методичних рекомендацій.

2. Провести огляд рекомендованої літератури.

3. Ознайомитись, проаналізувати карти подані у кольоровій вкладці.

Рекомендована сучасна література

1. Смаль І. В. Туристичні ресурси світу: навчальний посібник. – Ніжин: Видавництво НДПУ імені Миколи Гоголя, 2010

2. Николаенко Д.В. Рекреационная география: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001

3. Воскресенский В.Ю. Международный туризм: Учебное пособие - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006

4. Самойленко А.А. География туризма: учебное пособие. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2006

5. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебное пособие для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2001

6. Масляк П.О. Країнознавство: підручник. - К.: Знання, 2008

7. Офіційний сайт Світової туристської організації UNWTO [unwto.org]

Як адміністративна одиниця Львівська область була створена 4 грудня 1939 року; в 1959 році її територію було розширено за рахунок приєднання Дрогобицької області. Адміністративним центром області є старовинне королівське місто Львів - один із найбільших культурних, економічних, адміністративних та транспортних центрів України.

Центральна частина м. Львова оголошена історико-архітектурним заповідником і внесена до “Списку світової культурної спадщини” ЮНЕСКО.

Перебування в складі різних державних утворень (Польща, Австро-Угорська імперія та Радянський Союз), що відрізнялися своїм конституційним устроєм, рівнем економічного розвитку, етнічними та релігійними домінантами, справило беззаперечний вплив як на демографічні показники, так і на економічну ситуацію та рівень громадянської свідомості населення регіону.

Стратегічний план розвитку області визначає її майбутнє як важливого європейського центру міжнародного політичного та економічного співробітництва, історико-культурного та освітньо-наукового осередку. Львівщина сьогодні зосереджує у собі фінансово-промислову, інтелектуальну та туристично-рекреаційну діяльність, що забезпечує сучасний сервіс та інноваційний менеджмент на базі розвитку підприємництва та залучення інвестицій.