12.Реліг-палом.Центри православ я в країнах далекого зарубіжжя. Православні монастирі Греції.

далекого зарубіжжя (святині Болгарії, Греції - в першу чергу, гори Афон, Італії - мощі Миколи Мир Лікійського, Ізраїлю);

Зарубіжні православні центри, монастирі і храми РПЦ

Греція: - Свята гора Афон на півострові Халкидіки, тут розташовано п'ять очолюючих монастирів: лавра Св. Опанаса, Ватопеді, Іверон (Іверський), Хилендарі (Хиландар) і Св. Діонісія. На Святій горі розташований монастир Св. великомученика Пантелеймона.

- р. Патри, тут покояться нетлінні мощі св. Андрія Первозванного;

- острів Евія (Евбея), де покояться мощі св. Іоанна Російського Священника.

Острів Кіпр:

- храм Лазаря з гробницею і святими мощами; - колона того, що Батожить апостола Павла;

- катакомбний храм Св. Соломонії.

Сербія і Чорногорія:

- церква Миколи Чудотворца (XII в.); - монастир Студеніца (XII в.); - церква Св. Петра (XII в.).

Болгарія:

- церква Св. Софії;

- собор Олександра Невського;

- церква Св. Пантелеймона.

Наприклад, поїздки в монастирі Болгарії (Рильський, Роженський монастирі, монастир Аладжа) носять переважно індивідуальний характер.

Італія:

- в р. Барі знаходиться російський храм, де покояться мощі Миколи Чудотворца;

- в р. Амальфі покояться мощі св. апостола Андрія.

Франція:

- в р. Сіна Подіни покояться мощі св. Діонісія;

- в р. Турі покояться мощі преподобного Мартіна Турського;

- в м. Ельзасе покояться мощі св. мучениць Вери, Надії, Любові і Софії.

Культові місця на території сучасного Єгипту:

- на півострові Синайськом знаходиться монастир Св. Катерини, де покояться її нетлінні мощі.

13. Католицизм (вселенський, всесвітній) – найкрупніша течія в християнстві.

Утворившись в результаті розколу з православ*ям,(1054) католицизм бере за основу віровчення й культу не тільки Святе письмо, але й Священний переказ, який утворюють постанови 21 собору, а також офіційні документи (послання) голови католицької церкви – Римського папи. У католицькій обрядності також є відмінності від православ?я. Але головна відмінність католицизму полягає в організації - католицької церкви, яка є строго централізованою структурою й має єдиного главу - Папу Римського.

Основні відмінності католицизму :

1.Специфічне розуміння Символу віри в еманації (виходженні) Святого духу не тільки від Бога-отця, але й від Бога-сина (так зване “феліокве”);

2.Широке почитання Богородиці й догмат про її тілесне вознесіння;

3.Догмат про чистилище;

4.“Целібат” - заборона брати шлюб для духовенства;

5.Надання свідоцтв про відпущення гріхів (індульгенція);

6.Укріплення авторитету папи, який вважається намісником Христа на Землі;

7.Визнання непогрішимості Папи Римського;

Можна також зупинитись на інших особливостях, згадати, як проходять богослужіння в католицьких храмах і чим вони відрізняються від православних служб, звернути увагу на відмінності в символіці, святах, обрядах тощо.

Католицизм розповсюджений переважно в Західній Європі, Північній і Південній Америці та інших регіонах планети.

14.Протестантизм- третя основна течія в християнстві, виникала в 16 ст. на хвилі широкого невдоволення діяльністю римсько-католицької церкви, Папи Римського, католицьких священнослужителів Західної Європи. Виникнення протестантизму пов?язане  з розвитком суспільно-політичного, соціокультурного й релігійного руху 16-17 ст. антифеодального, який, по суті отримав назву Реформація й проходив під гаслами виправлення католицького віровчення, культу й організації в дусі первісних християнських ідеалів.

Лідерами Реформації були Мартін Лютер (1483-1546), Ж. Кальвін (1509-1564), І. Цвінглі (1484-1531).

Протестантизм складається з різноманітних течій та напрямків і не є  єдиним віровченням, немає також єдиних вимог до культу.

Але слід зазначити, що в цілому протестанти керуються тільки Святим Письмом (Біблія), Святий Переказ відкидається, як правило, хоча в деяких протестантських церквах є своя специфіка з цього питання.

Загальні відмінні риси протестантизму:

1)заперечення влади Папи й культу святих;

2)заперечення Святого переказу як джерела віри;

3)принцип спасіння вірою ( тільки завдяки особистій вірі можливе спасіння);

4)принцип загального священства, заперечення особливого статусу духовенства;

5)скасування монашества;

6)упрощення й здешевлення культу;

7)національний характер церкви ( незалежність від Риму, національна мова).

Несторіанство — християнська конфесія та одноіменне христологічне вчення, засуджене як єресь на Ефеському соборі у 431 році. Традиційно приписується Несторію, архієпископу Константинополя (428–431). Несторій наголошував на зв'язку людської особистості Ісуса з Божественною природою: Божество не народилося від Марії, воно пройшло через Ісуса. Тому Марія визнавалася Несторієм не Богородицею (грец. Θεοτόκος), а Христородицею (грец. Χριστοτόκος} або людинородицею (грец. ανθρωποτόκος).

Анафему несторіанам було проголошена на Халкідонському соборі у 451 році. Несторіанство в домонгольську епоху поширилось серед східних (азійських) християн — кереїтів, найманів, уйгурів, а в VII ст. поширилося в Китаї.

В наш час несторіанство поширене перважно серед ассирійців, що проживають переважно в Ірані, Іраку, Сирії - Ассирійська Церква Сходу.

Монофізи́тство (від грец. μόνος — «один, єдиний» + грец. φύσις — «природа, єство») — одна з течій християнства, основою віровчення якої є догма про єдину (божественну) природу Ісуса Христа, а не подвійну — божественну і людську (діофізитство).

Монофізитський толк християнства започаткований у V ст. константинопольським архімандритом Євтихієм під час боротьби проти несторіанства.

Ефеський собор 431 року визнав монофізитство правовірним, але Халкідонський собор 451 року проголосив його єрессю, внаслідок чого християнство поділилося на халкідонські й нехалкідонські (монофізитські) церкви.

Монофізитство найбільш поширилося у східних провінціях Візантії в V—VI ст.ст. і стало релігійно-політичною основою сепаратистських тенденцій, релігійною формою протесту народних мас проти гніту Римської імперії й офіційної християнської церкви.

Монофізитство втратило політичне значення після завоювання в VII ст. східних провінцій Візантії арабами.

У теперішній час монофізитства дотримується більшість віруючих вірмен (Вірменська апостольська церква), яковіти Близького Сходу й Південної Індії, а також християнське населення Ефіопії (Ефіопська Церква).

15. Католицизм є найбільшою за кількістю вірних гілкою християнства. За даними на 2012 рік, у світі налічується 1,196 мільярди католиків. Католицизм є основною релігією в багатьох європейських країнах (Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Австрія, Бельгія , Литва, Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Хорватія, Ірландія, Мальта та ін.) Усього в 21 державі Європи католики становлять більшість населення, в Німеччини, Нідерландах та Швейцарії — половину.

У Західній півкулі католицизм поширений у всій Південної та Центральній Америці, в Мексиці, на Кубі, в Канаді та США.

В Азії католики переважають на Філіппінах і в Східному Тиморі, велике число католиків є в В'єтнамі, Південній Кореї та Китаї.

На Близькому Сході багато католиків в Лівані (мароніти та інші). В Африці проживають за різними оцінками від 110 до 175 мільйонів католиків^[5].

В Україні згідно з опитуванням Центру Разумкова частка католиків становить 5,9% від усього населення, або 15,8% із числа тих, хто зараховує себе до певної конфесії ^[6], більшість із них — греко-католики. За іншими даними, в Україні налічується близько 5,5 мільйонів греко-католиків ^[7] та близько мільйона римо-католиків ^[8].

Протестантизм як і раніше переважає серед віруючих північноєвропейських країн (Фінляндія, Швеція, Норвегія, Данія, Фарерські острови, Ісландія), а також окремих країн Західної та Центральної Європи (Великобританія та Північна Ірландія, Німецька Демократична Республіка). У таких же західно-і центральноєвропейських країнах, як Нідерланди, Федеративна Республіка Німеччини, Швейцарія, протестантизм у різних формах сповідує приблизно половина віруючих.