4.2.3 Санаторно-курортні установи
У 2008 році в Україні налічувалось 3 073 санаторно-курортних і оздоровчих закладів, в яких розгорнуто 461,5 тис ліжок (місць). Найбільшу частку складають заклади відпочинку - 2284 (74,3%) на 298,7 тис. ліжкомісць, у тому числі: будинки і пансіонати відпочинку -302 (9,8%), бази та інші заклади відпочинку -1916 (62,4%), дитячі оздоровчі заклади - 25 (0,8%), заклади 1-2 денного перебування -41 (1,3%). Санаторії - 789 (25,7%) на 162,8 тис. ліжкомісць, у тому числі: санаторії – 465 (15,1%), санаторії профілакторії – 262 (8,6%), пансіонати з лікуванням -53 (1,7%), курортні поліклініки і бальнеологічні лікарні - 9 (0,3%).
Поряд з цим протягом 2008 року не працювали з різних причин 542 заклади місткістю майже 46 тис. ліжок (місць), у тому числі: перебували на капітальному ремонті – 133, з причини відсутності коштів на експлуатацію закладу – 220, з причини відсутності дозволу СЕС на експлуатацію закладу – 41, з причини відсутності осіб що бажали оздоровлюватись – 28, з інших причин – 120.
Властивості природно-лікувальних ресурсів визначають спеціалізацію курортів (медичний профіль). За медичним профілем в структурі українських санаторіїв переважають ті, які спеціалізуються на лікуванні:
органів кровообігу — переважно заклади кліматичних та бальнеологічних курортів АР Крим, Одеської, Донецької, Київської областей;
нервової системи — бальнеологічні, грязьові та кліматичні курорти Одеської, Донецької, Запорізької, Закарпатської областей та АР Крим;
органів дихання (не туберкульозного характеру) — приморські, бальнеологічні та спелеологічні курорти АР крим, Донецької, Закарпатської, Одеської областей;
органів травлення — бальнеологічні курорти Львівської, Закарпатської, Полтавської, Харківської областей;
органів опорно-рухової системи — грязьові, бальнеологічні, приморські курорти АР Крим, Одеської, Запорізької, Донецької областей.
Санаторно-курортні заклади функціонують у складі різних відомств: системи профспілок, Міністерства охорони здоров'я, "Сільгоспоздоровниці", Міністерства внутрішніх справ, Міністерства транспорту, Міністерства оборони, системи Фонду соціального страхування, Державного управління справами тощо.
Найширша мережа оздоровниць функціонує в ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (близько 50 тис. ліжок), де представлені практично всі медичні напрямки, окрім туберкульозу. Ця система забезпечена найбільш підготовленими кадрами і лікувально-діагностичними базами.
В системі МОЗ України функціонують 37 туберкульозних санаторіїв для дорослих і дітей.
В корпорації лікувально-оздоровчих закладів "Сільгоспоздоровниця" діє понад 200 санаторно-оздоровчих закладів різного типу і рівня: від дрібних з примітивною лікувально-діагностичною базою, до крупних сучасних оздоровниць з добре поставленою лікувально-оздоровчою роботою.
В Міністерствах промислової політики, транспорту, освіти і науки, палива та енергетики діє значна кількість пансіонатів та баз відпочинку.
Існують дитячі санаторії у підпорядкуванні обласних і міських державних адміністрацій. Наявні й поодинокі санаторно-курортні і оздоровчі заклади у підпорядкуванні підприємств, об'єднань тощо. Крім цього функціонують близько 100 закладів, які належать іноземним державам та міжнародним організаціям.
У регіональному розрізі найбільше санаторно - курортних закладів налічується в АР Крим 551 одиниці (17,8 %), Одеській - 420 (13,5%), Донецькій – 367 (11,8%) та Херсонській – 235 (7,6%) областях, а найменше у Чернівецькій (0,5%) та Тернопільській (0,6%) областях. Найбільшою популярністю користуються санаторні заклади Криму та Львівщини.
Спеціалізована мережа дитячих санаторних закладів (місткістю 26,1 тис. ліжок з можливістю розгортання в місяць максимального завантаження до 35 тис. ліжок) становить 38,5% від загальної чисельності санаторіїв і розрахована переважно на тривале лікування та оздоровлення дітей різного віку. Щорічно в санаторіях оздоровлюються понад 220 тис. дітей і більшість з них в санаторіях Криму, Одеської, Київської та Житомирської областей. Ще понад 55 тис. дітей щорічно проходять профілактично-санаторне лікування у позаміських санаторно-оздоровчих закладах, яких найбільше у Криму, Київській, Одеській, Донецькій та Рівненській областях.
Протягом 2008 року в санаторно-курортних та оздоровчих закладах оздоровилося близько 3,6 млн. українців, що на 2,8% перевищує показники минулого року та значно перевищує показники минулих років. Середня тривалість перебування у санаторно-курортних закладах 12,9 діб, що менше ніж у 2007 році (13,5). Кількість осіб, оздоровлених за літній період 2008 року становила майже 2 млн. або 56,7%. Це говорить про те, що більшість основних фондів експлуатується лише у літній період. Тому потенціал національних рекреаційних ресурсів використовується не на повну потужність. Найяскравіше сезонність виражена в Херсонській (90,3%) Миколаївській (84,8%), Донецькій (76,7%) та Одеській (73,2%) областях.
У 2008 році в санаторно-курортних закладах України перебувало понад 412,5 тис. іноземних громадян (12,7% оздоровлених). З них 58,2% припадає на АР Крим, 11,8% - Одеську область, 8,8% - Львівську область. Зазначене свідчить про більшу поінформованість серед іноземних громадян у частині наявних на території області природних лікувальних ресурсах та вищим рівнем розвитку інфраструктури курортної сфери. У структурі оздоровлених найбільшу частку складають громадяни Російської Федерації – 75%, Білорусії – 10,1%, Молдови – 10,%, а з країн далекого зарубіжжя громадяни Німеччини - 1,3%, та Польщі -1,2%.
Розвиток санаторно-курортної справи в Україні потребує підтримки, узгодженого розвитку в межах всієї індустрії туризму країни.
- Міністерство освіти і науки україни
- Тема 1 основні відомості про державу
- Питання і завдання для самоперевірки:
- Тема 2 географічні аспекти формування туристських ресурсів україни Географічне положення
- Демографічна ситуація
- Природне середовище
- Господарський комплекс, місце і роль туризму в ньому
- Туристський ареал України
- Питання і завдання для самоперевірки:
- Тема 3 природні туристські ресурси україни
- 3.1 Природні кліматичні туристські ресурси
- Атлантико – Континентальна кліматична область
- Питання і завдання для самоперевірки:
- 3.2 Природні геоморфологічні туристські ресурси
- Низовинні території
- Підвищені території
- Гірські території
- Спелеологічні геоморфологічні туристські ресурси
- Питання і завдання для самоперевірки:
- 3.3 Природні гідрологічні туристські ресурси
- Питання і завдання для самоперевірки:
- 3.4 Природні біологічні ресурси
- Природні біологічні рослинні туристські ресурси України
- Природні біологічні тваринні туристські ресурси України
- Туристські ресурси територій та об'єктів природно-заповідного фондуУкраїни
- 2.8 Млн. Га
- Питання і завдання для самоперевірки:
- 3.5 Природні курортні ресурси
- Ресурси лікувальних мінеральних вод
- Ресурси мінеральних грязей
- Питання і завдання для самоперевірки:
- Тема 4 антропогенні туристські ресурси україни
- 4.1 Історико-культурні туристські ресурси
- 4.1.1 Поняття і склад історико-культурних ресурсів
- 4.1.2 Характеристика основних складових історико-культурних ресурсів
- 4.1.3 Історико-культурні об’єкти України включені до Списку Всесвітньої спадщини юнеско
- 4.1.4 Національна система туристсько - екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича"
- Питання і завдання для самоперевірки:
- 4.2 Ресурси туристської інфраструктури
- 4.2.1 Поняття туристичної інфраструктури
- 4.2.2 Готелі та інші місця для тимчасового проживання
- 4.2.3 Санаторно-курортні установи
- 4.2.4 Транспортні комунікації
- 4.2.5 Ресторанне господарство
- Питання і завдання для самоперевірки:
- Тема 5 класифікація туристських територій україни
- Питання і завдання для самоперевірки:
- Тема 6 туристські ресурси туристських районів україни
- 6.1 Туристські ресурси Криму
- 6.2 Туристські ресурси Чорноморсько-Азовського туристського району
- 6.3 Туристські ресурси Карпат
- 6.4 Туристські ресурси Поліссько-Подільського туристського району
- 6.5 Туристські ресурси Центрального туристського району
- 6.6 Туристські ресурси Східного туристського району
- Питання і завдання для самоперевірки:
- Список літератури
- Додаткові джерела