logo search
Релігійний туризм

7.Релігійно-конфесійна характеристика України

Домінуючим реліг.напрямком є християнство- 95%. З них 54,5%-православні, 18,6%-католики. Саме для правос.та катол-у в християнстві є характ-ю традиція паломництва-місія поклоніння святим місцям задля спасіння душі шляхом особистого відвідування сакральних(священних) місць.

Правосл.церква на У. представлена Українською православною церквою (УПЦ) московського партріархату, вплив якої найбільш поширений на в північно-східних райо-х країни, на Поділлі та на Півдні.;УПЦ Київ.патріархат- вплив в Галичині.на Волині та Київс.обл.;УАвтокеф.Ц- Галичина,Поділля.

Католицизм представлений Укр.греко-катол.церква- Галичина та Поділля та римо-католиц.церква –Галичина,Поділля, Житомиршина(це переважно етнічні поляки).

Значного поширення набув протенстантимз, але традиція паломницва ним втрачена.

Населення України з давніх-давен окрім українців складалося з різних національних та національно-етнічних груп. Серед них - росіяни, євреї, болгари, молдавани, поляки, румуни і чимало представників інших народів. Певною мірою із національним складом населення пов'язана і його релігійна орієнтація. Так, католицизм в Україну (переважно в Галичину, на Волинь і Поділля) принесли поляки, а протестантські віровизнання, зокрема лютеранство, баптизм і адвентизм на її південь - німці-колоністи. Разом з міграцією із Західної Європи в Україну євреїв сюди прийшов іудаїзм. Мусульманські громади з'явилися на українських теренах після татарських завоювань.

Найглибші історичні корені в Україні має православна віра.

Існують також євангельські християни-баптисти (ЄХБ), християни віри євангельської (ХВЄ), адвентисти сьомого дня (АСД), свідки Єгови, а також мусульманська, реформатська та іудаїстська церкви.

Не меншою, якщо не більшою проблемою являється масове поширення на Україні різноманітних релігійних організацій та об'єднань, що належать до "нетрадиційних культів", протестантських течій та неохристиянських церков, або попросту - сект.

Сучасна релігійна ситуація характеризується також відродженням та активізацією діяльності церков національних меншин.

Для релігійно-конфесійної ситуації в Україні в останні роки характерні такі тенденції:

1. Відродження громад, традиційних для України християнських течій там, де вони діяли раніше і де для цього була (хай навіть зруйнована) матеріальна база

2. Найбільш інтенсивне зростання релігійної мережі відбулося в західноукраїнських областях.

3. Зростанню кількості римсько-католицьких громад явно сприяє етноконфесійний чинник, зокрема розселення польської меншини на Поліссі, Поділлі, в Галичині і в Закарпатті.

4. Розвиток національної самосвідомості у представників багатьох етнічних меншин України одним із каналів свого вияву має появу різних національних релігійних течій і об'єднань і християнських, і мусульманських.

Серед католицьких конфесій особливе місце посідає Українська Греко-Католицька Церква, яка зберігає православний обряд і стоїть (як і церкви українського православ’я) на позиціях підтримки української державності. Українська Греко-Католицька Церква за чисельністю релігійних організацій є другою після Української Православної Церкви Московського Патріархату

Протестантизм і неохристиянство в Україні представляють майже 50 конфесій і релігійних течій, серед яких домінуюче положення займають баптисти, п’ятидесятники, свідки Єгови та адвентисти. Кожна четверта релігійна організація в Україні належить протестантам і неохристиянам, але кількість віруючих протестантських і неохристиянських конфесій не є великою.

Нові релігійні течії і релігії - неохристиянські і неонехристиянські - мають найсильніші позиції у Донецькій і Запорізькій областях, АР Крим і м. Києві, найслабші - у західних областях України. Для великих міст усіх регіонів України, а найбільше для урбанізованих регіонів сходу України характерне поширення організацій із руху “Новий вік” (сюди належать: езотеризм, саєнтологія, сатанизм та низка інших течій, які можна вважати квазірелігійними).

Отже, релігійно-конфесійна спрямованість пов'язана з історико-етнографічними регіонами та національним складом населення України.