logo search
Vidpovidi_na_GOS

66 Придніпровський рекреаційний район

Охоплює Дні­пропетровську й  Кіровоградську об­ласті (площа району 56,5 тис. км2) і належить до густонаселених і урбанізованих районів, що, з одного боку, зумовлює високу потребу населен­ня в різних видах відпочинку, а з іншого – потребує віднайдення но­вих видів рекреаційно-туристич­них ресурсів та їх обліку. Район ви­різняється високою концентрацією екологічно небезпечних     вироб­ництв (видобувні галузі, хімічна та металургійна промисловість),   дефі­цитом питної води, не дуже багатою історико-культурною спадщиною, що значно зменшує його рекреаційну привабливість. Рекреаційний район за рекреаційними ресурсами оцінюється як дефіцитний. Рельєф району, зокрема чергу­вання низовин і височин, загалом сприятливий для рекреаційно-ту­ристичної діяльності. Клімат ха­рактеризується від помірно ком­фортного до комфортного для рекреації і туризму. Кількість днів з температурою + 10°С в Кіровоградській області становить 160-170, тоді як в Дніпропетровській області коливається від 187 до 228. Переважають степові ландшафти з низьким коефіцієнтом атрактивності. Сприяють розвитку рекреації у Придніпровському рекреаційному районі значні запаси мінеральних вод, зокрема бромних, йодо-бромних, радонових, залізистих  і лікуваль­них грязей (родовища Ліпне, Сліпне, оз. Солоний Лиман). У межах району знаходяться такі території природ­но-заповідного фонду України, як Дніпровсько-Орільський  заповід­ник. Се­ред найвизначніших архітектурно-містобудівних споруд переважає громадська та промислова архітек­тура. У Кіровог­радській області привертає увагу Державний музей-заповідник І. Карпенка-Каро­го "Хутір Надія", Грецька церва (м. Кіровоград), Преображенський собор (м. Дніпропетровськ) і Дніпропетровська Національна горна академія.У районі переважає пізнаваль­ний, навчально-освітній, водний, пішохідний, рекреаційний і діловий туризм. Рекреаційний цикл переважно сезонний. Використання природно-ре­сурсного рекреаційного потенціалу, як і в розглянутих вище районах, пов'яза­не з екологічним станом, що харак­теризується як кризовий та передкатастрофічний. Подальший розвиток має круїзне освоєння Дніпровського "рекреаційного коридору", яхтинг, реконструкція та інтенсифікація берегової забудови. Перспективними турами є "Місцями славнозвісних Січей і поховань гетьманів України", "Шляхами видатних учених і винахідників", "Шляхами гетьманів України", "Шляхами великих емігрантів", виробничі, педагогічні тури, розвиток британсько-кіровоградської лінії в туризмі, розвиток туризму в розрізі позиції "Кіровоградщина – центр України".