logo search
модуль2

Медичне страхування туристів

Через високу вартість медичних послуг за кордоном оплачувати їх на місці самостійно туристам невигідно. За наявності страхового поліса тур­боту про життя і здоров'я туриста бере на себе страхова компанія.

Страховий поліс мандрівника (Travel Insurance Policy) є номерним бланком суворої звітності. На паспортній частині поліса, тобто на його обкладинці, зазначаються повна назва страхової компанії та її партне­ра — закордонної сервісної компанії (Medical Assistance Company). В ос­новній частині поліса подають реквізити страхувальника, ім'я, прізвище і дату народження туриста, територію дії поліса (країна), страхову суму, розмір збитків, які не відшкодовуються (франшиза), об'єкт страхування, вказують правила страхування, докладно описують ризики, за які стра­хова компанія відповідає, а також інші умови за згодою сторін і ставлять­ся підписи страхувальника і туриста.

У полісі завжди повинні бути зазначені адреси і телефони лікарів чи асистанс-центрів, за якими можна звертатися, щоб одержати безкоштов­ну екстрену допомогу. Щоб одержати безкоштовну медичну допомогу чи консультацію, незалежно від місцезнаходження, турист повинен зверну­тися в цілодобовий диспетчерський центр сервісної медичної компанії за вказаним у полісі телефоном. Оператору асистанс-служби необхідно пові­домити такі дані:

Якщо турист самостійно звертається в інші медичні організації чи до лікаря готелю, він втрачає право на безкоштовну медичну допомогу та виписані ними рахунки до оплати не приймаються.

Страхові компанії, укладаючи договір з турфірмою на обслуговування туристів за кордоном, включають у страховий поліс мандрівника широкий спектр послуг страхування:

— страхування від неможливості вирушити в поїздку за кордон;

— страхування квартир і майна на час перебування власника за кор­доном.

Страховик не відшкодовує витрат туриста, якщо вони не належать до страхових випадків. Не є страховими випадками:

— хронічні захворювання і сонячні опіки;

— витрати на додатковий комфорт (телевізор, телефон, кондиціонер, послуги масажиста чи косметолога), якщо турист перебуває в лікарні.

Нерідко туристи самі порушують встановлені в країні правила поведін­ки, через що потрапляють у ризиковані ситуації, які не вважаються стра­ховими випадками: купаються при штормовій погоді, стрибають із пара­шутом без відповідної підготовки, займаються віндсерфінгом у місцях, де існує загроза зустрічі з акулами, необережно поводяться в містах із підви­щеною криміногенністю, відвідують сумнівні розважальні заклади тощо. Теплових ударів, сонячних опіків, фотодерматитів також можна уникну­ти, якщо поводитися розумно і звикати до сонця поступово.

Уникнути проблем, які спричиняють вживання незвичних продуктів і зміна режиму харчування, можна, якщо ретельно мити руки і з обереж­ністю вживати екзотичну їжу. Якщо на літній відпочинок за кордон їдуть туристи, які страждають хронічними захворюваннями, з надією погріти­ся, подихати морським чи гірським повітрям, підлікувати старі болячки, їм варто подбати про себе заздалегідь і захопити медикаменти, якими вони звикли користуватися вдома.

При оформленні страхового поліса мандрівника сума страхового внес­ку (страхової премії) становить приблизно 1 дол. США на день на одну людину. Страхова компанія зазвичай покриває видатки застрахованому туристу на багато видів послуг у межах страхової суми від 10 тис. до 100 тис. дол. США залежно від умов страхування..

Розмір страхового внеску залежить від декількох факторів: від терміну перебування за кордоном — чим триваліший термін, тим нижчий страховий внесок у день на людину (менше 1 дол. США на день); від країни в'їзду — вартість страховки при поїздці, наприклад, у США, Канаду чи Австралію, є вищою, ніж в інші країни; від кількості людей у туристській групі — для групи (від 6 осіб) застосовується дешевший, груповий, тариф, а якщо родина подорожує разом, тоді застрахованими повинні бути всі її члени; від ступеня ризику — страховий внесок зростає, якщо страхують підвищені ризики (наприклад, для туристів, які виїжджають кататися на гірських лижах і займатися іншими видами активного відпочинку, базо­вий тариф зросте в середньому вдвічі); від віку туристів — страховий внесок для туристів віком до 21 року буде меншим від звичайного базового тарифу, для туристів, старших 65 років, тариф звичайно збільшується вдвічі, старших за 70 років — утри­чі (туристи, старші 80 років, не підлягають страхуванню).

Додатково до медичного страхування турист може застрахуватися від інших ризиків. Наприклад, власник пластикової картки серії "Visa Classic" чи "Master Card" при поїздці за кордон може застрахуватися від фінансо­вого ризику. Страхування фінансових ризиків при поїздці за кордон влас­ників пластикових карток розраховане на співпрацю турфірм, страхових компаній, банків і туристів. Такі програми орієнтовані на туристів, які, заощаджуючи свій час, вирушають на відпочинок із пластиковими карт­ками, а не з пачками валюти.

Багато страхових компаній пропонують страхування від ризику невиїз­ду в заплановану поїздку за кордон. За незначних витрат застраховані зможуть повернути свої гроші у разі невиїзду з поважних причин: через хворобу застрахованого чи його близьких родичів, відмову у видачі в'їзної візи посольствами країн Шенгенської угоди й інших, значні майнові збит­ки при пожежі, затопленні квартири й ін., повістку до суду, запізнення не з власної провини. Застрахувавшись від фінансових втрат, турист при страховій сумі, наприклад, у 1000 дол. США, заплатить внесок усього близько 20 дол. США.