20. Полісько-Подільський туристсько-рекреаційний район
Охоплює Рівненську, Житомирську, Вінницьку, Тернопільську, Хмельницьку й Волинську області й займає площу 131,1 тис. км2. Більша частина району розміщена на півночі й північному заході України та на Поділлі — у центральній частині правобережжя України. Площа потенційних рекреаційно-туристичних територій району в структурі земель становить близько 33%. Дефіцит рекреаційних ресурсів мають Рівненська та Житомирська області. Розвитку рекреації сприяють наявність унікальних мальовничих ландшафтів і місцевостей курортно-оздоровчого типу, значний лісовий фонд, численні озера, річки та водоспади. Серед геологічних ресурсів унікальними за своєю природою є спелеологічні ресурси, насамперед карстові печери. Тут міститься одна з найдовших у світі печер — Оптимістична, яка знаходиться поблизу с. Коралівка (Тернопільська область). Взагалі в Тернопільській області налічується близько 70 печер, з-поміж яких особливо виділяються Кришталева, Вертеба, Озерна, Млинки, Ювілейна Угринь, Тимкова Скеля. Серед печер Хмельницької області – Атлантида та інші. Кліматичні умови для рекреаційної діяльності характеризуються як помірно-комфортні: період з температурою понад +10°С коливається від 150 днів у Волинській області до майже 200 днів у Вінницькій області. Найбільше використовуються із рекреаційною метою річки Дністер, Південний Буг, Случ, Горинь, а також Шацькі озера та озеро Біле на Рівненщині. Цікавими об'єктами туризму є водоспади, розміщені переважно в пониззях річок Стрипи й Коропця (Тернопільська область). Одним із найбільших є Русилівський каскад з 12 водоспадів заввишки до 13 м і завдовжки до 3 км. У районі зосереджено значні запаси мінеральних вод – понад 40 родовищ, із яких розробляються і використовуються близько 20. Це радонові води Хмільника (Вінницька область), Корбутівське та Денешське родовища Житомирської області, кілька родовищ є в Рівненській області. Мають практичне застосування мінеральні води з підвищеним вмістом органічних речовин – типу "Нафтуся", сульфідна, кам¢яниста, бромна. Перспективні для рекреаційного використання басейни лікувальних торфів (родовища Війтівецьке, Настасівське, Журавицьке та ін.), сапропелів (розвідані запаси лише на Волині становлять 61,2 млн. т). Загалом забезпеченість району цим видом ресурсу перевищує потреби населення вп’ятеро. З рекреаційною метою використовуються об'єкти природно- заповідного фонду, зокрема національні природні заповідники – Медобори, Подільські Товтри (найбільший в Україні за площею – 261,3 тис. га), Поліський, Рівненський, заказники – "Нечимне", Коростовецький, Бугагівський, Білозерський, Циківський; ботанічні сади – Кам'янець-Подільський, Кременецький, Луцький.Історико-культурні ресурси в районі різноманітні. Переважає громадська архітектура; значна кількість культових об'єктів і фортифікаційних споруд. Найбільш цінні культові (сакральні) споруди зосереджені в Тернопільській області, серед яких Почаївська Лавра, у Волинській області – Святогірський монастир. Усього налічується понад 10 тис. культурно-історичних об'єктів. Лідером серед областей району за суспільно-історичними ресурсами є Хмельницька область. Особливо виділяються Державний історико-культурний заповідник "Буша", Луцький державний історико-культурний заповідник, Державний історико- культурний заповідник "Володимир", Національний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви", Острозький державний історико-культурний заповідник, Державний історико-архітектурний заповідник "Збараж", Кременецько-Почаївський Державний історико-архітектурний заповідник, Державний історико-архітектурний заповідник "Бережани", Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" (кандидат до списку пам¢яток світової культурної спадщини ЮНЕСКО), Державний історико-культурний заповідник "Меджибіж". Полісько-Подільський рекреаційний район має багатопрофільну спеціалізацію, у ньому розвиваються пізнавальний, лікувально-оздоровчий, релігійний та спортивний (у тому числі мисливський) види туризму; пішохідний, водний, спелеологічний туризм із сезонним циклом. Екологічний стан району характеризується від передконфліктного до катастрофічного на півночі в зоні відчуження ЧАЕС. Основні проблеми розвитку туризму і використання необхідних для цього ресурсів пов'язані з недостатнім вивченням можливостей території для рекреаційно-туристичних цілей, браком інформації про наявні ресурси, низьким рівнем розвитку туристичної інфраструктури. Перспективними турами можуть бути "Шляхами гетьманів України", "Релігійні святині Європи", "Унікальні каньйони", "Найвизначніші фортеці", "Національні історико-культурні заповідники".
- 1 Історія та основні етапи розвитку туристської діяльності.
- 2 Туристичні ринки
- 3 Дайте визначення туризму – як виду соціального явища. Охарактеризуйте зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на розвиток туризму.
- 4 Туристсько рекреаційні ресурси України і Світу
- 5 Основні поняття туристичної термінології
- 6. Сутність поняття туристсько-рекреаційні ресурси
- 7. Охарактеризуйте сутність законодавчо-правового регулювання туристичної діяльності в Україні. Основні закони, які регулюють туристичну діяльність в Україні.
- 8. Ресурсний потенціал туристичного комплексу України
- 9. Ваучер
- 10. Характеристика природних туристсько-рекреаційних ресурсів
- 11. Митні та валютні формальності
- 12. Об’єкти природно заповідного фонду України
- 13. Паспортні формальності
- 14. Характеристика історико-культурних ресурсів України
- 15. Санітарно-медичні формальності. Правила перевезення тварин. Безпека в туризмі
- 16. Туристсько-рекреаційне районування України
- 17. Тур. Основні етапи формування туру
- 18. Карпатський туристсько-рекреаційний район
- 19. Турпакет. Турпродукт.
- 20. Полісько-Подільський туристсько-рекреаційний район
- 21. Туроператор. Турагент.
- 22. Азово-Чорноморський туристсько-рекреаційний район
- 24 Кримський туристсько-рекреаційний район
- 25 Туристичний маршрут. Його види
- 26 Районування міжнародного туризму за класифікацією вто
- 27 Реклама. Види рекламо носіїв
- 28 Світова спадщина юнеско
- 29 Туроператорська діяльність та її функції.
- 30 Сучасний стан міжнародного туризму в Європі
- 31 Турагентська діяльність. Основні функції
- 33 Страхування види страхування
- 35 Екскурсія
- 36 Класифікація екскурсій
- 37 Туристсько –рекреаційний потенціал Північноєвропейської рекреац зони
- 39 Південно-Західна Європейська рекреац зона
- 40 Ліцензування туристичної діяльності в Україні
- 41 Африканське Середземномор’я – характеристика рекреаційного потенціалу
- 42 Стандарт. Види стандартів
- 43 Північна Америка сучасний стан туризму
- 44 Сертифікація. Види сертифікації. Сертифікат відповідності
- 45 Латинська Америка сучасний стан туризму
- 46 Ліцензія. Ліцензування.
- 48 Сучасний стан міжнародного туризму в Африці. Національні парки.
- 49 Шенгенська віза. Країни що входять. Віза. Види візи.Перелік документів для оформлення візи
- 50 Міжнародний туризм в Країнах Азії. Рекреац ресурси.
- 51 Претензійна робота в туризмі
- 52 Міжнародний туризм в Австралії. Турист Центри. Курорти
- 53 Класифікація засобів розміщення за рівнем комфорту
- 54 Дивитися №3
- 55 Правила користування готелями
- 56 Дивитися №51
- 57 Технологія бронювання номерів та місць в готелі
- 58 Послідовність проектування туристської послуги
- 59 Технологія розміщення громадян снд України
- 60 Переваги та недоліки подорожування різними транспортними засобами
- 61 Технологія розміщення іноземних громадян
- 62 Київ – туристичний центр України
- 63 Служби готелю та їх характеристика Адміністративна служба
- Служба прийому та розміщення
- Служба обслуговування номерного фонду
- Служба громадського харчування
- Допоміжні та додаткові служби
- 64 Бальнеологічні ресурси України та їх використання в туристичній діяльності
- 65 Професійна етика працівників сервісу
- 66 Придніпровський рекреаційний район
- 67 Технологічні функції прийому та розміщення
- 68 Лікувально-оздоровчий туризм Європи
- 70 Лікувально-оздоровчі центри України
- 71 Нормативні документи що діють в сфері готельного господарства
- 72 Туристсько – рекреаційний потенціал Росії