Музей історії Запорізького козацтва

м.Василівка Музей-заповідник "Садиба Попова"

м. Мелітополь Краєзнавчий музей

м. Бердянськ Художній музей І. Бродського

Будинок - музей П.Шмідта

Культові споруди (церкви ,собори ,храми)

м.Запоріжжя Святомиколаївський кафедральний собор 1836 р. м. м.Бердянськ Хрестово-Різдвяна церква

м. Приморськ Троїцька церква 1814-1817 рр

м. Мелітополь Собор Св. Олександра Невського Церква 13 ст. Адвентистів сьомого дня

Церква Євангельських християн-баптистів «Благодать»

Національні історико-культурні заповідники

Національний заповідник "Хортиця"

Державний історико-археологічний заповідник "Камяна Могила", культурні Мелітопольський район

Історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова",, м. Василівка

Місця повязані з життям та діяльністю видатних людей

Махно Н. (1888-І934) -- народився в м. Гуляй-поле, переконаний повязані з анархіст.

Гуслистий К. - історик, етнограф,

Деркач Г. - хімік

Кащенко М. - біолог-селекціонер.

Рекреаційні можливості регіону

Запорізька область є привабливою туристично-рекреаційною зоною. Основу привабливості нашого регіону в сфері туризму складають як історичні памятки так і природні умови, які сприяють багатьом видам сучасного туризму. В сфері надання туристичних послуг в області працюють 69 підприємств та приватних підприємців.

Ландшафти Запорізької області мають мають значний рекреаційний потенціал ,до якого відносяться відповідні природні передумови для розвитку рекреації , а саме сприятливі кліматичні умови ,піщані пляжі ,рівнинний рельєф , лікувальні грязі та мінеральні води і ін. Загальна площа земель природоохоронного , рекреаційно-оздоровчого та культурного призначення ,на яких існують відповідні рекреаційні ландшафти за даними Запорізького головного управління земельних ресурсів складає 4918,5 га

У межах області розвідані та використовуються мінеральні води та лікувальні грязі практично всіх відомих бальнеологічних типів. В оздоровчих і лікувальних цілях широко використовується озокерит та спелеотерапія.

Всього на Азовському побережжі та в акваторії р.Дніпро в регіоні функціонує близько 600 оздоровчих закладів.

Сприятливий клімат, чудові прибережні пейзажі Дніпра, джерела мінеральної води і лікувальні грязі, ласкаве, тепле Азовське море приваблюють туристів. Міста Бердянськ, Приморськ, смт. Кирилівка користуються великою популярністю, як курортні, у відпочиваючих. Верховною Радою України 11.01.2005 прийнято Закон України "Про оголошення лікувально-оздоровчої місцевості м. Бердянськ Запорізької області курортом державного значення".

3.Туристичні ресурси області

Своєрідністю краю є унікальне поєднання природних умов, ландшафтів, різноманітних рекреаційних ресурсів із рядом емоційно потужних памяток історії, археології, монументального мистецтва та архітектури.

Найбільш туристично привабливі обєкти історико-культурного надбання є:

3.1 Національний заповідник "о. Хортиця"

Острів Хортиця - унікальна комплексна історико-культурна та природна памятка, що охоплює період від мезоліту до ХХ століття, всесвітньо відома як колиска Запорозького козацтва та осередок першої в світі демократичної республіки.

Зважаючи на природну та археологічну унікальність острова та з метою здійснення державної охорони збереження його цілісності, в 1965 році Хортицю було оголошено державним історико-культурним заповідником.

У 1993 році державному історико-культурному заповіднику було надано статус національного. До його складу входять острів Хортиця і прилеглі до нього острови та скелі Байда, Дубовий, Ростьобін, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра. Загальна площа заповідника становить 2359,34 га.

Острів Хортиця - найбільший острів на Дніпрi (довжина 12,5 км, найбільша ширина - до 2,5 км). Національний заповідник "Хортиця" занесений до Державного реєстру нерухомих памяток України. На його території нараховується 63 памятки археології та історії, 33 з яких поставлено на державний облік.

На території заповідника до послуг відпочиваючих знаходяться 7 санаторіїв, 9 баз відпочинку, 1 дитячий табір відпочинку, 2 готелі, 3 ресторани, 3 водні станції, 2 театри, Запорізьке державне лісогосподарське обєднання "Запоріжжяліс".

У 10 населених пунктах проживають 1443 чоловік.

Національний заповідник „Хортиця” - науково-дослідна та рекреаційно-освітня установа, яка здійснює охорону памяток історії, культури та природних обєктів, збирає, вивчає, зберігає та популяризує памятки, повязані з історією запорозького козацтва.

Зважаючи на природну та археологічну унікальність острова та з метою здійснення державної охорони і збереження його цілісності, в 1965 році о. Хортиця було оголошено державним історико-культурним заповідником.

З метою збереження в природному стані унікальних памяток геології порожистої частині Дніпра, таких як виходи докембрійських кристалічних порід, цінну наскальну рослинність, рідкі та зникаючі види рослин на ділянках цілинних степів, байрачних та плавневих лісів у 1974 році на території історико-культурного заповідника було утворено геологічний заказник „Дніпровські пороги”. У 1993 році державному історико-культурному заповіднику було надано статус національного. До його складу входять острів Хортиця і прилеглі до нього острови та скелі - Байда, Дубовий, Ростьобін, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра. Зважаючи на свою унікальність заповідник “Хортиця” занесений до Державного реєстру нерухомих памяток України, як памятка національного значення. Загальна площа заповідника становить 2359,34 га.

У межах території заповідника розташований Загальногеологічний заказник загальнодержавного значення "Дніпровські пороги", що входить до складу природно-заповідного фонду України.

Унікальність Хортиці полягає в рідкісному сполученні на одній території різноманітних природних комплексів - плавневих лісів та луків, справжніх та петрофітних степів, скелястих відшарувань гранітів, балок, нагорних дібров, висячих боліт, озерних комплексів. Аналогів подібної за масштабами єдиної екосистеми, в якій степові ценози поєднуються з петрофітними (можливо, давніми), а також заплавними лісами, на Україні немає.

Природна рослинність збереглася приблизно на чверті території НЗ «Хортиця» і представлена 5 типами (степова, лісова, лучна, болотна, водна рослинність) і одним комплексом (літофільна рослинність). Інша частина зайнята штучними лісонасадженнями, садами та сільськогосподарськими культурами. Серед рослинних угруповань острову - 10 занесено до Зеленої книги України.

Острів Хортиця має унікальні природні, історико-культурні, естетичні і рекреаційні ресурси, значну кількість рекреаційних споруд і обєктів, досить розвинене рекреаційні ресурси, значну кількість рекреаційних споруд і обєктів, досить розвинене рекреаційне господарство, які дозволяють розвивати на ньому більше 9 видів екологічного туризму: екскурсії екологічними стежками, науково-пізнавальний туризм, пішохідний, спортивно-оздоровчий, велосипедний, кінний, водний, підводний, скелелазіння, спортивне орієнтування тощо.

Щорічно острів Хортиця в середньому відвідує біля 200 тисяч відвідувачів, серед яких більше 100 тисяч - учнівська молодь. Це свідчить про те, що Хортиця є одним з найцікавіших туристських обєктів України.

На сьогодні науковими співробітниками заповідника розроблено вісім екскурсійно-туристичних маршрутів по території о. Хортиця, сім з яких носять екологічну спрямованість: 1) пішохідна екскурсія по північно-східній частині о. Хортиці «Там, де кінчаються пороги»; 2) тематична пішохідна екскурсія по східній частині «Сила духів»; 3) пішохідна екскурсія по західному узбережжю острова «За редутом - редут»; 4) екологічна пішохідна екскурсія «Оленячій ріг» (західне узбережжя); 5) тематична пішохідна екскурсія історико-меморіальним комплексом «Протовче» в південній частині о. Хортиці; 6) тематична пішохідна екскурсія історико-меморіальним комплексом «Зорова Могила»; 7) теплохідна екскурсія «Хвилями Дніпра-Славути». Існуюча мережа туристичних маршрутів екологічної спрямованості базується не тільки на природних і археологічних памятках, але й включає антропогенно змінені території, що дає можливість показати той негативний вплив, який спричиняє Хортиці необдумана діяльність людини. Більшість екскурсійних маршрутів пролягають в захисно-рекреацінній зоні, в межах якої проводиться короткочасний і обовязково організований відпочинок, та в зоні рекреації (або зоні відпочинку).

В НЗХ існує все необхідне для розвитку «мякої» форми екологічного туризму, як доповнення до традиційного курортно-пляжного або ж санаторно-курортного відпочинку. На його території розташовано 6 баз відпочинку, 8 санаторіїв-профілакторіїв, 1 молодіжний та 1 дитячий оздоровчий комплекс. Для відпочиваючих співробітники заповідника планують розробити невеличкі екологічні стежки, що проходять неподалік від закладів відпочинку, а в подальшому - комплексні програми відпочинку на Хортиці для клієнтів цих установ Хортиці.

Генеральним планом розвитку Національного заповідника «Хортиця» визначено місця для створення відповідної інфраструктури: місця причалів, наметових містечок, місця для короткочасного відпочинку, музею природи.

З метою забезпечення широкої популяризації НЗХ, підвищення екологічної свідомості населення співробітники заповідника планують збільшити туристичні маршрути і взяти Хортицю в так званий «туристичний пояс». Ефективними стануть сезонні екскурсії «Хортицькими степами»; тематичні екскурсії для знайомства з байрачною рослинністю (балки Корнеєва, Липова, Костіна); сезонна тематична стежка, що знайомить з хортицькими джерелами (балки Генералка, Громушина, Музичина).

Туристичні маршрути Національного заповідника «Хортиця» мають не тільки культурно-пізнавальне, а й екологічне значення.

Враховуючи визначну роль острова Хортиця, Запорізького краю, історико-культурних традицій запорозького козацтва в процесах українського державотворення, формування української національної ідеї, єднання народу України навколо споконвічних національних святинь, з метою збереження та відродження унікальних памяток історії, культури і природи, розбудови і розвитку Національного заповідника „Хортиця” - духовного центру всесвітнього українства обласна державна адміністрація спільно з виконавчим комітетом Запорізької міської ради, науковими, проектними установами і організаціями, громадськістю докладає зусиль для подальшого розвитку загальнонаціональної святині, включення його до всеукраїнських та міжнародних туристичних маршрутів.