Спелеологічні геоморфологічні туристські ресурси

Досить популярним у сучасному світі є спелеотуризм, умови для ро­звитку якого є і в Україні. Зокрема, на території Тернопільської області знаходиться вхід у найдовшу гіпсову печеру-лабіринт світу — Оптимістич­ну — довжиною 182 км. Всього в Україні виділяють 14 карстових областей загаль­ною площею близько 206,5 км²

Наявність печер і шахт характеризує не всі карстові області України (проявом карстування є також поверхневі форми рельєфу — вирви, ліній­ки, понори, кари, озера). Найповніше карстові форми рельєфу предста­влені в Гірсько-Кримській, Подільсько-Буковинській та Передгірно-Кримький карстових областях.

Гірсько-Кримська карстова область. На цю карстову область припадає 85% карсто­вих порожнин, відомих сьогодні в Україні. Вони здебільшого недовгі (загальна їх довжина — 34,4 км; найдовша печера — Червона (13,7 км) у Сімферопольському р-ні), однак належать до числа найбільш глибоких (найглибша в Україні печера — Солдатська, довжина 2,1 км, глибина - 517 м; на другому місці — Ка­скадна, довжина – 980 м, глибина - 400 м; на третьому — Нахімовська, довжина 560 м, глибина - 374 м). Іншими цікавими спелеологічними об'єктами Гірсько-Кримської області є печери: Узунджа (1,5 км), Еміне-Баїр-Хосар ( довжина - 1,46, глибина – 125 м), Чорна ( довжина - 1,16 км), Провалля (довжина - 1,15, глибина – 104 м), Еміне-Баїр-Коба ( довжина - 0,95 км; глибина – 150 м, Чатирдаг), Джур-Джур (0,770; поблизу Алушти), Альошина вода (0,620; Довгоруківська яйла), Аянська (0,560; Чатирдаг), Монастир-Чокрак (довжина - 0,510; глибина – 110 м, Карабі-Яйла), Аверкієва (довжина – 0,46 км, глибина145 м), Єні-Сала-3 (0,435; Довгоруківська яйла), Висяча (0,425; Ай-Петрі), Бездонна (довжина – 0,410 км, глибина – 140 м), Гримуча (довжина – 0,380 км, глибина 100 м) Егіз-Тинах (0,345; Карабі-Яйла), Печера Миру (0,340; Карабі-Яйла), Медова (0,250; Ай-Петрі), Мангупська (0,230; Мангуп), Насонова (0,229; Ай-Петрі), Мап (0,205; Демерджі-Яйла), Кристальна (0,200; Ай-Петрі), Бінбаш-Коба (0,150; Чатирдаг), Басмен-5 (0,070; Ялтинська яйла), Аджі-Коба (0,078; Карабі-Яйла), Данильча із залишками невеликого храму біля входу (0,014; с. Соколине).

В карстовому гроті Кіїк-Коба на Довгоруківській яйлі (за 25 км на схід від Сімферополя) було виявлено хронологічно перші на території Ук­раїни і Східної Європи рештки неандертальця.

Найдовші в Україні печери зосереджені в Подільсько-Буковинській карстовій області (Відомо понад 130 печер в Хмельницька, Тернопільська – 70 печер, Чернівецьк -35 печер, Львівська. Івано-Франківська обл.). Сумарна протяжність 11 найбільших гіпсових печер становить – 412 км, п’ять з них є найдовшими в світі. Так, поблизу с. Коралівка (Тернопільська обл.) відкри­то вхід у печеру Оптимістична (довжина 165 км). На Тернопільщині знаходяться також печери Озерна (107,0 км; с. Коралівка, с. Сапогів), Кришталева (22,0; с. Кривче), Млинки (21,0; с. Залісся), Вертеба (7,820; смт. Більче-Золоте), Угринь (2,12), Тимкова Скеля (1,78), Ювілейна (1,50). Серед печер Черні­вецької області — Золушка (Попелюшка) (80,0; с. Подвірне), Буковинка (2,30; Новоселицький р-н), Баламутівська (с. Баламутівка), Піонерка (с. Юрківці); на Хмельниччині — Атлантида (2,50; с. Завалля) та ін.

В Чернівецькій області розташовані 3 карстово-спелеологічні заказники: Молочнобратський карстовий масив, Чорнопотоцький та Юрківський карст.

Третьою в Україні за кількістю карстових порожнин є Передгірно-Кримська область. Тут відомо 18 печер, шахт і гротів, які досить активно використовуються в туристичних цілях. Серед печер цієї карстової області - Зміїна (310 м), Міжгір'я (210 м). Тут знаходяться також відомі печерні міста — Ескі-Кермен (V-VI ст.), Мангуп-Кале (VI-ХІV ст.), Чуфут-Кале (Х-ХVІІІ ст.) — і Успенський монастир (VIІІ-ХІХ; відновлено наприкінці XX ст.).

Більшість карпатських печер та гротів Мармароського масиву, Рахівських і Чивчинських гір є короткими (загальна довжина 15 відомих печер становить 670 м), але вони овіяні легендами і цікавими переказами. Най­довші з печер — Дружба, Білих Стін, Молочний Камінь, розташовані в до­линах Малої та Великої Угольки.

У цілому рельєф України створює сприятливі можливості для розвитку активних видів туризму - гірського, пішохідного, спелеологічного, велосипедного, лижного, гірськолижного та інших видів туризму.