17.Поділля:краєзнавчо-туристична характеристика .
На півночі в межах південної частини Поліської низовини, займає 20% території. Входять Волинська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Рівненська, Сумська. Виділяється Словечансько-Обручський кряж на північній Житомирщині (316 м). На північному сході – відроги Середньоруської височини, невисокі.
Однак, рельєф переважно рівнинний – низинний. В північній частині значну площу займають території, що зазнали впливу льодовика, який просунувся майже до центру країни. Льодовикові відклади впливають на сучасні форми рельєфу. Найбільш типовими є піщані зандровані поля з моренними відкладинами, валунами. Найбільшим протяжним підвищенням льодовикового походження є Волинська Гряда.
Полісся надмірно зволожене, густа гідрографічна сітка. Полісся – найбільший нагромаджувач прісної води.
Полісся поділяється на правобережне та лівобережне (східне і західне). Західне називається Прип»ятськом, східне – Наддеснянським (Чернігівське). Полісся є складовою міждержавної Поліської низовини (Україна, Білорусія, Росія, Польща). Розміщена Південна його частина, зосереджена в басейнах Дніпра, Прип’яті, течії, верхів’я Західного Бугу.
Поліська низовина слабо нахилена до Прип’яті і Дніпра, сильно заболочена, залісена, багато чистих джерел.
В широтному напрямку розділена на:
-
Волинське ( Волинська, Рівненська) Полісся;
-
Київське Полісся;
-
Житомирське Полісся;
-
Чернігівське Полісся;
-
Новгородсіверське Полісся.
Клімат помірно-континентальний, який відрізняється від клімату лісостепової зони, але зміни відбуваються плавно. Відмінності клімату спостерігаються між східною і західною зоною завдяки висоті над рівнем моря, яка значно нижча ніж абсолютна висота прилеглих височин. Різниця сягає 100 – 150 м. Феномен полягає в потеплінні клімату. Характеризується найнижчими величинами сонячного сяяння (1600 – 1800 год/рік). Це має вплив на показники сумарності сонячної радіації (найнижчі в Україні). Це територія випадання найбільшої кількості опадів в теплий період, але взимку – досить великий ( 50 – 60 см) сніжний покрив. В Поліссі переважають влітку і весною західні і північно-західні ветри (волого і тепло).
Завдяки м’яким кліматичним умовам зони лісів, без різких щодобових, щотижневих, сезонних температурних перепадів, достатній зволоженості повітря влітку і забезпеченість сніговим покривом Полісся є сприятливими для здійснення різних видів туристичної діяльності..
Водні ресурси.
Найбільший нагромаджувач прісної води. Має добре розвинену річкову мережу. Належить до басейну Чорного моря, захід – Балтійське море (Західний Буг). Ріки центральної частини течуть з півдня на північ і впадають у найбільшу притоку Дніпра – Прип’ять, яка витікає з північно-західної частини Волинської області. Полісся – регіон, де багато чистоводних озер. Виділяють 2 озерні райони: Щацьке поозер:я (на півночі) – понад 30 озер (Світязь); північ і південний схід – близько 100 озер карстового і прируслового походження. Найбільше – Пулемецьке, Луки, Пісочне та інші. Озера і прилеглі території мають велику рекреаційну цінність - своєрідний склад води, мальовничі краєвиди, зручні підходи, ліси з ягодами і грибами, багаті рибою.
Полісся дуже заболочене. Належить до найбільш заболочених місць. Болота займають 6,3%, багаті на торф (торф’яні лікувальні грязі). Характерною ознакою Полісся є те, що воно представляє зону змішаних лісів, що відрізняються від степової зони.
Лісові ресурси є основним видом туристичних ресурсів Полісся
Сучасна залісеність – понад 30%. Переважають шпилькові і широколисті ліси.
- Географія туризму України
- I .Місце України в світі.
- 2.Основні відомості про Україну як державу.
- 3.Загальний історичний огляд української національної території.
- 4.Історія формування території Української держави.
- 5.Адміністративно-територіальний устрій України.
- 6.Населення України.
- 7.Політико- та економіко-географічне положення України.
- 8.Загальна характеристика народного господарства України.
- 9.Особливості формування західноукраїнських земель.
- 10.Історія формування Середньої Наддніпрянщини як "етнічного серця" України.
- 11. .Південна Україна: історія заселення.
- 12.Значення етнографічних районів у формуванні національної території України.
- 13.Місце і значення Карпатського туристичного регіону в туристській територіальній структурі України.
- 14.Природні туристсько-рекреаційні ресурси Українських Карпат .
- 15.Визначні історико-культурні центри Карпатського регіону.
- 16.Регіональні пріоритети та перспективи розвитку туризму Карпатського регіону.
- 17.Поділля:краєзнавчо-туристична характеристика .
- 18.Роль визначних історичних центрів Подільського краю у розвитку пізнавального туризму України.
- 19. Кам’янець-Подільський - туристична перлина Поділля.
- 20.Комплекс природних туристсько-рекреаційних ресурсів Полісся.
- 21. Агротуризм як перспективна туристична спеціалізація Полісся.
- 22. Чинники геотуристичної унікальності Криму.
- 23. Комплексна оцінка туристичних ресурсів Криму.
- 24. Центри історико-культурного туризму Криму.
- 25. Ялта - курортно-туристична столиця Криму.
- 26. Місце і значення Криму в національному туристичному комплексі України.
- 27.Ресурсна база туризму областей Чорноморсько-Азовського узбережжя України.
- 28.Проблеми, перспективи і регіональні пріоритети розвитку Чорноморсько-Азовського туристичного регіону.
- 29.Одеса - визначний туристсько-рекреаційний центр України.
- 30.Краєзнавчо-туристична характеристика Східного туристичного регіону.
- 31 .Туристичні ресурси Запорізького краю.
- 36.Традиції, сучасне і майбутнє Центрального туристичного району
- 34. Київ - потужний туристичний центр України.
- 32.Визначні історико-культурні центри Східного туристичного регіону.