1.1. Рухливі ігри як засіб фізичного виховання дітей

У загальній системі виховання – фізичне виховання дитини дошкільного віку займає особливе місце. Саме у дошкільному дитинстві закладаються основи міцного здоров'я, високої працездатності; у цьому віці відбувається становлення рухової діяльності, а також початкове виховання фізичних здібностей.

Фізичне формування дитини тісно пов'язане з його інтелектуальним і морально-вольовим розвитком, з розвитком усіх психічних функцій.

У роки дошкільного дитинства важливими задачами фізичного виховання являються збереження життя і зміцнення здоров'я, удосконалення функцій організму дитини, сприяння його правильному фізичному розвитку, підвищення працездатності.

Фізичне виховання повинно сприяти здійсненню розумового, морального, трудового і естетичного виховання дітей, допомогти підтримувати у них бадьорий, життєрадісний настрій і активність.

Основний зміст фізичної культури у дитячому садку складають фізичні вправи: гімнастика, рухливі ігри та ігри з елементами спортивних ігор, спортивні вправи, найпростіший туризм.

Рухливі ігри є одним із важливих засобів фізичного виховання дітей дошкільного віку. Вони сприяють формуванню та вдосконаленню життєво необхідних рухів, всебічному фізичному розвитку та зміцненню здоров’я дитини, вихованню позитивних моральних та вольових якостей.

Правильно підібрані рухливі ігри активно впливають на розвиток організму дошкільників за умови вмілого керівництва ними.

Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду, закріплюють вміння та навички основних рухів ходьби, бігу, стрибків, рівноваги тощо. Швидка зміна обставин під час гри привчає дитину користуватися своїми рухами відповідно до тієї чи іншої обставини.

Цінність рухливих ігор також у тому, що вони сприяють розвитку таких фізичних якостей, як швидкість, спритність, витривалість тощо.

Так для розвитку швидкості проводять ігри, які потребують негайних рухових дій в обставинах, що швидко змінюються, ускладнених додатковими завданнями, а також ігри з подоланням певної відстані за найкоротший час: «Квач», «Хто перший».

Для розвитку швидкості – використовують ігри, де діти виконують більш складні за координацією рухи: «Влуч у ціль», «Зроби фігуру», «Квач з м’ячем».

Розвивати силу окремих м’язів рук, ніг та тулуба можна в іграх, які потребують короткочасного силового напруження: «Хто далі кине», «Хто краще стрибне».

Витривалість розвивається в іграх з інтенсивною руховою діяльністю, але оптимальною в часі для кожної вікової групи: «Дожени свою пару», Вудочка».

У рухливих іграх мається широка можливість спілкування вихователя з дітьми. Вихователь пояснює зміст гри та її правила. Діти познають значення нових слів. Активізації мовного спілкування сприяють також ігри з текстом і словом.

Досвід кращих вихователів, а також спеціальні наукові дослідження (Т.І. Осокіна, А.Я. Вольчинський, Н.А. Кіт, О.І. Курок, Л.А. Сварківська та інші) показують, що рухливі ігри мають значний вплив на виховання позитивних моральних та вольових якостей у дошкільників. Свої дії учасники гри підпорядковують її правилам, які регулюють поведінку, сприяють вихованню свідомої дисципліни, привчають відповідати за конкретні вчинки, розвивають почуття товариськості. У колективних іграх у дитини формуються поняття про норми громадської поведінки, виробляються організаційні навички, виховується прагнення до перемоги, сильна воля, стійкість, витримка. Спільний інтерес, викликаний грою, об’єднує дітей у дружний колектив.

Під час ігрової діяльності у дошкільнят створюються позитивні умови для розвитку уваги, сприймання, уточнення певних понять, творчої фантазії, пам’яті. У процесі гри діти обмірковують, що і як краще зробити, розмовляють між собою, підраховують кількість влучань у ціль, «поквашених» гравців. Усе це сприяє розвитку мови, швидкості мислення, творчості та кмітливості.

Ігри широко використовують як засіб естетичного виховання, тому що діти відображають оточуючий світ через ігровий образ, певну роль. До змісту багатьох ігор входять знайомі їм вірші або пісні. Усе це дозволяє поглиблювати естетичні переживання дошкільнят.

Участь у грі тісно пов’язана з емоційними почуттями дітей. Тому необхідно спрямовувати ігрову діяльність так, щоб вона, торкаючись естетичних почуттів, дозволяла старшим дошкільникам правильно оцінювати її. Одна рухова гра як засіб фізичного виховання корисна лише тоді, коли вихователь обізнаний з анатомо-фізіологічними та психологічними особливостями дошкільнят кожної вікової групи, з методикою проведення ігор, а також дбає про дотримання відповідних санітарно-гігієнічних умов.