20. Полісько-Подільський туристсько-рекреаційний район

Охоплює Рівненську, Житомирську, Вінницьку, Тернопільську, Хмельницьку й Волинську області й займає площу 131,1 тис. км². Більша частина рай­ону розміщена на півночі й північному заході України та на Поділлі — у центральній частині правобережжя України. Площа по­тенційних рекреаційно-туристич­них територій району в структурі земель становить близько 33%. Дефіцит рекреаційних ресурсів мають Рівненська та Житомирська області. Розвитку рекреації сприяють на­явність унікальних мальовничих ландшафтів і місцевостей курортно-оздоровчого типу, значний лісо­вий фонд, численні озера, річки та водоспади. Серед геологічних ре­сурсів унікальними за своєю при­родою є спелеологічні ресурси, на­самперед карстові печери. Тут міститься одна з найдовших у світі печер — Оптимістична, яка знаходиться поблизу с. Коралівка (Тернопільська область). Взагалі в Тернопільській області налічуєть­ся близько 70 печер, з-поміж яких особливо виділяються Криштале­ва, Вертеба, Озерна, Млинки, Ювілейна Угринь, Тимкова Скеля. Серед печер Хмельницької області – Атлантида та інші. Кліматичні умови для рекреаційної діяльності характеризують­ся як помірно-комфортні: період з температурою понад +10°С коли­вається від 150 днів у Волинській області до майже 200 днів у Вінницькій області. Найбільше ви­користовуються із рекреаційною метою річки Дністер, Південний Буг, Случ, Горинь, а також Шацькі озера та озеро Біле на Рівненщині. Цікавими об'єктами туризму є во­доспади, розміщені переважно в пониззях річок Стрипи й Коро­пця (Тернопільська область). Од­ним із найбільших є Русилівський каскад з 12 водоспадів заввишки до 13 м і завдовжки до 3 км. У районі зосереджено значні за­паси мінеральних вод – понад 40 родовищ, із яких розробляються і використовуються близько 20. Це радонові води Хмільника (Вінницька область), Корбутівське та Денешське родовища Жито­мирської області, кілька родовищ є в Рівненській області. Мають практичне застосування мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин – типу "Нафтуся", сульфідна, кам¢яниста, бромна. Перспективні для рекреаційного використання басейни лікувальних торфів (родовища Війтівецьке, Настасівське, Журавицьке та ін.), сапропелів (розвідані запаси лише на Волині становлять 61,2 млн. т). Загалом за­безпеченість району цим видом ре­сурсу перевищує потреби населен­ня вп’ятеро. З рекреаційною метою викори­стовуються об'єкти природно-           запо­відного фонду, зокрема національні природні заповідники – Медобори, Подільські Товтри (найбільший в Україні за площею – 261,3 тис. га), Поліський, Рівненський, заказники – "Нечимне", Коростовецький, Бугагівський, Білозерський, Циківський; бо­танічні сади – Кам'янець-Подільський, Кременецький, Луць­кий.Історико-культурні ресурси в районі різноманітні. Переважає громадська архітектура; значна кількість культових об'єктів і   фор­тифікаційних споруд. Найбільш цінні культові (сакральні) споруди зосереджені в Тернопільській області, серед яких Почаївська Лавра, у Волинській області – Святогірський монастир. Усього на­лічується понад 10 тис. культурно-історичних об'єктів. Лідером серед областей району за суспільно-істо­ричними ресурсами є Хмельниць­ка область. Особливо виділяються Державний історико-культурний заповідник "Буша", Луцький дер­жавний історико-культурний запо­відник, Державний історико-           куль­турний заповідник "Володимир", Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берес­тецької битви", Острозький дер­жавний історико-культурний запо­відник, Державний історико-архітектурний заповідник "Збараж", Кременецько-Почаївський Дер­жавний історико-архітектурний заповідник, Державний історико-архітектурний заповідник "Бережа­ни", Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" (кандидат до списку пам¢яток світової культурної спадщини ЮНЕСКО), Державний історико-культурний заповідник "Меджибіж". Полісько-Подільський рекреаційний район має багатопрофільну спеціалізацію, у ньому розвиваються пізнавальний, лікувально-оздоровчий, релігійний та спортивний  (у тому числі мисливський) види туризму; пішохідний, водний, спелеологічний туризм із сезонним циклом. Екологічний стан району характе­ризується від передконфліктного до катастрофічного на півночі в зоні відчуження ЧАЕС. Основні проблеми розвитку туризму і вико­ристання необхідних для цього ре­сурсів пов'язані з недостатнім  вивченням можливостей території для рекреаційно-туристичних цілей, браком інформації про наявні ресурси, низьким рівнем розвитку туристичної інфраструк­тури. Перспективними турами мо­жуть бути "Шляхами гетьманів Ук­раїни", "Релігійні святині Євро­пи", "Унікальні каньйони", "Най­визначніші фортеці", "Національні історико-культурні заповідники".