Технологічна схема забезпечення харчуванням туристів і організація харчування
Схема забезпечення харчування туристів залежить від виду туру, категорії туристів, співвідношення місць розміщення до посадкових місць харчування і багатьох інших факторів.
Система забезпечення харчуванням зазначена в путівці, договорі, ваучері.
Як правило, сніданок туристам надається за схемою "шведський стіл" із самообслуговуванням і вибором страв за своїм розсудом з наданого асортименту. У готелях більш високих категорій сніданок може замовлятись у кафе, буфеті, чи ресторані з подачею в номер. У номерах, оснащених кухнями і міні-барами, сніданок готується самостійно.
При схемі харчування "напівпансіон" надається туристу або поєднані обід-вечеря, або вечеря у встановлений час. При схемі "повний пансіон" забезпечується три-чотириразовє харчування.
Природно, що схема харчування спортивних, мисливських, альпіністських та інших самодіяльних турів з активними способами пересування заснована на самостійному готуванні їжі зі спеціальних напівфабрикатів і концентратів.
Особливі вимоги до харчування пред'являються для так званих гастрономічних турів, де повинна бути присутня певна національна кухня з відомими вишуканими (у ряді випадків екзотичними) стравами і напоями.
Залежно від категорії підприємства харчування якість обслуговування, як комплексна послуга, реалізується основними, додатковими і супутніми послугами. Поряд з якісно приготовленими й естетично оформленими стравами і напоями, важливу роль відіграє загальне композиційне сервірування столу, підбір посуду і столових приладів, колірна гама скатертин, серветок з фірмовим знаком підприємства, наявність квітів, кваліфікація офіціантів, барменів, метрдотелів, бездоганна чистота, красиво оформлене меню кількома мовами, загальний інтер'єр залу, затишок, звукоізоляція від вулиці, м'яке регульоване освітлення й ін.
У перелік додаткових і супутніх послуг входять: вар'єте, оркестр, музичний супровід без оркестру, телевізор (за бажанням клієнтів), танцювальний майданчик, можливість виклику таксі чи автомобіля напрокат, покупки сувенірів.
Харчування туристів здійснюється згідно з умовами, обговореними в путівці, ваучері, договорі, - у ресторанах, кафе, їдальнях, буфетах, барах та інших пристосованих для цієї мети підприємствах.
Площа залів для організації харчування повинна відповідати нормам місткості - не менше 1,4 м2 на одне посадкове місце.
Усі підприємства харчування складаються з наступних груп приміщень:
виробничі;
торгові;
складські;
адміністративно-побутові;
технічні.
Приміщення, де відбувається готування їжі, називаються виробничими. Тут відбувається послідовна обробка продуктів у декілька етапів:
прийом продуктів для переробки;
первинна переробка;
готування страв і напівфабрикатів;
оформлення страв;
передача на реалізацію.
Залежно від обсягу випуску, кількості посадкових місць, змінності, виду обслуговування готування їжі здійснюється за цеховою поопераційною технологією (фабрика-заготівельня, фабрика-кухня) – для їдалень з кількістю посадкових місць до 500-1000 од. чи індивідуально – за комплексною технологією (у буфетах, барах, ресторанах).
Від прийнятої технології виробництва залежить як номенклатура виробничих приміщень, так і їхнє планування.
Розміщення устаткування визначається площею приміщення, габаритами устаткування й прийнятою технологічною лінією (ланцюжком) готування їжі. Практикується два типи компонування устаткування:
устаткування за периметром приміщення, а робочі столи в центрі (таке компонування застосовується для невеликих підприємств харчування);
великогабаритне устаткування в центрі, а робочі столи й засоби малої механізації – уздовж стін.
Другий тип компонування зручний з погляду природного освітлення від вікон і пристрою вентиляції, а також доступу до основного устаткування, розташованому в центрі.
Раковини й мийки доцільно розташувати уздовж стін, для зручності сантехнічного монтажу і водовідведення.
Устаткування й установки для смаження, де використовується або утворюється пара, групуються разом, що зручно з погляду пристрою вентиляції, подачі води та її видалення.
Малогабаритне устаткування для випічки, а також грилі, фритюрниці, невеликі мармити й ін. розташовуються залежно від технології готування, включаючи ізоляцію від проникнення запахів від інших технологічних пристроїв, можливості освітлення внутрішніх обсягів.
Для малої механізації й автоматизації технологічного процесу рекомендується використовувати:
транспортні візки для сировини й візки-контейнери;
стаціонарні та пересувні стелажі;
піднімальні візки (ТП-80, ТП-80к), що передбачають не тільки підйом і опускання (50-80 кг) вантажу, але й переміщення уздовж цеху;
пересувні казани (КП-60);
шафи електричні з терморегулятором і програмою температурного режиму, що задає (ШТПЕ-1);
спеціалізовані візки для транспортування столових приладів, склянок і страв;
барні прилавки з вбудованою мийкою, холодильником, кранами для розливу пива й інших напоїв;
хліборізки, механізми для очищення овочів (картоплі, цибулі, моркви, буряка й ін.);
автоматизовані мийки посуду і столових приборів;
соковижималки, електром'ясорубки, міксери та ін.;
електронні ваги, шліфувальні верстати для заточення ножів.
Вітчизняна промисловість і багато закордонних фірм пропонують блоки-модулі устаткування в залежності від розміру приміщення, призначення, технології й інших факторів, що виконані в одному стилі дизайну з максимальною автоматизацією та мінімальними витратами енергії.
У ряді випадків доцільно використовувати універсальні багатоцільові машини (комбайни) зі змінним устаткуванням або змінними насадками.
Специфіка готування їжі для туристів: швидке й якісне готування та швидке обслуговування.
У зв'язку з цим у вітчизняній і закордонній практиці використовуються системи швидкого інфрачервоного та мікрохвильового розігріву й швидкого конвенційного охолодження, при якому швидкість готування та обслуговування підвищується в 5-6 разів.
Крім того, використовуються автоклави, термоси, автодозатори, що дуже зручно при забезпеченні харчуванням туристів у буфетах кемпінгу, притулках, альпійських хатинах, на полюванні і т.д.
У складських приміщеннях варто передбачати діапазон оптимальних температур збереження сировини або напівфабрикатів у залежності від встановлених правил, а також відповідну вологість.
У камерах схову овочів варто встановити температурний режим 5-10 С0, при вологості 95% з повітрообміном два обсяги в годину.
Для сухих продуктів – температура 10-15 С°, при вологості 65% при двох повітрообмінах у годину.
Варто мати три групи холодильних камер:
охолоджувальні камери (для збереження продуктів, які швидко псуються, готових страв, напоїв і напівфабрикатів (температура + 1-2 С0);
низькотемпературні камери (-18 С°) для довгострокового збереження заморожених продуктів;
спеціальні камери (прилавки, вітрини) для охолодження морозива, напоїв і т.д. (від +4 до +8 С°).
До торгових приміщень відносяться: роздавальна, обідній зал, гардероб і умивальні.
До технічних приміщень відносяться: щитові, водорозбірний і тепловий вузол, телефонний комутатор та ін.
До адміністративно-побутових приміщень відносяться: приміщення для адміністрації, персоналу, роздягальні, кімнати відпочинку, медпункт, душові й ін.
Усе торгово-технологічне устаткування повинно відповідати загальним, санітарно-гігієнічним, протипожежним, технологічним й ергономічним вимогам і нормам.
У міжнародній практиці існують наступні чотири системи самообслуговування туристів:
система кафетерію (коли турист проходить з підносом уздовж фронту прилавків, які охолоджуються або нагріваються, відбираючи необхідні йому страви;
система вільного потоку (добір страв із прилавків і вітрин за принципом "шведський стіл", без утворення черги);
механізована роздача страв з повільно обертових "карусельних" багатоярусних прилавків;
автоматизована роздача страв і напоїв з використанням швидкодіючих торгових автоматів.
Розміщення меблів і оформлення залу залежить від його розмірів, призначення, категорії, використання залу тільки для харчування чи харчування + видовищні (ігрові) заходи. В останньому випадку передбачається розташування сцени (естрадної площадки) як у центрі залу, так і за його периметром. Розміщення меблів при цьому може бути геометричним, боксовим, вільним чи змішаним. Зал не повинен бути перевантажений меблями й іншими атрибутами комфорту. Створення інтер'єра залу доцільно доручити художникам і дизайнерам.
Внутрішня обробка торгових приміщень повинна мати приємний зовнішній вигляд, високі ізоляційні параметри, можливість ремонту і переоформлення, міцність та гарну схоронність, зручність для вологого прибирання й ін.
- Міністерство освіти і науки України
- За сприяння Міністерства освіти і науки України.
- I. Туризм як галузь національної економіки
- Розділ і. Туризм як галузь національної економіки
- § 1.2. Історія організації туризму в Україні
- Питання для самоперевірки
- § 1.3. Туристично - рекреаційні ресурси України
- Характеристика територіальної організації рекреаційного комплексу України
- § 1.4. Комплексна оцінка туристично-рекреаційних ресурсів України
- Показники комплексної (економічної) оцінки території Чернівецької області:
- Питання для самоперевірки
- § 1.5. Державне регулювання розвитком туризму в Україні
- Питання для самоперевірки
- § 1.6. Досвід організації туризму в зарубіжних країнах
- § 1.7. Соціально-економічне значення туристичної індустрії
- Розділ II. Види туристичних організацій
- II. Міжнародна асоціація повітряного транспорту
- III. Міжнародна організація цивільної авіації
- § 2.2. Регіональні туристичні організації
- 2. Азіатсько-Тихоокеанська туристична організація
- § 2.3. Національні туристичні організації
- Розділ ііі. Формування інфраструктури туристичної індустрії
- Вікова структура населення країн світу
- Структура населення країн світу за статтю
- Тривалість відпусток та святкових днів у деяких країнах світу
- Результати опитування за статтю і віком мети туризму
- Рейтинг провідних туристичних фірм (м. Київ)
- § 3.2. Економіко-математичні моделі функціонування та розвитку туристично-рекреаційних систем
- Моделі оптимального розміщення туристичних комплексів на заданій території
- Оптимальна організація функціонування туристично-рекреаційних систем
- Дослідження попиту та моделювання інтересів окремого рекреанта
- Вивчення попиту на рекреацію
- Про імітаційне моделювання туристично-рекреаційних систем
- § 3.3. Стратегічне управління розвитком інфраструктури туристичної індустрії.
- Прогноз росту продажів туристичного продукту в світі (млрд. Дол. Сша)
- Питання для самоперевірки
- § 3.4. Формування туристичного продукту та його просування на ринку
- Питання для самоперевірки
- Розділ IV. Маркетинг туристичної індустрії.
- § 4.1. Маркетингова діяльність
- § 4.2. Рекламно-інформаційна діяльність
- § 4.1. Маркетингова діяльність
- Етапи життєвого циклу споживача
- Питання для самоперевірки
- § 4.2. Рекламно-інформаційна діяльність
- Методи збору інформації
- Реклама: основні поняття та значення в туристичній діяльності
- Організація рекламної діяльності
- Основні напрямки підвищення ефективності рекламно-інформаційної діяльності
- Витрати на туристичну рекламу
- Реклама в туризмі
- Розподіл туристичної реклами (за витратами)
- Популярні обсяги рекламних публікацій у пресі
- Розділ V. Організація та технологія
- Оцінка привабливості основних транспортних засобів для міжнародних туристичних подорожей за десятибальним рейтингом
- Парк рухомого складу та ступінь його використання
- Пробіг рухомого складу і швидкості руху
- Місткість та перевізна спроможність
- Продуктивність і проведені витрати
- Міжнародні транспортні перевезення
- Відвідування України іноземцями *
- Основні показники розвитку туризму в Україні та країнах Європи (вихідні дані за 1997 р.) *
- Вимоги щодо безпеки транспортних подорожей
- Нові види екологічно чистих транспортних засобів
- § 5.2. Готельне господарство
- Система класифікації готелів
- Стандартна класифікація засобів розміщення туристів *
- Особливості процесів виробництва та реалізації готельних послуг
- Особливості американського готельного бізнесу
- Характеристика та вимоги до будівель і споруд готелів
- Типологія закордонних готелів *
- Технологічна схема обслуговування туристів в готелі та її характеристика
- Вимоги до обслуговуючого персоналу в індустрії готельного бізнесу
- Автоматизація процесу управління підприємствами готельного господарства
- Розробка стратегії управління підприємствами готельного господарства та впровадження принципів всезагального управління якістю
- Прийоми та методи всезагального управління якістю
- § 5.3. Харчування та обслуговування
- Технологічна схема забезпечення харчуванням туристів і організація харчування
- Принципи функціонування підприємств харчування
- Розрахункове меню ресторану
- Зведена продуктова відомість
- Розділ VI. Менеджмент в туризмі
- §6.1. Менеджмент підприємства туристичної індустрії
- § 6.2. Менеджмент персоналу туристичної індустрії
- § 6.1. Менеджмент підприємства туристичної індустрії
- Зовнішнє середовище виробничої системи
- § 6.2. Менеджмент персоналу туристичної організації
- Основні теорії мотивації
- Розділ VII. Стратегія туристичного бізнесу
- Залежність загальної виручки від реалізації від еластичності попиту по ціні.
- § 7.2. Зовнішнє середовище туристичної організації
- Динаміка розвитку цін фірми "z" на тижневий тур в Таїланд
- Основна порівняльна характеристика туристичних організацій
- § 7.3. Внутрішнє середовище туристичної організації
- Побудова профілю конкурентних переваг (недоліків) туристичної організації "z"
- § 7.4. Інвестиційна діяльність в туристичній індустрії
- Типові інвестиційні проекти в туристичній індустрії
- Потенційні ресурси і джерела інвестицій
- Комерційна спроможність інвестиційних проектів
- Інвестиції у визначні пам'ятки
- Оцінка ефективності від здійснення реальних інвестицій в туристичну індустрію
- § 7.5. Ціноутворення туристичного продукту
- Розділ VIII. Міжнародний туризм та його розвиток
- Країни світу, які найбільше відвідують (станом на 1999 р.)*
- § 8.2. Види міжнародного туризму
- § 8.3. Характеристика розвитку міжнародного туризму в окремих країнах
- Література література