§ 7.4. Інвестиційна діяльність в туристичній індустрії
Ключові слова та поняття
інвестиції, інвестор, соціальні та економічні обмеження, типові інвестиційні проекти, потенційні ресурси інвестицій, структура джерел фінансування, інвестиційний договір, оцінка ефективності інвестиційного проекту, оцінка комерційної спроможності інвестиційного проекту.
Туризм здійснює суттєвий вплив на економіку і розвиток регіону, сприяє надходженню валюти в країну, створенню нових робочих місць, покращенню інфраструктури і т. п. Для отримання максимальної користі від туризму кожна держава розробляє туристичну політику, яка є одним з напрямків соціально-економічної політики держави.
Туристична політика держави, як відомо, базується на стратегії і тактиці. Головна ціль туристичної стратегії держави – це створення високоефективного конкурентоспроможного туристичного комплексу, що забезпечує широкі можливості для обслуговування українських і іноземних громадян, а також значний внесок в розвиток економіки країни. Для реалізації цієї цілі пропонується цілий ряд заходів (див. § 7.1.), серед яких і залучення інвестицій в сферу туризму.
Виходячи з цих передумов, туристична індустрія – сукупність готелів і інших засобів розміщення, ресторанів, засобів транспорту, об'єктів громадського харчування, об'єктів і засобів розваг, об'єктів пізнавального, лікувального, оздоровчого, спортивного, релігійно-культового, ділового й іншого призначення, організацій, що здійснюють туроператорську і турагентську діяльність, а також організацій, що надають туристично-екскурсійні послуги і послуги гідів-перевізників.
Відзначимо, що процес і примітивний початок індустрії туризму відносно в такій же структурі відносин учасників, характерний був ще в середні століття у сфері організації паломництва з країн Європи до святих місць. Так, для того, щоб бажаючий міг здійснити паломництво, потрібно було звернутися до посередників, отримати дозвіл Папи Римського, потім звернутися в спеціалізовану компанію, яка підбирала і комплектувала групи паломників, що відправляються на Святу Землю, споряджала кораблі і здійснювала доставку цих груп на місце призначення, надавала розміщення, харчування, провідників, охорону і т. п. Кожний паломник (прочанин, пілігрим, богомолець) вносив в компанію необхідну і достатню суму грошей за організацію подорожі, що звільняло його від необхідності брати в подорож з собою великі суми грошей, боячись бути обкраденим. По суті ці всі елементи туристичної діяльності в її сучасному розумінні, включаючи питання фінансування, є і мало відрізняються від методів оформлення подорожі і в теперішній час.
Туріндустрія має унікальну структуру. Вона характеризується наявністю цілого ряду окремих елементів, включаючи різні галузі обслуговування: невеликі ресторани, мотелі і готелі, будинки відпочинку, пральні, магазини, що продають вироби місцевих ремісників і предметами мистецтва і т. п. Таким чином, інвестиції уряду в інфраструктуру, а іноді і в дорогу матеріально-технічну базу туризму стимулює інвестування численних підприємств малого бізнесу. Туристична індустрія є досить капіталомісткою галуззю через високу вартість нерухомості і обладнання. Так, капітал в індустрію гостинності залучається на довгий період часу і повертається досить повільно, а сама структура інвестицій в цьому секторі подібна на інвестиції в промисловість, що вимагає великих затрат.
Початкові інвестиції в туризм притягають все більше вкладень в майбутньому у допоміжні і підтримуючі галузі господарства. Сюди входять крупні інвестиції в головні готелі, ресторани, торгові центри, порти, аеропорти, транспортні засоби і т. п. їхні інвестиції скуповуються тільки через декілька років. Туроператори і певною мірою турагенти вимагають великої кількості оборотних засобів для оплати послуг готелів, транспортних компаній та ін. перед туристичним сезоном. Капітал тут, як правило, затримується на короткий проміжок часу і часто використовується для спекуляцій на валютному ринку.
Оскільки в створенні продукту туристичної індустрії беруть участь різні її сектори, то компанії одного сектору мають інтерес у фінансуванні інших структур. Наприклад, туроператори можуть фінансувати розвиток готельних комплексів на курортах, куди вони відправляють своїх клієнтів. Авіакомпанії можуть гарантувати фінансову безпеку туроператорів, які широко використовують їх послуги.
Осучаснена завдяки туризму інфраструктура регіону використовується також і місцевими жителями. Індустрія туризму охоплює багато підприємств малого бізнесу, які підтримують індустрію, виручка від туризму швидко розподіляється серед найширших верств населення приймаючого регіону, таким чином, все суспільство отримує економічну користь.
Наступний позитивний аспект розвитку туризму полягає в тому, що туристи вимушені платити податки, як і більшість населення. Оскільки туристи в основному приїжджають з інших регіонів, то їх витрати для приймаючої країни представляють собою розширену податкову базу. На додаток до звичайного податку з продажів туристи іноді платять і непрямі податки. Збори в аеропортах, в'їзні мита, збори з викликів - це лише декілька прикладів обкладення туристів податками.
Крім цих випадків, звичайні податки, що збираються як з подорожуючих, так і з місцевих жителів, підвищуються внаслідок туристичних витрат. Таким чином, туризм підвищує доходи регіону, зайнятість, інвестиції і т. п.
Але тим не менше існують обмеження, до якого часу уряд приймаючого регіону може максимізувати прибуток від інвестицій. Ці обмеження бувають двох типів: соціальні і економічні. Соціальні обмеження виникають завдяки збільшенню податків, що збираються з місцевих жителів при розвитку туристичної індустрії в регіоні. А економічні обмеження представляються у формі потенційних витрат невикористаних можливостей (альтернативних витрат), які виникають внаслідок розвитку туристичної індустрії. Вони заслуговують уважного дослідження з тим, щоб досягти більш глибшого розуміння проблеми оптимізації, яка стоїть перед урядом приймаючої країни.
Поряд з позитивними наслідками від інвестицій в туризм не слід забувати про негативний вплив від розвитку останнього, про так звану монокультуру (однонаправленість) туризму. В конкурентній боротьбі за землю, ресурси, капітал туризму тіснить сільське господарство і інші традиційні джерела доходів місцевих жителів. Більш висока заробітна плата в індустрії туризму приманює робітників, що негативно впливає на сільське господарство через відток робочої сили. В результаті знижуються обсяги сільськогосподарської продукції, в той час як обсяги споживання ростуть завдяки численним туристичним відвідуванням. Одночасно порушується або повністю руйнується традиційний зміст життя і природний ландшафт в центрах масового туризму. Монокультура туризму сама підриває основи свого існування, тому уряд та інвестори повинні постійно підраховувати економічну ефективність від здійснення інвестицій, тобто вираховують їх доцільність.
Різнонаправленість - це основа економічної стабільності. Коли одна галузь переживає різкий економічний спад, інша процвітає, і таким чином знижується можливість кризи. Відповідно замість того, щоб сприяти диверсифікації економіки, туризм часом заміщує інші галузі, а іноді і навпаки.
При здійсненні інвестицій в туристичну індустрію слід звернути увагу, що туризм по суті своїй - явище сезонне. Тому повна залежність регіону від одного сектору індустрії небажана. Тим більше, що попит на туризм і подорожі значною мірою залежить від доходів і смаків туристів.
Крім того, розвиток туризму породжує певні соціальні і додаткові витрати на підтримку навколишнього середовища. Досить бурхливий розвиток туризму і повна залежність від нього ставить наступну дилему: якщо припинити подальший розвиток, це грозить економічним спадом; якщо не обмежувати туризм в подальшому розвитку, то природні і культурні ресурси країни обідніють і обезціняться. В даному випадку рішення, як правило, прийняти досить важко.
Іноді уряди кра'їн дивляться на туризм досить оптимістично. Вони втілюють в життя активні інвестиційні програми, спрямовані на розвиток туризму і носять пріоритетний характер. З'являються нові місця для відпочинку туристів, модернізуються старі, що прийшли в занепад: в них інвестуються гроші. Наприклад, Лівенворт (Вашингтон), старе містечко лісорубів і шахтарів, пережило справжнє відродження, коли трансформувалося в баварське селище і т. п.
Часом інвестиції у туризм породжують ріст темпів інфляції. Туристи вкладають свої гроші, зароблені в іншому регіоні або країні, в економіку даного туристичного регіону. Підвищуються ціни на товари першої необхідності: продукти, одяг, житло, транспорт. Як правило, в туристичних регіонах особливо стрімко ростуть ціни на землю (наприклад, південне узбережжя Криму). Ціна, яку туристи можуть заплатити за своє проживання під час відпустки в туристичному регіоні, може різко знизити попит на житло самих місцевих жителів. Місцеві жителі (які мають відносно невеликі доходи) просто витісняються з ринку житла в районах з розвинутою туріндустрією.
Отже, до переваг від інвестицій у туристичну індустрію для кожної країни, регіону можна віднести:
збільшення готівкового потоку в регіон, в тому числі надходження іноземної валюти;
ріст валового національного продукту (ВНП);
створення нових робочих місць;
реформування структури відпочинку, яка може бути використана як туристами, так і місцевими жителями;
залучення капіталу, в тому числі й іноземного;
збільшення податкових надходжень приймаючого регіону.
Недоліки розвитку туризму проявляються в тому, що туризм:
впливає на ріст цін на місцеві товари та послуги, на земельні й інші природні ресурси і нерухомість;
сприяє відтоку грошей за кордон при туристичному імпорті;
викликає екологічні та соціальні проблеми;
може нанести збитки розвитку інших галузей і т. д.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- Міністерство освіти і науки України
- За сприяння Міністерства освіти і науки України.
- I. Туризм як галузь національної економіки
- Розділ і. Туризм як галузь національної економіки
- § 1.2. Історія організації туризму в Україні
- Питання для самоперевірки
- § 1.3. Туристично - рекреаційні ресурси України
- Характеристика територіальної організації рекреаційного комплексу України
- § 1.4. Комплексна оцінка туристично-рекреаційних ресурсів України
- Показники комплексної (економічної) оцінки території Чернівецької області:
- Питання для самоперевірки
- § 1.5. Державне регулювання розвитком туризму в Україні
- Питання для самоперевірки
- § 1.6. Досвід організації туризму в зарубіжних країнах
- § 1.7. Соціально-економічне значення туристичної індустрії
- Розділ II. Види туристичних організацій
- II. Міжнародна асоціація повітряного транспорту
- III. Міжнародна організація цивільної авіації
- § 2.2. Регіональні туристичні організації
- 2. Азіатсько-Тихоокеанська туристична організація
- § 2.3. Національні туристичні організації
- Розділ ііі. Формування інфраструктури туристичної індустрії
- Вікова структура населення країн світу
- Структура населення країн світу за статтю
- Тривалість відпусток та святкових днів у деяких країнах світу
- Результати опитування за статтю і віком мети туризму
- Рейтинг провідних туристичних фірм (м. Київ)
- § 3.2. Економіко-математичні моделі функціонування та розвитку туристично-рекреаційних систем
- Моделі оптимального розміщення туристичних комплексів на заданій території
- Оптимальна організація функціонування туристично-рекреаційних систем
- Дослідження попиту та моделювання інтересів окремого рекреанта
- Вивчення попиту на рекреацію
- Про імітаційне моделювання туристично-рекреаційних систем
- § 3.3. Стратегічне управління розвитком інфраструктури туристичної індустрії.
- Прогноз росту продажів туристичного продукту в світі (млрд. Дол. Сша)
- Питання для самоперевірки
- § 3.4. Формування туристичного продукту та його просування на ринку
- Питання для самоперевірки
- Розділ IV. Маркетинг туристичної індустрії.
- § 4.1. Маркетингова діяльність
- § 4.2. Рекламно-інформаційна діяльність
- § 4.1. Маркетингова діяльність
- Етапи життєвого циклу споживача
- Питання для самоперевірки
- § 4.2. Рекламно-інформаційна діяльність
- Методи збору інформації
- Реклама: основні поняття та значення в туристичній діяльності
- Організація рекламної діяльності
- Основні напрямки підвищення ефективності рекламно-інформаційної діяльності
- Витрати на туристичну рекламу
- Реклама в туризмі
- Розподіл туристичної реклами (за витратами)
- Популярні обсяги рекламних публікацій у пресі
- Розділ V. Організація та технологія
- Оцінка привабливості основних транспортних засобів для міжнародних туристичних подорожей за десятибальним рейтингом
- Парк рухомого складу та ступінь його використання
- Пробіг рухомого складу і швидкості руху
- Місткість та перевізна спроможність
- Продуктивність і проведені витрати
- Міжнародні транспортні перевезення
- Відвідування України іноземцями *
- Основні показники розвитку туризму в Україні та країнах Європи (вихідні дані за 1997 р.) *
- Вимоги щодо безпеки транспортних подорожей
- Нові види екологічно чистих транспортних засобів
- § 5.2. Готельне господарство
- Система класифікації готелів
- Стандартна класифікація засобів розміщення туристів *
- Особливості процесів виробництва та реалізації готельних послуг
- Особливості американського готельного бізнесу
- Характеристика та вимоги до будівель і споруд готелів
- Типологія закордонних готелів *
- Технологічна схема обслуговування туристів в готелі та її характеристика
- Вимоги до обслуговуючого персоналу в індустрії готельного бізнесу
- Автоматизація процесу управління підприємствами готельного господарства
- Розробка стратегії управління підприємствами готельного господарства та впровадження принципів всезагального управління якістю
- Прийоми та методи всезагального управління якістю
- § 5.3. Харчування та обслуговування
- Технологічна схема забезпечення харчуванням туристів і організація харчування
- Принципи функціонування підприємств харчування
- Розрахункове меню ресторану
- Зведена продуктова відомість
- Розділ VI. Менеджмент в туризмі
- §6.1. Менеджмент підприємства туристичної індустрії
- § 6.2. Менеджмент персоналу туристичної індустрії
- § 6.1. Менеджмент підприємства туристичної індустрії
- Зовнішнє середовище виробничої системи
- § 6.2. Менеджмент персоналу туристичної організації
- Основні теорії мотивації
- Розділ VII. Стратегія туристичного бізнесу
- Залежність загальної виручки від реалізації від еластичності попиту по ціні.
- § 7.2. Зовнішнє середовище туристичної організації
- Динаміка розвитку цін фірми "z" на тижневий тур в Таїланд
- Основна порівняльна характеристика туристичних організацій
- § 7.3. Внутрішнє середовище туристичної організації
- Побудова профілю конкурентних переваг (недоліків) туристичної організації "z"
- § 7.4. Інвестиційна діяльність в туристичній індустрії
- Типові інвестиційні проекти в туристичній індустрії
- Потенційні ресурси і джерела інвестицій
- Комерційна спроможність інвестиційних проектів
- Інвестиції у визначні пам'ятки
- Оцінка ефективності від здійснення реальних інвестицій в туристичну індустрію
- § 7.5. Ціноутворення туристичного продукту
- Розділ VIII. Міжнародний туризм та його розвиток
- Країни світу, які найбільше відвідують (станом на 1999 р.)*
- § 8.2. Види міжнародного туризму
- § 8.3. Характеристика розвитку міжнародного туризму в окремих країнах
- Література література