2.3. Класифікація рекреаційної діяльності
Розглянемо детальну структуру рекреаційної діяльності. Найчастіше в основі класифікації рекреаційної діяльності лежать: мета подорожі, характер організації, правовий статус, тривалість подорожі і перебування в певному місці рекреанта, сезонність, характер пересування рекреанта, його вік, активність занять і т.д.
За суспільною функцією і технологією виділяють лікувальну, оздоровчу, спортивну і пізнавальну рекреаційну діяльність (табл.2.1.).
Таблиця 2.1.
Класифікація рекреаційної діяльності
За характером використовуваних транспортних засобів | Автомобільна (індивідуальна), автобусна, авіаційна (рейсова і чартерна), залізнична, теплохідна (морська, річкова, круїзна) |
За ступенем рухливості | - Стаціонарна - Кочова |
За кількістю учасників | - Індивідуальна - Групова |
За віковою ознакою | - Дитяча - Доросла - Змішана |
За характером організації | - Регламентована (планова) - Самодіяльна: організована, неорганізована |
За сезонністю | - Цілорічна - Сезонна: літня, зимова |
За територіальною ознакою | - Приміська (місцева) - Внутрірайонна (загальнодержавна) - Міжнародна |
За тривалістю | - Короткочасна - Тривала |
За правовим статусом | - Національна (внутрішня) - Міжнародна (іноземна) |
За характером використання рекреаційних ресурсів | - Кліматолікувальна, бальнеологічна, грязелікувальна - Маршрутна, прогулянкова і спортивна, промислово-прогулянкова, купально-пляжна, водно-спортивна, водно прогулянкова, підводне плавання, риболовля, мисливська, гірськолижна, альпінізм - Натуралістична, культурно-історична |
За головним мотивом рекреації | - Лікувальна - Оздоровча і спортивна - Пізнавальна |
Лікувально-курортна рекреаціяподіляється за основними лікувальними факторами: клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязі. У відповідності з ними вона поділяється на такі групи: кліматолікування, бальнеолікування, грязелікування. В залежності від їх сполучення можуть бути виділені: бальнео-грязелікування, клімато-грязелікування, клімато-бальнео-грязелікування.
Умови лікувально-оздоровчої рекреації повинні строго відповідати медико-біологічним нормам.
Оздоровча і спортивна рекреаціяє найрізноманітнішою. Великою популярністю у всьому світі користується купально-пляжний відпочинок. Відпочинок біля і на воді включає різні рекреаційні заняття: купання, сонячні ванни, прогулянки по березі, ігри в м'яч на пляжі, водні лижі. Прогулянковий і промислово-прогулянковий відпочинок включає такі заняття, як прогулянки на відкритому повітрі, огляд краєвидів, збирання грибів і ягід, морських молюсків, коралів і інших дарів природи. Маршрутний туризм часто ототожнюється з туризмом взагалі. Він може бути спортивним і любительським. За характером перешкод він поділяється на рівнинний і гірський.
Великого розвитку набув водний туризм, як прогулянковий, так і спортивний. Ці види включають водно-моторний спорт, воднолижний спорт, греблю на каное, парусний спорт і т.д. Як правило, ці види туризму сполучаються з купально-пляжним туризмом на берегах морів, озер і річок.
До інших видів туризму долучаються підводний спортивний туризм, археологічний підводний туризм, риболовний туризм, полювальний туризм, гірськолижний туризм, альпінізм. Кожен з цих видів має свої особливості і поширення в різних регіонах.
Пізнавальна рекреація.Пізнавальні аспекти властиві значній частині рекреаційних занять. Однак виділяються суто пізнавальні рекреаційні заняття, пов'язані з інформаційним "споживанням" культурних цінностей, т.б. оглядом культурно-історичних пам'яток, архітектурних ансамблів, а також ознайомленням з новими районами, країнами, їх етнографією, фольклором, природними явищами і господарськими об'єктами.
Конгресовий туризм пов'язаний з розширенням міжнародних науково-технічних контактів між спеціалістами і вченими.
Поділ вільного часу в залежності від характеру його використання на щоденний, щотижневий і щорічний є важливим в методичному відношенні, оскільки служить основою при вивченні структури відпочинку і використання вільного часу для рекреаційної мети. Диференційований таким чином вільний час дозволяє розглянути рекреаційну діяльність за періодичністю і територіальною ознакою. Використання щоденного вільного часу і повсякденна рекреація безпосередньо пов'язані з житлом і міським середовищем та їх просторовою організацією. Щотижнева рекреація залежить від розміщення приміських рекреаційних об'єктів. Використання щорічного вільного часу пов'язане з розміщенням рекреаційних об'єктів курортного типу. Виходячи з наведеної диференціації вільного часу, виділяють рекреацію всередині населеного пункту; щоденну у вихідні дні -приміську (місцеву); щорічну в період відпусток і канікул (може бути внутрішньо-районною, загальнодержавною, міжнародною, рис. 2.1.).
Рис. 2.1. Умовна відповідність між періодами вільного часу і вибором рекреаційних просторів 1 - щоденний відпочинок; 2 - щотижневий відпочинок; 3 - щорічний відпочинок.
За характером організаціїрекреація ділиться на регламентовану (або сплановану) і самодіяльну. Регламентована, або, як вона часто називається, планова, рекреація - це подорож і перебування за точним, раніше оголошеним регламентом. Рекреанти забезпечуються комплексом послуг згідно з попередньо придбаною путівкою на певний термін. Під самостійною неорганізованою рекреацією розуміють самостійну подорож рекреанта, не пов'язаного будь-якими взаємними обов'язками з рекреаційними закладами.
За кількістю учасниківрозрізняють індивідуальний і груповий туризм. Під індивідуальною розуміють подорож не тільки однієї людини, а й сім'ї.
За ознакою рухливостітуризм ділиться на стаціонарний і кочовий. Це досить умовний поділ, оскільки туризм, по-перше, обов'язково пов'язаний з переміщенням з місця проживання в місце відпочинку, а по-друге, туристи навіть в так званих місцях відпочинку відрізняються великою рухливістю.
При визначенні стаціонарного туризмупідкреслюється, що в даному випадку подорож здійснюється заради перебування на певному курорті. До стаціонарних форм туризму належать лікувальний туризм і окремі види оздоровчо-спортивного туризму.
Кочовий туризмпередбачає постійне переміщення, зміну місця перебування. Ступінь рухливості відображається на підходах до вивчення туризму, особливо до оцінки рекреаційних ресурсів. Наприклад, оцінка пейзажного різноманіття вздовж автотрас буде відрізнятися від оцінки ландшафтів для пішого і, тим більше, стаціонарного туризму.
Багато видів рекреації мають сезонний характер в силу як природних, так і соціально-економічних причин. Перш за все сезонність знижує рентабельність експлуатації рекреаційної інфраструктури, створює "піки" і "провали" в зайнятості трудових ресурсів і завантаженні сфери обслуговування і транспорту. Так, зайнятість в приморських рекреаційних районах в зимові місяці знижується в 3-4 рази в порівнянні з липнем-серпнем. Більшість людей намагається відпочивати влітку, в сонячний період. Сонце, таким чином, виступає найсуттєвішим об'єктивним фактором сезонності. Із зростанням тривалості відпусток проявляється тенденція поділу відпустки на дві частини. Сезонність в рекреації пояснюється тим, що промислові підприємства і заклади виробили такий ритм роботи, який передбачає надання відпустки більшості робітникам і службовцям саме протягом літа. Такий же ритм має і система освіти.
Ряд видів рекреації, особливо лікувально-курортного типу, має цілорічний характер, хоча і тут спостерігається нерівномірність рекреаційного потоку.
За характером використовуваних транспортних послугтуризм поділяється на автомобільний (індивідуальний), автобусний, авіаційний (рейсовий або чартерний), залізничний, теплохідний (морський, річковий, озерний).
- Фоменко н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія к.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.
- Розділ 1. Соціально-економічні проблеми рекреаційного природокористування
- Соціально-економічні фактори формування рекреаційних потреб
- 1.2. Рекреаційне природокористування як об'єкт дослідження
- 1.3. Теоретичні передумови оцінки природно-ресурсної бази рекреації
- 1.4. Охорона природи на рекреаційних територіях
- 1.5. Вдосконалення охорони природи на рекреаційних територіях
- Контрольні запитання
- Список рекомендованої літератури
- Розділ 2. Рекреаційна географія
- 2.1. Предмет, методи і завдання рекреаційної географії
- 2.2. Основні поняття рекреаційної географії
- 2.3. Класифікація рекреаційної діяльності
- 2.4. Наукові основи вивчення територіальної рекреаційної системи
- 2.4.1. Поняття територіальної рекреаційної системи і задачі її вивчення рекреаційною географією
- 2.4.2. Науково-методичні основи вивчення територіальної рекреаційної системи
- 2.4.3. Типізація трс та їх спеціалізація
- 2.4.4. Картографічне моделювання територіальних рекреаційних систем
- Контрольні запитання
- Список рекомендованої літератури
- Розділ 3. Рекреаційні ресурси та їх оцінка
- 3.1. Класифікація природних ресурсів
- 3.2. Кліматоутворюючі рекреаційні ресурси. Медико-кліматична характеристика основних природних зон
- 3.3. Водні рекреаційні ресурси
- 3.3.1. Водосховища як особливий вид водних об'єктів для відпочинку і спорту
- 3.3.2. Водні рекреації і навколишнє середовище
- 3.3.3. Підвищення ефективності рекреаційного використання водних об'єктів
- 3.4. Ліс в системі природних рекреаційних ресурсів
- 3.4.1. Лісові ресурси
- 3.4.2. Екологічне значення лісів
- 3.4.3. Рекреаційні функції лісів
- 3.4.4. Економічна оцінка лісів рекреаційного призначення
- 3.5. Історико-архітектурне середовище людини і рекреація
- 3.6. Природний рекреаційний потенціал і його визначення на прикладі Карпатського регіону
- 3.7. Проблемно-методичні питання визначення величини рекреаційних навантажень на ландшафтні комплекси природно-заповідних рекреаційних територій
- Контрольні запитання
- Список рекомендованої літератури
- Розділ 4. Туризм як галузь рекреації. Туризм і економіка
- 4.1. З історії розвитку туризму. Види і форми туризму. Міжнародний туризм
- 4.2. Туризм як специфічна форма міжнародної торгівлі послугами
- 4.3. Туризм і нетуристичні галузі
- 4.4. Туризм і регіональний розвиток
- 4.5. Ефективність капіталовкладень у розвиток туризму
- 4.6. Туризм і охорона навколишнього середовища
- Контрольні запитання
- Список рекомендованої літератури
- Розділ 5. Курортологія
- 5.1. Зародження і розвиток курортів
- 5.2. Медична кліматологія і кліматотерапія
- 5.2.1. Основні біометеорологічні фактории
- 5.2.2. Методи кліматотерапії
- 5.3. Мінеральні води і лікувальні грязі
- 5.3.1. Фізико-хімічні властивості мінеральних вод
- 5.3.2. Основні бальнеологічні групи мінеральних вод
- 5.3.3. Класифікації мінеральних вод в Україні
- 5.3.4. Лікувальні грязі і мінеральні водойми
- 5.3.5. Механізм фізіологічної і лікувальної дії мінеральних вод і лікувальних грязей
- 5.3.6. Особливості лікувальної дії на організм мінеральних вод
- 5.3.6.1. Мінеральні ванни
- 5.3.6.2. Газові ванни
- 5.3.6.3. Радонові ванни
- 5.3.7. Мінеральні води для питного лікування
- 5.4. Лікувальне значення та методика застосування озокериту
- 5.5. Охорона курортних ресурсів від виснаження і забруднення
- Контрольні запитання
- Список рекомендованої літератури
- Розділ 6. Рекреаційні ресурси україни
- 6.1. Рекреаційні ресурси України
- 6.2. Природно-ресурсний потенціал земель рекреаційного, курортного та природоохоронного значення
- 6.3. Рекреаційний комплекс України
- 6.4. Територіальна структура рекреаційного комплексу України
- 6.5. Курортна система України
- 6.6. Функціональна структура рекреаційної системи Південного Криму
- 6.7. Рекреаційні ресурси Волинського регіону
- 6.8. Рекреаційна система Карпатського регіону
- Контрольні запитання
- Список рекомендованої літератури
- Висновки