Висновки до третього розділу

На основі узагальнення педагогічних спостережень за навчально-тренувальним і загальним процесом студентських баскетбольних команд і літературних даних була розроблена методика підготовки спортсменок – гравців баскетбольних команд ВНЗ, що стала основою формуючого педагогічного експерименту.

Проведене дослідження переконливе показало доцільність застосування комплексної методики підготовки баскетбольних команд вищих навчальних закладів. Дані педагогічного тестування показали, що практично за усіма показниками результати спортсменок експериментальної групи вірогідно покращилися, у той час як показники тестування контрольної групи покращилися недостовірно або не так істотно, як в експериментальній групі.

Порівняльний аналіз динаміки ігрової ефективності показав, що розроблена методика підготовки гравців студентських баскетбольних команд вплинула на ефективність ігрових дій, що виразилося в достовірному підвищенні сумарного значення коефіцієнта ігрової ефективності в експериментальній групі. У той же час у контрольній групі подібних змін не було виявлено. Середнє значення показника ігрової ефективності в експериментальній групі до проведення експерименту склало 16,84 балів. Після проведення експерименту середньогруповий показник ігрової ефективності в експериментальній групі став дорівнювати 22,31 балів. Дана зміна достовірна при найвищому рівні значимості (р<0,001). До проведення експерименту середнє значення показника ігрової ефективності в контрольній групі до проведення експерименту склало 17,49 балів. Після проведення експерименту середньогруповий показник ігрової ефективності в контрольній групі став дорівнювати 17,22 бала. Дана зміна не достовірна (р=0,45).

У результаті застосування розробленої методики виявлено достовірний приріст показників експертної оцінки техніки виконання кидка одною рукою зверху із середньої дистанції як в експериментальній групі, так і в контрольній. В експериментальній групі з’явився приріст експертної оцінки на 2,55 бали в результаті застосування експериментальної методики достовірний при р<0,001 (t=10,29), тобто при найвищому рівні значимості. У контрольній групі приріст показника експертної оцінки техніки виконання кидка одною рукою зверху складає 0,58 бала, що вірогідно при меншому рівні значимості в порівнянні з експериментальною групою (t=3,02, р<0,05). В експериментальній групі знизилося також процентне співвідношення помилок з 43-70% до 0-43%. У контрольній групі відсоток помилок знизився до 14-57% при кінцевому тестуванні. Розроблена методика підготовки гравців студентських баскетбольних команд уплинула не тільки на показники спеціальної фізичної і технічної підготовленості, але і на рівень організованості ігрових дій, що виразилося в збільшенні кількості реалізованих тактичних взаємодій у ході гри у спортсменок експериментальної групи. В експериментальній групі середні значення кількості застосованих тактичних взаємодій склали 2,8 для взаємодії «передай-вийди»; 2,10 для взаємодії «заслін»; 2,30 для взаємодії «наведення»; 2,20 для взаємодії «трійка»; 3,70 для взаємодії «швидкий прорив». Середні значення приросту кількості взаємодій, застосованих у грі у баскетболісток експериментальної групи, склали від 1,60 до 3,70 взаємодій. Дані зміни достовірні при найвищому рівні значимості (р<0,001). У контрольній групі подібні зміни кількості тактичних взаємодій, застосованих у ході гри, недостовірні (р>0,05).

Таким чином, розроблена нами методика є адекватною для рішення завдань навчально-тренувального процесу в студентських баскетбольних командах.