Висновки

1. Для підвищення ефективності навчально-тренувального процесу студенток-баскетболісток доцільно застосовувати розроблену нами методику, що має на увазі застосування методів для активізації образного сприйняття елементів техніки і тактики баскетболу на основі сучасних інформаційних технологій, а також упор на тактичну підготовку гравців за запропонованою нами методикою.

2. Розроблена комплексна методика підготовки студенток-баскетболісток з опорою на застосування тактичних вправ сприяє підвищенню практично всіх показників тестування спеціальної фізичної підготовленості, якості техніки виконання технічних примов баскетболу, ефективності ігрових дій, підвищенню кількості реалізованих у грі тактичних взаємодій, підвищенню психофізіологічних здібностей. Про це свідчать такі дані:

• Найбільші показники приросту результатів виявлені в тестах "Швидкісна стрибучість" (% приросту склав 13,4, t-критерій дорівнює 4,54, що перевершує значення для інших показників), "Стрибок з розбігу" (% приросту склав 10,15), "Метання набивного м'яча" (% приросту склав 5,7-9,7), "Швидкість захисних переміщень" (% приросту склав 9,68), "Ефективність штрафних кидків" і "Ефективність кидків із середньої дистанції".

• Зміна показників ігрової ефективності в експериментальній групі вірогідно при найвищому рівні значимості (р<0,001). У контрольній групі подібні зміни ігрової ефективності практично не виражені (р=0,45).

• В експериментальній групі існує приріст експертної оцінки на 2,55 бали в результаті застосування експериментальної методики достовірний при р<0,001 (t=10,29), тобто при найвищому рівні значимості. У контрольній групі приріст показника експертної оцінки техніки виконання кидка одною рукою зверху складає 0,58 бала, що вірогідно при меншому рівні значимості в порівнянні з експериментальною групою (t=3,02, р<0,05). В експериментальній групі знизилося також процентне співвідношення помилок з 43-70% до 0-43%. У контрольній групі відсоток помилок знизився до 14-57% при кінцевому тестуванні.

• Середні значення приросту кількості взаємодій, застосованих у грі в баскетболісток експериментальної групи, склали від 1,60 до 3,70 взаємодій. Дані зміни достовірні при найвищому рівні значимості (р<0,001). У контрольній групі подібні зміни кількості тактичних взаємодій, застосованих у ході гри, недостовірні (р>0,05).

• Результати порівняльного аналізу психофізіологічних показників, отриманих при тестуванні баскетболісток експериментальної групи до і після проведення експерименту, показують, що всі психофізіологічні показники випробуваних експериментальної групи статистично значимо покращилися (відсоток поліпшення складає 6,55-42,76% при р<0,001). У контрольній групі кількість статистично значимих змін виявився значно меншим (2 показники) у порівнянні з експериментальною групою (відсоток поліпшення складає 1,62-19,20% при р=0,00 – 0,21). Найбільші розходження у баскетболісток експериментальної групи в результаті проведення експерименту виявлені в показниках уваги, психічній стійкості, розумовій працездатності, швидкості простій і складній реакції, почутті часу.

4. Розроблена методика є адекватною для рішення завдань навчально-тренувального процесу в студенток-баскетболісток і може бути рекомендована в широку практику підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів.