logo
Новая папка / Менеджмент туристичної індустрії

Моделі оптимального розміщення туристичних комплексів на заданій території

Розглянемо деяку територію Т (наприклад, територію Чернівецької області або іншого регіону), яка є привабливою в плані туристичної індустрії. Будемо вважати, що на території Т розміщені m туристично-рекреаційних об'єктів (ТРО), кожний з яких характеризується певним набором рекреаційних характеристик. Для простоти будемо характеризувати і-ий ТРО тільки одним числом і - , коефіцієнтом рекреаційної привабливості або рекреаційним потенціалом. Величини і, і=1,m, можна визначити, наприклад, за допомогою методу експертних оцінок. Щоб з'ясувати місця оптимального (або квазіоптимального) розміщення туристичних комплексів (ТК) на даній території Т, карту (або картографічне зображення) території Т покриємо деяким прямокутником П=[a,b]*[c,d]. У системі декартових координат хОу (тобто у векторному просторі R2) можна прямокутник П визначити так:

ах0 = arg min {x: (х, у)  Т,

X

bх0 = arg max {x: (х, у)  Т,

у

сy0 = arg min {у: (х, у)  Т,

у

dyМ = arg mах {у: (х, у)  Т.

у

Запис (х, у)  Т, означає, що х0 є розв'язком задачі

mіn x

х

(х,у)Т

Аналогічний зміст мають і інші записи такого типу.

Очевидно, що прямокутник  містить множину (територію) Т(ТП).

Розіб'ємо прямокутник  (а значить територію Т) сіткою = ху, де

, ,

, ,

, ,

, ,

Надалі слід вважати, що hx = hy.

Нехай - множина всіх вузлів сітки , які розміщені на території Т. Пронумеруємо всі вузли сітки (Т) індексами та позначимо через Рj - рекреаційний потенціал j-uo вузла (тобто вузла (хj – yj )(Т) ) в кругу

(х - хj)2 + (у - yj )2 < R2 , де R - радіус (в км)).

Величини pj будемо визначати так:

,

де Ij - множина індексів ТРО, які знаходяться від вузла-центру (хjj) на віддалі, яка не перевищує R км.

Стратегія вибору місць розміщення ТК така: туристичні комплекси повинні бути розміщені в таких місцях, сумарний рекреаційний потенціал яких є максимальним.

Введемо змінні:

Тоді модель оптимального розміщення туристичних комплексів на території Т є наступною задачею булевого (дискретного) програмування:

Згідно з розв'язком цієї задачі ТК слід розмістити в точках локальних максимумів рекреаційного потенціалу. Доцільність такого вибору підтверджена експертами при вивченні, наприклад, туристичної галузі в Криму [54].

Задача (2) - (3) є детермінованою задачею. У багатьох випадках є зміст розглядати стохастичні аналоги цієї задачі.

Справді, логічно припускати, що рекреаційні потенціали і, і = виділених на території T ТРО є випадковими величинами, тобто залежними від стану природи . Це означатиме, що, і () i = , є функціями від елементарної події деякого імовірнісного простору (,F,P), де  - множина елементарних подій, F - -алгебра подій, Р - імовірнісна міра, визначена на  і F.

Зрозуміло, що тоді рекреаційні потенціали Pj, j = вузлів сітки (Т) також також будуть випадковими величинами:

Якщо М[-] операція математичного сподівання, то, враховуючи, можна написати рівність:

Тоді модель оптимального розміщення ТК на території Т зводиться до задачі стохастичного дискретного програмування (задачі планування за середніми):

Зауважимо, що у випадку, коли множина  складається з скінченого і невеликого числа елементів, то при визначенні оптимального розміщення ТК можна розглянути також модель планування за варіантами.

Задача (6) - (7) та їй подібні належать до класу важливих прикладних стохастичних моделей ризику.

Yandex.RTB R-A-252273-3
Yandex.RTB R-A-252273-4