6.2. Цілющі властивості продуктів харчування

Здавна відомі цілющі властивості багатьох харчових продуктів. Так, мед додає бадьорості, сприяє травленню, полегшує кашель, збуджує апетит. У народній медицині мед здавна застосовували при лікуванні простудних, легеневих захворювань, недокрів'я, виснаження. Крім того, мед при регулярному споживанні справляє легкий природний заспокійливий вплив на центральну нервову систему, а також володіє послаблюючою дією при запорах. Відомі бактерицидні властивості меду, його здатність підвищувати захисні сили організму, особливо в дітей. Мед буває лісовий, луговий, садовий, степовий. Виразними цілющими антимікробними властивостями володіє мед темного забарвлення: липовий, гречаний.

Абрикоси (ягоди довголіття), урюк, курага через високий вміст калію корисні при серцево-судинних захворюваннях: гіпертонії, стенокардії, після інфаркту міокарда, при захворюваннях нервової системи, використовується для лікування подагри.

Айва збагачує організм залізом, підвищує життєвий тонус, настрій, допомагає при проносах і запорах.

Кавуни і дині рекомендуються проти каменеутворювання, при різних захворюваннях серцево-судинної системи і нирок.

Баклажани знижують рівень холестерину в крові, допомагають при атеросклерозі, хворобах печінки, нирок, подагрі.

Брусниця використовується для зниження артеріального тиску, при запальних захворюваннях, володіє послаблюючою дією.

Виноград та родзинки рекомендуються для лікування подагри, хвороб серця, легенів, печінки і нирок.

Вишня, черешня діють як відхаркувальний, легко послаблюючий засіб, поліпшують роботу кишечнику.

Груші втамовують спрагу, бадьорять, освіжають, веселять.

Суниця корисна при хворобах серцево-судинної системи, виразковій хворобі, гіпертонії, атеросклерозі, подагрі й інших захворюваннях обміну речовин, регулює роботу кишечнику.

Інжир корисний при захворюваннях серця; зварений у молоці дуже добре допомагає при запаленні верхніх дихальних шляхів й інших простудних захворюваннях.

Капуста використовується для профілактики і лікування хвороб шлунка: виразки і гастриту.

Картопля корисна при захворюваннях нирок і серця, поліпшує сечовиділення.

Журавлина тонізує, бадьорить, підвищує фізичну й розумову працездатність.

Лимон, на думку йогів, повинен з'їдатися щодня. Для профілактики грипу потрібно шматочком лимона протирати ясна і зуби.

Малина – старовинний народний засіб для лікування простудних захворювань.

Морква корисна при захворюваннях нирок, печінки, гіпертонії, відкладенні солей і запорах.

Огірки перешкоджають перетворенню в організмі вуглеводів у жири.

Горіхи волоські рекомендуються при хронічних запорах, атеросклерозі, недокрів'ї.

Петрушка сприяє розчиненню каменів у нирках і сечовому міхурі.

Редька, редиска поліпшують травлення і сечовиділення.

Буряк корисний при гіпертонічній хворобі, володіє послаблюючою і сечогінною дією.

Селера володіє протизапальними властивостями і використовується при хворобах нирок.

Слива володіє послаблюючою дією.

Гарбуз поліпшує роботу кишечнику, сечовиділення, діє заспокійливо.

Кріп діє як послаблюючий, жовчогінний та сечогінний засіб.

Чорниця корисна для зору (тому вона входить у раціон космонавтів), регулює роботу шлунка і кишечнику.

Часник застосовується для лікування нежиті, при запорах.

Яблука корисні при захворюваннях серцево-судинної системи, подагрі, при діабеті й ожирінні.

Народна мудрість говорить:

«Цибуля та лазня все виправляють».

«Морква додає кров».

«Там, де немає м'яса, – буряк герой».

«Лимонний сік – сік благословення».

«Хто їсть виноград, той п'є згущене сонце».

«Цибуля – від семи нездужань» – ця здавна широковідома приказка не втратила свого значення й до сьогодні. У Давньому Єгипті, Римі, Греції лікарі широко використовували цілющі властивості цибулі, готували з неї ліки. У великих кількостях у цих країнах цибуля включалася в раціон солдатів для додання їм сили, витривалості, запобігання хворобам. Цибульний сік допомагає при запаленні горла, поліпшує діяльність шлунка, підвищує апетит. Здавна цибулею лікували фурункули, мозолі й обморожені місця, використовували для лікування гнійних ран. Пари свіжоприготованої кашки з цибулі вдихали при простудних захворюваннях, для профілактики грипу. Водний настій з такої кашки застосовували як втирання для зміцнення волосся. Зварену з цукром або сиру цибулю з медом застосовували як засіб від кашлю. Використовували цибулю і як глистогінний засіб. Припарками з цибулі лікували очні хвороби. Подрібнену сиру цибулю прикладали до хворих суглобів, а також до грудей і підошов при простуді. Гірлянди або зв'язки цибулин підвішували в приміщеннях для знезараження повітря і як засіб боротьби з мухами. Характерною рисою стародавньої російської кухні була велика кількість цибулі в м'ясних, овочевих і рибних стравах, що вражало іноземців. Ріпчасту цибулю додають у салати, у страви з м'яса, риби.

Часник – приправа і ліки. У часнику є речовини, які містять сірку (складова часникової ефірної олії). Часник допомагає при підвищеному артеріальному тиску, атеросклерозі. У ньому містяться, щоправда, в невеликій кількості вітаміни С, В₁ і В₂, гормони. Властивість часнику збуджувати апетит широко використовується в кулінарії. Він надає особливого смаку й аромату стравам з м'яса, курки, овочів.

Дуже корисна у всі часи року морква. Три натерті морквини треба і взимку і влітку з'їдати щодоби під час сніданку, обіду, вечері. Каротин, який міститься у великій кількості в моркві, буде краще засвоюватися, якщо заправити натерту моркву соняшниковою олією або сметаною.

Інші овочі: редька, редиска, зелена цибуля, селера, петрушка, хрін корисні із двох основних причин. По-перше, вони містять багато цінних для організму речовин – вітамінів, ефірної олії, органічних кислот, фітонцидів (що вбивають шкідливі мікроби), а по-друге, підвищують апетит, сприяють кращому засвоєнню харчових речовин.

Під час сезону треба їсти якомога більше свіжого солодкого перцю: зеленого і червоного. Він – комора життєво необхідних речовин, На жаль, вони майже повністю руйнуються при консервуванні.