logo
Релігійний туризм

35. Релігійно-філософські основи індуїзму

Основи індуїзму походять від ведів і оточували їх переказами і текстам, багато в чому зумовив характер і параметри індійської цивілізації в її історико-культурному, філософсько-релігійному, обрядово-побутовому, соціально-сімейному та інших аспектах

. Звичайно, на вищому рівні релігійної системи індуїзму вчені брахмани, аскети, ченці, йоги і інші релігійно активні верстви зберігали і розвивали здавався їм глибоким і потаємним таємний сенс їх доктрин з усіма притаманними їм головоломними абстракціями, теоріями і витонченої практикою досягнення спасіння і звільнення. Завдяки їх зусиллям все багатство староіндійської релігійної культури виразно постає погляду дослідника в наші дні.

Але головним напрямком еволюції в процесі становлення індуїзму було інше: доступна масам релігійна доктрина виникла в ході переробки, часом примітивізації та вульгаризації давніх філософських теорій і метафізичних побудов. Заломлені крізь призму міфо-поетичного сприйняття, збагачені неарійським і доарийских віруваннями, забобонами і божествами, ритуально-культовими домашніми обрядами, стародавні ведичні принципи у спрощеному вигляді стали доступними для всіх.

Народний індуїзм сприйняв і зберіг стародавні уявлення про карму з її етичної основою, про святості вед, він не відмовився від ідеї аскези з поданням про надприродні можливості Тапаса. Однак все це було до межі спрощено, що найбільш помітно на прикладі трансформації пантеону. Більшість ведичних богів пішло в минуле, лише деякі з них, та й то в основному через згадки в міфах і поширених епічних сказаннях, збереглися в пам'яті народу.

Не дивно тому, що у спрощеному і переробленому для потреб широких народних мас індуїзмі на передній план вийшли нові божества, точніше, нові іпостасі тих самих древніх, ледь модифікованих богів, які були давно відомі, але знайшли нове життя і найвищий престиж саме в рамках заново складалася релігійної системи індуїзму. Ці боги були ближчими і зрозумілішими людям. Зрозуміло, їх трохи інакше і шанували.

В індуїзмі не існує загальної, центральної доктрини, авторитетної для всіх індуїстських традицій, а багато індуїсти взагалі не вважають, що належать до якої-небудь певної традиції .Вчені, однак, виділяють в сучасному індуїзмі чотири основні напрями :

Основна різниця між даними напрямками індуїзму полягає в тому, якій формі Бога виявляється поклоніння як Всевишньому, і в традиції, що з цим поклонінням. Послідовники монотеїстичної традиції вайшнавізму поклоняються Вішну і його основним аватарам, таким як Крішна і Рама, як Богу в різних Його іпостасях. Шіваіти поклоняються Шиві; Шакті поклоняються Шакті, уособленої в жіночому божество або Богині-матері Деві, тоді як смарт вірять у єдність п'яти божеств Шанмата, які виступають як персоніфікація Всевишнього. Також як і послідовники інших релігій, деякі індуїсти вважають свою традицію більш значущою, ніж інші. Багато індуїсти, однак, розглядають інші традиції індуїзму як прийнятні альтернативи своєї власної. Єресі, як такої, в індуїзмі не існує [19].

Вважається, що індуїзм (від перської назви ріки Інду – Хінд) виник на основі брахманізму в IV – VI ст. Він утверджувався  шляхом суперництва  з буддизмом: вже в ХІ – ХІІ ст.. індуїзм утверджується як національна індійська релігія, тоді як буддизм майже повністю зникає і  в наш час лише один зі ста індусів вважав себе буддистом. Він зберігає основний пантеон ведійських богів, який очолює трійця вищих богів – Трімурті – Брахма, Шіва і Вішну. Головним у божественній трійці у ведійській традиції вважався Брахма – творець Всесвіту

Для індуїзму дуже важливим постає непохитна віра у те, що Веди є єдиним джерелом божественних істин. Саме із цього джерела дана релігія черпає свої найперші ідеї та настанови.

Прихильники індуїзму певний час намагались утвердити в якості основного культ Брахми, проте оскільки цей культ не був підтриманий, то вже у ранньому середньовіччі в Індії розповсюдились вішнуїзм (шанування бога Вішну) та шіваїзм (шанування Шіви). В даний час в Індії переважає культ Вішну; існує віра в те, що цей бог має численні земні втілення (в людей-героїв і людей-богів, зокрема, Раму і Крішну, яким присвячена багата епічна література („Рамаяна” та  „Махабхарата”), серед яких згадується й втілення у Будду.

Сучасний індуїзм сповідує давні ведійські принципи, але у більш спрощеному вигляді.  Значно видозмінився обряд жертвопринесень і замість кривавих жертв відправляються символічні богослужіння.

 В індуїстських богослужіннях і релігійних церемоніях приймає участь велика кількість віруючих. Існує давня і потужна традиція храмового будівництва.  За звичай культова архітектура є надзвичайно пишною і величною з використанням  скульптури, багатого декору та монументального розпису. Кожен храм присвячений певному божеству, на честь якого виконуються  відповідні обряди і ритуали.

 Індуїзм, увібравши різні анімістичні і тотемічні уявлення  постає релігією абсолютного одухотворення природи і довкілля. Обожнюються усі предмети і об’єкти природи, численними духами наповнені ріки, гори, ліси тощо. Індус обожнює різних тотемів (тварин, дерева, каміння), покровителів людей, професій тощо.

Все життя індусів від народження до смерті підпорядковується системі обов’язкових обрядів, пов’язаних з народженням, укладенням шлюбу, похованням. Вони  здійснюються пишно, за участю жерців, яких щедро обдаровують.

Дати свят в індуїзмі, як правило, визначаються індуїстським календарем. Свята в індуїзмі зазвичай проводяться на честь різних аватар Бога, і подій, пов'язаних з ними. Багато індуїстські свята співвідносяться зі зміною пір року. Деякі свята відзначають тільки послідовники певного напрямки в індуїзмі або жителі певного регіону Індійського субконтиненту. Найбільші індуїстські свята, які проводяться повсюдно, це Маха-Шиваратрі,Наваратрі, Холі, Дівалі, Крішна-Джанмаштамі і Рама-навами.

36. Індуїзм

тісно пов’язаний з національною культурною традицією, відображає особливості ментальності, психічного складу корінного населення Індії. Ця релігія суттєво вплинула на розвиток філософської думки, яка становить унікальну і неповторну  частину філософської культури людства. Невичерпність духовного потенціалу індійської релігії засвідчують поширені у наш час окремі напрямки і течії, що діють в різних країнах світу, в тому числі й в Україні. Наприклад, Товариства Свідомості Крішни, Ошо Раджніша, Саї Баби, Шрі Чінмоя, Товариства Всесвітньої чистої релігії та ін.

Хоча індуїзм поширений за межами Індії (його прихильники проживають в Пакистані,  Бангладеш, Шрі–Ланці, Непалі, Індонезії, навіть у Південній Африці), все ж він не став світовою релігією, бо найбільше відповідає духовним потребам саме народу Індії з огляду на глибоку традиційність і органічну  прив’язаність до найдавніших вірувань цього народу.

Індуїзм являє собою релігійну систему, найтіснішим чином пов'язана з історією і специфічної соціальної структурою народів, перш за все, Південної Азії.

Індуїзм - це найбільша національна релігія у світі. За даними енциклопедії "Народи і релігії світу" (М., 1998), всього в світі на 1996 рік було близько 800 мільйонів прихильників цієї релігії, що склало 14% усього населення земної кулі.

Сьогодні індуїзм є домінуючою релігією в Індії (індуїстів більше 80 відсотків населення) і в Непалі (індуїстів близько 80 відсотків населення). Крім того, індуїсти є у всіх країнах, де живуть індуси. Найбільш великі громади індуїстів в 1996 році були в країнах Азії: у Бангладеш (15 млн.), Індонезії (4 млн.) Шрі-Ланка (2,5 млн.), Пакистані (1,3 млн.), Малайзії (1, 1 млн.). Найбільш велика громада індуїстів Африки була в ПАР (700 тис.), найбільш велика громада індуїстів Америки - у США (575 тис.), найбільш велика громада індуїстів Європи - у Великобританії (500 тис. послідовників).