2.3. Характеристика туристичних ресурсів окремих територій на прикладі Карпатського регіону та Буковини
Карпатський регіон (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області) займає площу 56,6 тис. кв. км, де проживає 6,5 млн. чол. Це один з староосвоєних районів, розташований в західній частині України.
Одним з стратегічних напрямків розвитку регіону є пріоритетне освоєння його рекреаційного потенціалу. Для підтвердження обгрунтованості такого вибору можна навести наступні основні аргументи:
1. Наявність природно-ресурсної бази. В регіоні є понад 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод всіх відомих типів, багато з них унікальні, їх запаси достатні для щорічного оздоровлення більш як 7 млн. чол. Теперішній рівень їх використання не перевищує 15%. Розвідано також значні запаси лікувальних грязей та озокериту. Ці ресурси у поєднанні з сприятливими кліматичними умовами є природною базою розвитку санаторно-курортної справи.
Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку. Карпати не мають альтернативи на Україні щодо розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів.
2. Вигідне географічне положення. Регіон розташований в центрі Європи, через нього проходять різноманітні зв'язки, а щільна мережа транспортних шляхів є сприятливим фактором залучення контингенту відпочиваючих з багатьох країн світу.
3. Фактор територіальної забезпеченості суспільних потреб в рекреаційних послугах. В Україні фактично є три регіони, умови яких дозволяють задовольнити потреби в рекреаційних послугах. Це Кримський, Причорноморський та Карпатський. На фоні перевантаження перших двох і зростаючому попиті Карпати виступають фактично єдиною територією, яка може реалізувати незадоволений попит населення на оздоровлення і відпочинок.
4. Наслідки Чорнобильської аварії. Порівняно високий рівень екологічної безпеки і наявність великих запасів мінеральних вод для лікування радіаційних захворювань обумовлюють потребу в створенні в Карпатах широкої мережі спеціалізованих оздоровниць для населення, яке потерпіло від радіоактивного забруднення.
5. Екологічний феномен території. З одного боку, природа Карпат в порівнянні з іншими регіонами зазнала менших втрат і в багатьох місцях зберегла свій первісний стан, а також враховуючи винятково важливе клімато- і водорегулююче значення Карпат як для України, так і для сусідніх європейських держав, гостро стоїть питання збереження унікальної природи цього краю. З другого боку, звичайно, при забезпеченні екологічної безпеки Карпат, необхідно створювати туристичну інфраструктуру, будувати дороги, мости, гірськолижні підйомники та ін., що залучить велику кількість гостей на відпочинок та лікування в регіон.
Можна навести ще цілий ряд інших переконливих аргументів на користь рекреаційної орієнтації перспективного розвитку Карпатського регіону.
Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал регіону в поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи є достатньо вагомою передумовою розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму і відпочинку, орієнтованої як на внутрішнього споживача, так і на обслуговування іноземних туристів.
В Карпатському регіоні розвідано і затверджено запаси лікувальних вод 13 родовищ з сумарним добовим дебітом 4,6 млн. літрів.
Найвищим потенціалом володіють родовища унікальних і високоефективних за лікувальними властивостями мінеральних вод і розсолів Трускавця, Східниці, Моршина, Закарпатські родовища.
Вуглекислі води - найбільш розповсюджена група мінеральних вод регіону. За ступенем мінералізації вони поділяються на слабо-, середньо- і високомінералізовані та розсоли, а за складом солей - на гідрокарбонаті, натрієві, хлоридно-гідрокарбонатні, хлоридно-натрієві або кальцієво-натрієві.
Сульфідні води відносяться до дуже цінних мінеральних вод регіону, їх родовища розповсюджені, в основному, в Прикарпатті, в смузі родовищ сірки, і відомі в Львівській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Вони складають гідромінеральну базу курортів Великого Любеня, Немирова, Шкла, Роздолу, Черче, Брусниці та ін.
В районі м.Сколе, смт.Славське (Лвівська область), містечка Верховина (Івано-Франківська область) та в інших місцях відкриті родовища мінеральних вод, значні запаси яких можна використати як гідромінеральну базу крупних бальнеологічних курортів. В районі Трускавця детально вивчені дві ділянки скупчення азотних розсолів, виявлених на глибині до 200 м.
Широко розповсюджені в регіоні і мінеральні води з великим вмістом органічних речовин. Зразком цього типу вод є трускавецька "Нафтуся", відома у всьому світі унікальна вода, яка традиційно пов'язується з Трускавецьким і Східницьким курортами. Близькими до неї є мінеральні води Борислава.
В регіоні широко розповсюджені мінеральні лікувальні води без специфічних компонентів. Води цього класу відомі в Іршавському, Мукачівському, Тячівському і Хустському районах Закарпаття, в Моршині, Трускавці, Самбірському, Сколівському і Старосамбірському районах Львівської області, Вижницькому, Путильському, Сторожинецькому районах Чернівецької області, в гірських та передгірських районах Івано-Франківської області.
Карпатський регіон має можливість використовувати для лікування залізисті, бромисті і йодисті, миш'яковисті, родонові та інші мінеральні води, запаси яких практично не використовуються.
До рекреаційних ресурсів регіону відносяться також озокерит і лікувальні грязі. Бориславське родовище озокериту — найбільше на Україні. Більша ефективність озокериту в порівнянні з лікувальними грязями пояснюється тим, що при термічній обробці озокерит не губить лікувальних властивостей і його можна застосовувати для повторного лікування. Щорічно в Бориславському родовищі (Львівська область) добувається близько 700 т медичного озокериту. Запаси родовища, при існуючих обсягах видобутку, забезпечать потреби лікування протягом 100 років.
Ресурсами грязелікування в регіоні є торф'яні грязі Немирівського, Великолюбінського, Моршинського родовищ, родовище Шкло у Львівській області, родовище Черче в Івано-Франківській області.
Природний потенціал рекреації органічно доповнюється багатим арсеналом пам'яток історії, культури, архітектури.
Карпатський регіон належить да найбагатших на Україні територій на пам'ятки історії та культури, найстаріші з яких розташовані в районі Дністра та Закарпаття. На території чотирьох областей взято під охорону понад 6 тисяч пам'яток архітектури ІХ-ХХ ст., серед яких особливе місце займають споруди Львова, Жовкви, Підгірців, Галича, Ужгорода, Мукачева, Хотина, Чернівців та інші.
Світової слави здобула дерев'яна архітектура Карпат ХІV-ХІХ ст. В регіоні знаходиться ряд археологічних пам'яток міжнародного значення - трипільські поселення на Дністрі, старослов'янські городища в Стільському, Пліснеську, Звенигороді, Василеві, Непоротові, Рухотині; залишки стародавнього Галича в Крилосі, руїни скельних фортець в Спасі, Уричі, Розгірче, Бубнищі.
З Карпатським регіоном пов'язано життя і діяльність Данила Галицького, Ярослава Осмомисла, Івана Вишенського, Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Соломії Крушельницької, Ольги Кобилянської та інших відомих людей. Тут народилися, жили і працювали представники багатьох європейських культур.
В регіоні збереглась багата духовна культура - своєрідні звичаї і обряди, народні промисли, фольклор буковинців, бойків, лемків, гуцулів.
Таким чином оцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з географічними і економічними факторами є важливими об'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Карпатського регіону. Рекреаційно-туристичний потенціал будь-якої території характеризується наявністю рекреаційних ресурсів, їх кількістю та різноманітністю. За видами ці ресурси можна поділити на кліматичні, ландшафтні, водні, фауністичні, мінералогічні та культурно-історичні, а функціонально вони забезпечують лікування, відпочинок, пізнання природи і культурно-історичних явищ в конкретному регіоні.
Чернівецька область володіє багатьма структурними компонентами рекреаційних ресурсів, являючи собою рекреаційний регіон багатопрофільного літнього і зимового, гірсько-спортивного, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку та бальнеологічного лікування. Область має сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний і курортний потенціал, який багато в чому визначає соціально-економічний профіль краю та привабливість його як для українських туристів, так і для іноземців.
Спробуємо більш детально розглянути кожний з видів ресурсів у відповідності з поданим вище розподілом.
- В. Ф. Кифяк
- Передмова
- Розділ 1. Туризм та його світовий розвиток.
- 1.2. Теоретичні аспекти світового туризму
- 1. Війна, неспокій, політична нестабільність (74%).
- 2. Екологічні проблеми (57%).
- 3. Хвороби та епідемії (55%).
- 4. Природні катаклізми та катастрофи (49%).
- 5. Злочинність (44%).
- 1.3. Вплив туризму на світову економіку
- П'ятнадцять країн - лідерів по міжнародних туристичних прибуттях
- Цілі подорожей, %
- Типи організації відпочинку, %
- Прихильність до різноманітних видів розміщення, %
- Розподіл туристичного потоку за соціальним статусом, %
- Розподіл туристичного потоку за статтю та віком, %
- Контрольні запитання
- Розділ 2. Туризм України
- Основні статистичні показники розвитку туристичної галузі в 1997-2001 рр.
- Обсяг наданих в Україні туристичних та суміжних послуг, розрахований за методикою вто
- Розподіл іноземних туристів за метою відвідання України (%) 1998-2001 рр. (за даними статзвітності ф. № 1 - Тур)
- 2.2. Туристичні ресурси та інфраструктура - головні складові розвитку туризму в Україні
- 2.3. Характеристика туристичних ресурсів окремих територій на прикладі Карпатського регіону та Буковини
- 1. Кліматичні умови,
- 2. Ландшафтні ресурси.
- 3. Водні ресурси.
- 4. Фауністичні ресурси.
- 5. Мінералогічні ресурси.
- Природно-рекреаційні ресурси Чернівецької області
- 2.4. Законодавче та правове забезпечення туристичної діяльності в Україні
- 2.5. Договірні взаємовідносини та партнерські зв'язки
- Права та обов'язки суб'єктів туристичної діяльності
- Права та обов'язки туристів
- 2.6. Туристична індустрія як вид економічної діяльності і складова економіки України
- Постачальники послуг
- Контрольні запитання
- Розділ 3. Класифікація видів туристичної та екскурсійної діяльності
- 3.2. Класифікація видів туризму за часовими характеристиками
- 3.3. Класифікація видів туризму за територіальними ознаками
- 3.4. Класифікація видів туризму по індивідуальних запитах
- 3.5. Класифікація видів туризму за фінансовими можливостями
- 3.6. Екскурсійна діяльність
- Класифікація екскурсій
- Технологія підготовки і проведення екскурсій
- Контрольні запитання
- Розділ 4. Туристичний продукт та його складові
- Життєвий цикл туристичного продукту
- 4.2. Якість туристичного продукту та його конкурентоздатність
- Контрольні запитання
- Розділ 5. Порядок створення туристичного підприємства та організація його діяльності
- Розглянемо основні етапи створення туристичного підприємства
- 5.2. Туроператорська та турагентська діяльність підприємств туризму
- 5.3. Ліцензування туристичної діяльності
- 5.4. Сертифікація готельних послуг та послуг харчування
- Сертифікація готельних послуг
- Сертифікація послуг харчування
- Контрольні запитання
- Розділ 6. Планування діяльності та стратегія економічного розвитку підприємств туризму
- 6.1. Види планів. Методи та способи планування
- 6.2. Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування
- 6.1. Види планів. Методи та способи планування
- 6.2. Стратегія розвитку підприємства та бізнес-планування
- Контрольні запитання
- 7.2. Виробнича база підприємств сфери туризму
- Засоби розміщення
- Підприємства харчування
- Транспортні засоби
- Розваги та програмне забезпечення туризму
- Контрольні запитання
- Розділ 8. Фінансова та цінова політика підприємства туризму
- 8.2. Витрати підприємства і ціна на туристичний продукт (послуги)
- 8.3. Економічна ефективність діяльності туристичного підприємства
- Контрольні запитання
- Розділ 9. Маркетинг в туризмі
- 9.2. Організація і проведення маркетингових досліджень
- 9.3. Організація і контроль маркетингу туристичного підприємства
- Контрольні запитання
- 10.2. Організація рекламної діяльності, принципи та канали поширення реклами
- 10.3. Правила проведення рекламної компанії та імідж туристичного підприємства
- Контрольні запитання
- 11.2. Особливості страхування в туризмі
- Контрольні запитання
- 12.2. Особливості обліку податку на додану вартість
- 12.3. Облік податку на прибуток
- 12.4. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності
- Контрольні запитання
- Розділ 13. Перспективи розвитку туризму у світі та в Україні
- 13.1. Прогнози розвитку світового туризму
- 13.2. Перспективи розвитку туризму в Україні та вплив соціальних, демографічних та інших факторів на туристичний ринок
- 13.1. Прогнози розвитку світового туризму
- Прогноз найбільш популярних туристичних напрямків до 2020 р.
- 13.2. Перспективи розвитку туризму в Україні та вплив соціальних, демографічних та інших факторів на туристичний ринок
- Контрольні запитання
- Додатки
- Інструкція про умови і правила впровадження підприємницької діяльності, пов'язаної з організацією іноземного та зарубіжного туризму (ліцензійні умови), та контролю за їх дотриманням
- Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності, пов'язаної з організацією іноземного та зарубіжного туризму (ліцензійні умови), та контроль за їх дотриманням
- 1. Загальні положення
- 2. Вимоги, необхідні для провадження підприємницької діяльності, пов'язаної з організацією іноземного та зарубіжного туризму (далі – туристична діяльність)
- 3. Здійснення природоохоронних заходів, які сприяють зменшенню негативних дій на навколишнє середовище
- 4. Права та обов'язки суб'єкта туристичної діяльності
- 5. Особливі умови здійснення туристичної діяльності
- 6. Контроль за дотриманням суб'єктами туристичної діяльності умов правил провадження підприємницької діяльності, пов'язаної з організацією іноземного та зарубіжного туризму (ліцензійних умов)
- Порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності
- 1. Організація перевірок
- 2. Права комісії
- 3. Обов'язки та відповідальність комісії
- 4. Порядок проведення перевірки
- 5. Порядок оформлення результатів перевірки
- 6. Оскарження рішення про анулювання ліцензії
- 7. Контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання
- Література