Митні формальності та валютний контроль
Митні формальності та валютний контроль здійснюються при перетині державного кордону і передбачають заповнення митної декларації встановленої форми для кожної особи, яка досягла 16-літнього віку. Митна декларація застосовується при митному контролі за товарами і предметами, що належать фізичним особам. Турист зобов'язаний відповісти на всі запитання митної декларації точно і без виправлень, спотворення інформації спричиняє відповідальність згідно з законодавством країни.
У декларацію вносяться відомості про туриста, країну прибуття і країну проходження, мету поїздки, особистий багаж, наявність валюти, предметів старовини і мистецтва, виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, диких і домашніх тварин. Вказуються відомості про заборонені для перевезення речі: зброю, боєприпаси, наркотики, вибухові речовини, радіоактивні матеріали, високочастотні радіоелектронні пристрої. У виїзну декларацію бажано також внести інформацію про нову дорогу кіноапаратуру, біноклі, фотоапарати, відеокамери. Митна декларація зберігається на весь період тимчасового виїзду чи в'їзду і при поверненні пред'являється митним органам. Після завершення контролю співробітник митниці засвідчує декларацію печаткою і залишає в справах митниці з терміном зберігання, визначеним національним законодавством.
При митному контролі митні органи можуть застосовувати спрощений пільговий порядок проходження туристів двома коридорами: "зеленим" і "червоним". "Червоний" коридор використовується для декларування товарів у письмовій формі, "зелений" — в усній. Застосування двох коридорів (каналів) забезпечує прискорення руху пасажиропотоку через державний кордон, збільшення пропускної здатності пунктів пропуску, спрощує роботу митних органів. Безпосередньо перед двоканальною системою митного контролю створюється інформаційна зона (стенди, щити, табло, буклети), призначена для того, щоб туристи могли зробити свідомий вибір форми декларування товарів і відповідного коридору.
При перетині кордонів усі особи однаково відповідальні за сплату мита, податків на додаткову вартість і акцизів, митних зборів. Предмети особистого споживання, які туристи переміщують через кордон, практично в усіх державах звільнені від митних платежів, якщо їх кількість не перевищує визначених меж.
Призначення ввезених товарів зумовлюється врахуванням таких факторів:
-
характеру товарів (їхніх споживчих властивостей, традиційної практики застосування); наприклад, при ввезенні-вивезенні товарів, які звичайно не використовуються у побуті (промислове устаткування, вантажні автомобілі), потрібно довести, що вони необхідні для особистого споживання;
-
частоти переміщення товарів — якщо турист періодично ввозить (вивозить) однорідні товари, він повинен довести, що робить це не з комерційною метою;
-
обставин поїздки (мета поїздки, тривалість, країна перебування, сума звезеної чи вивезеної валюти).
Якщо ввезені товари не відповідають переліченим вимогам, туристу доведеться сплатити митні платежі й збори в розмірах, визначених їхньою митною вартістю і кодом товару. Якщо ввезений товар має вартість більшу, ніж зазначені безмитні норми, то турист зобов'язаний сплатити відповідні митні платежі.
До предметів особистого споживання належать: особисті ювелірні прикраси; фото- і кінокамери з невеликою кількістю фото- і кіноплівки; переносні слайд- чи кінопроектори; портативні музичні інструменти; переносні магнітофони, приймачі й телевізори; переносні друкарські машинки; дитячі й інвалідні візки; портативні комп'ютери, відеокамери, відеомагнітофони, мобільні телефони; спортивні предмети різних видів; біноклі. Зони звільняються від сплати мита. Відповідно до спрощеного (безмитного) порядку, необхідно, щоб ввезені товари не були призначені для виробничої чи комерційної діяльності. Усі товари повинні бути призначені тільки для особистого споживання туриста чи членів його родини й у відповідних кількостях.
Деякі товари можна ввозити без мита, але в обмежених кількостях. Відповідно до рекомендацій Міжнародної організації економічного співробітництва і розвитку, кожен турист може, наприклад, безмитно провозити через кордон для особистого споживання: 2 л вина і 1 л міцних алкогольних напоїв; 200 г тютюну і тютюнових виробів і 200 шт. сигарет, чи 50 сигар, чи будь-яке поєднання цих виробів, що не перевищує 250 г; 50 г парфумів; 500 г кави і 100 г чаю; ліки в необхідних кількостях для особистого споживання. У різних країнах існують різні норми ввезення товарів, не оподатковуваних митом. Наприклад, 200 шт. сигарет, 250 г тютюну, 2 л вина, 1 л міцних спиртних напоїв і 50 г парфумів можуть ввозити туристи в Австрію, Бельгію, Велику Британію, Грецію, Данію. Іспанію, Італію, Люксембург, Швейцарію. У Мексику можна ввозити 400 шт. сигарет, 250 г тютюну, 3 л вина і 3 л міцних спиртних напоїв; у Японію — 400 шт. сигарет, 500 г тютюну, 3 пляшки вина і 3 пляшки міцних спиртних напоїв; у Францію — 200 шт. сигарет, 250 г тютюну,
2 л вина і 2 л міцних спиртних напоїв; в Індонезію — 200 шт. сигарет, 100 г тютюну, 1 л вина і 1 л міцних спиртних напоїв.
При перетині кордону в автомобілі турист може мати додатково 1 каністру бензину ємністю 20 л, шини, камери в кількості 5 шт., а також 1000 шт. тютюнових виробів, 5 л алкогольних напоїв (для осіб, не молодших 21 року); ювелірні вироби з золота, платини — до 120 г, з дорогоцінних і напівкоштовних каменів — 5 предметів, діаманти — 0,5 карата; одяг з хутра чи шкіри — 3 предмети; килими — 2 шт.; рибні делікатеси — не більше 5 кг на людину, чорну і червону ікру — не більше 280 г з тарою; ліки — не більше 1 упаковки кожного найменування.
Під час закордонних поїздок туристи досить часто купують скульптури і прикраси, картини і гравюри, зброю, рукописи, інші предмети, які мають культурно-історичну цінність. Якщо їх куплено в магазині, то до чека додається відповідний дозвіл на вивезення коштовної покупки за кордон. Але не завжди такі покупки здійснюються в магазинах. У цих випадках варто звернутися у відповідні служби з регулювання вивезення і ввезення культурних цінностей чи погодитися залишити ці покупки на кордоні при проходженні митного контролю.
Багато видів флори і фауни захищені Конвенцією з міжнародної торгівлі видами флори і фауни, яким загрожує зникнення. її підписали практично всі країни. Конвенція регламентує вивезення рідкісних рослин, тварин і виробів із них. Обмеження пов'язані з забороною на вивезення орхідей, кактусів, мавп, папуг, ящірок, змій, хамелеонів, диких кішок, а також виробів з хутра тигра, леопарда, лева, ягуара, зі слонової кістки, шкіри черепах, крокодилів, кобри й інших рептилій. На митниці перелічені рослини і тварини можуть бути конфісковані без компенсації. При купівлі рослин у горщиках (карликові дерева, кактуси тощо) потрібно одержати фітосанітарний сертифікат, який підтверджує, що рослина здорова.
У багатьох країнах існують обмеження на ввезення-вивезення кішок, собак, акваріумних рибок, вимагаються міжнародний ветеринарний сертифікат, що підтверджує зроблені їм щеплення, і довідка про щеплення проти сказу, які мають термін дії. В деяких державах існує заборона на ввезення певних тварин. Наприклад, у Францію та Ізраїль не можна ввозити цуценят і кошенят віком до трьох місяців, у Саудівську Аравію заборонено ввезення голубів, качок, гусей, індиків, курчат. Перевезення тварини оплачується як додаткова вага багажу, навіть якщо багажу взагалі немає. У деяких країнах існують квитки на тварин вартістю від 100 до 150 дол. США.
Відповідно до рекомендацій UNWTO і ІКАО, при в'їзді-виїзді туристи не повинні обкладатися податками і митом. Якщо такі податки не можуть бути скасовані через те, що вони спрямовуються на поліпшення інфраструктури туризму, то доцільно не збирати валюту особисто з пасажира при вході в аеропорт, що болісно сприймається туристами, а включати їх у непряме оподатковування, у вартість квитків. Тим часом на практиці в багатьох міжнародних аеропортах встановлені аеропортові збори з туристів, які вилітають у свою країну. Наприклад, аеропортовий збір у Таїланді — 12 дол., у Кенії — 20 дол., на Кубі — 12 дол., у Мексиці — 12 дол. США. Отримані кошти спрямовуються на поліпшення інфраструктури аеропортів і стану прикордонних і митних служб, що повинно скоротити час на здійснення туристичних формальностей.
У різних країнах діють неоднакові правила ввезення-вивезення валюти. Наприклад, у США турист зобов'язаний декларувати ввезення-вивезення валюти на суму понад 10 тис. дол. У багатьох закордонних країнах для туристів немає обмежень на ввезення-вивезення національної валюти через свої кордони (Австрія, Бельгія, Велика Британія, Данія, Німеччина, Швейцарія, США, Канада, Австралія, Японія). У країнах Західної Європи й інших країнах для заохочення туристів діє система пільгових покупок без податку — "tax-free" (TFS).
Із запровадженням з 1 липня 2002 р. у 12-ти європейських країнах єдиної валюти — євро — UNWTO провела спеціальний семінар "Євро і туризм", на якому відзначалися переваги євро перед іншими валютами: зникає необхідність витрачати час і засоби на обмінні операції; ціни на турпослуги стають більш прозорими; спрощуються функції поліції.
Валютні формальності досить часто змінюються, і турфірмам варто регулярно уточнювати відомості про них й інформувати туристів.
- Потенціал розвитку туризму в Україні
- Іноземний туризм в Україні: динаміка та проблеми розвитку
- Міжнародний туризм як засіб інтеграції України у європейський та світовий простір
- Поліцейські формальності
- Паспортні формальності
- Митні формальності та валютний контроль
- Медико-санітарні формальності
- Формальності безпеки
- Страхування в міжнародному туризмі
- Медичне страхування туристів
- Майнове страхування туристів
- Страхування цивільної відповідальності
- Географія світових туристських потоків
- Поняття та сутність
- Принципи класифікації туристичних ресурсів
- Природно-кліматичні туристичні ресурси
- Історико-культурні туристичні ресурси
- Соціально-економічні туристичні ресурси
- Інформаційні туристичні ресурси
- Світова спадщина юнеско в Україні
- Об’єкти Світової спадщини юнеско в Україні
- Софійський собор
- Києво-Печерська лавра
- Ансамбль історичного центру Львова, або Старе місто
- Пункти геодезичної дуги Струве
- Одвічні букові ліси Карпат
- Резиденція Буковинських митрополитів