3.2 Фізичне виховання у Франції та Англії

Складалася думка, що французи мало займаються спортом. Однак саме громадянин Франції П’єр де Кубертен прийшов до думки відновити Олімпійські ігри та підняв престиж спорту. Крім того, ось вже кілька років, як кількість прихильників спорту у Франції безперервно зростає.

Ідея благородності та роботи над собою, прагнення до перемоги або “продумане виховання рефлексів”, - спорт довгий час належав виключно еліті. Сьогодні це одне з найбільш природних та популярних занять.

Спорт передбачає наявність трьох факторів, - або одночасно, або окремо: свіже повітря, пари та застосування тих чи інших можливостей тіла. Ежен Шапю, який написав статтю про спорт в енциклопедії Ларус 1860 року, зробив дуже багато для того, щоб слово “спорт” стало відоме у Франції, а також для знайомства з його дисциплінами, спортивними видовищами та змаганнями, які їх винахідники пропонували тоді любителям.

Французи, англійці та спорт... Нові види спорту надходили з Англії. Саме слово теж, хоч і Французьке за походженням, повернулося в іноземному обличчі та оточене славою.

З відкриттям перших видів спорту французи вперше почули слово “теніс”. У англійців воно означало гру у м’яча, відому в обох країнах, починаючи з пізнього середньовіччя. Перенесена на прекрасний зелений газон, ця гра отримала правила та словник 100% made in England.

“Концепція” спорту – британського походження, та, якими б не були зовнішні привнесення, французькі та інші, та в ньому завжди буде щось англійське... Було невдячним не визнати, що спорт, спортсмени та уболівальники, в боргу перед Англією 19 століття. Навіть найбільш завзяті в своїй національній гордості француз із цим погодиться.

Через сто років словник Робер дає найбільш докладне пояснення.

Описуючи сорт як “фізичні вправи, виконувані у грі, в боротьбі та у здійсненні зусиль, заняття якими передбачають постійні тренування, дотримання певних правил та дисципліни”.

У Франції спори про характер суспільних спортивних організацій та про їх роль у прилучанні бідних шарів населення часто попереджали будівництво спортивних будівель. А значить, той факт, що про спорт писали та говорили найбільші розуми країни, не дивний.

На сьогодні намагаються завжди бути у формі троє з чотирьох у віці від 12 до 74 років, та середній час, який приділяється заняттям спортом, постійно збільшується. Останні опубліковані статистичні опитування, показують, що французи присвячують спорту одну годину на тиждень, а не 20 хвилин. Франція про яку завжди говорили, що практичному вона віддає перевагу видовищу, стає нацією спортсменів.

Як і в більшості західних країн, спорт притягує все більшою кількістю переваг (здоров’я, добробут, пригоди) які додаються до достоїнств, основаних на дусі змагань. Сотні тисяч французів бігають по неділях, не маючи чи найменшого наміру зробити олімпійську кар’єру. Вони знають, щоб біг продовжує життя. Та в бігу вони виграють за усіма показниками - та в тривалості життя і в її якості.