3.Загальний історичний огляд української національної території.

Так, сучасна площа суші Україні становить 603,7 тис. км "', а площа територіальних вод - понад 20 тис. км2.

Характерною рисою державної території України в даний час є те, що вона не повністю збігається з межами її етнічних земель. У свою чергу, українські етнічні землі (етнічна територія) - це простір земної поверхні, яке компактно заселене і хазяйськи освоєно українцями, українським етносом за багато століть його разития і розселення. Іноді чіткі межі суцільно заселеної простору важко визначити, тому що воно непомітно переходить в етнічно змішані території. Розподіл української етнічної території - суцільний і змішаній. Суцільна територія 747,6 України (державна територія) 601,1 Росія 114,3 Білорусь 27,0 Словаччина 3,5 Румунія 1,7. Змішана територія 197,1 Росія 177,6 у т. ч. Брянщина Східне Передкавказзя 14,2 Польща 19,5.

Всього 944 тис км.

Таким чином, суцільна українська етнічна територія становить майже чотири п'ятих всіх земель, заселених українцями. Причому 80,4% - це державна територія України, а майже 20,0% знаходиться в сусідніх країнах. Велика частина в Росії (Бєлгородська, Курська, Воронезька, Ростовська області, Краснодарський край). Якщо сюди включити ще змішані території (Брянщина, Ставропольський край), то в Росії знаходиться 291,9 тис. км2, або 30,9% української етнічної території, тобто майже третину. Значно менше української етнічної території відійшло до Польщі (тут вона змішана - Північна Лемківщина, Над-сянье, Підляшшя, Холмщина), Словаччини (південна Лемківщина) і Румунії (Мармарощина, Південна Буковина).

На думку академіка З. Рудницького, етнічна (за його словами - національна) територія - це головна основа нації, а ідеалом для всіх українців є суверенна України в її етнічних межах. Так історично склалося, що починаючи з кінця XVIII ст. в Європі формувалися національні держави, які прагнули закріпитися в межах суцільного розселення государствосозідающей нації.

Державна територія має одну важливу особливість: Незважаючи на те що міжнародними та двосторонніми договорами вона визнається недоторканною, насправді не було жодної країни, Територія якої залишалася б постійною