logo search
модуль2

Поліцейські формальності

Під поліцейськими формальностями розуміють процедури, пов'язані з перевіркою дотримання громадянами, які перетинають державний кор­дон при в'їзді і виїзді з країни, паспортно-візового режиму, з'ясуванням мети їхнього прибуття в країну, місцезнаходження і термінів перебуван­ня.

Здійснення прикордонного контролю покладено на прикордонні служ­би в міжнародних аеропортах, морських і річкових вокзалах, на шляхах міжнародного залізничного й автомобільного сполучення.

У багатьох країнах при проходженні на кордоні паспортного контролю необхідно заповнювати спеціальні картки прибуття. Дуже часто такі карт­ки видаються ще на борту літака, в потязі безпосередньо перед в'їздом у країну. В них турист вписує свої прізвище та ім'я, місце народження (країну), професію, вказує мету поїздки й адресу постійного місця прожи­вання (населений пункт чи країна). Це робиться з метою контролю за в'їздом-виїздом громадян, у тому числі іноземців (нерезидентів), а також з метою отримання інформації для туристичної статистики.

Підставою для пропуску через державний кордон туристів, транспорт­них засобів, вантажів, товарів і тварин є наявність документів на право виїзду чи в'їзду (паспортів, віз та ін.). Не підлягають пропуску через дер­жавний кордон іноземні громадяни, яким відповідно до законодавства країни не дозволений в'їзд чи заборонений виїзд із неї.

Пропуск туристів, їхніх транспортних засобів, товарів і вантажів через державний кордон регулюється законодавством країни в'їзду. Прикордон­ний контроль включає перевірку підстав для пропуску через кордон, ви­явлення і затримку порушників правил перетину кордону, вантажів, то­варів і тварин, ввезення чи вивезення яких заборонено законодавством країни, а також порушників митного, імміграційного, санітарно-каран­тинного, ветеринарного, транспортного та іншого видів контролю.

Туристи чи транспортні засоби, які перетинають державний кордон із порушенням встановлених законом правил, визнаються порушниками державного кордону.

Договором між двома і більше суміжними державами може бути вста­новлений спрощений порядок пропуску туристів та інших осіб через дер­жавний кордон. Позитивний приклад вирішення цієї проблеми подає Об'єднана Європа. У червні 1985 р. Нідерланди, Бельгія, ФРН, Франція і Люксембург підписали у Шенгені угоду про поетапне скасування пас­портного і митного контролю для своїх громадян на загальних кордонах. За час, що минув після підписання угоди, до неї приєдналися інші євро­пейські країни, а в її текст були внесені доповнення й уточнення: чіткой однозначно окреслено зовнішні кордони ЄС, з метою збереження й зміц­нення суспільної безпеки запроваджені єдині консульські правила, норми і порядок перетину кордонів ЄС.

При виїзді з країни пізніше передбаченого візою терміну прикордонний контроль деяких країн за встановлену законодавством плату може про­довжити чинність візи іноземним туристам, а за тривалого проживання без візи позбавити права відвідувати цю країну на термін від шести міся­ців до трьох років.

Поліцейські формальності, пов'язані з процедурою контролю за дотри­манням правил і термінів перебування іноземних туристів у країні і виїз­ду з неї, в багатьох країнах виконує спеціально створена туристична поліція. В її функції входить також перевірка наявності у туристичних фірм ліцензій, прийом скарг туристів, організація роботи ліній зв'язку термінової допомоги, боротьба з наркотиками і проституцією, охорона пам'ятників і об'єктів туризму. Поселяючись у готель, кожен іноземний громадянин заповнює спеціальну форму — картку прибуття, в якій вказує свої паспортні дані: прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, грома­дянство, мету приїзду, термін перебування, адресу постійного місця про­живання та ін. Як правило, у цій же формі наводяться основні правила проживання і режим роботи готелю, включаючи правила пожежної без­пеки. Підпис туриста є свідченням того, що він ознайомлений із прави­лами, цінами на проживання й обслуговування. Потім відомості з картки прибуття записуються в журнал реєстрації клієнтів готелю. Журнал і карт­ки прибуття контролюються поліцейськими, імміграційними й іншими службами держави.

За порушення правил перебування в країні туристична поліція карає штрафами, ув'язненням чи достроковим виселенням з країни.