6.2. Цілющі властивості продуктів харчування
Здавна відомі цілющі властивості багатьох харчових продуктів. Так, мед додає бадьорості, сприяє травленню, полегшує кашель, збуджує апетит. У народній медицині мед здавна застосовували при лікуванні простудних, легеневих захворювань, недокрів'я, виснаження. Крім того, мед при регулярному споживанні справляє легкий природний заспокійливий вплив на центральну нервову систему, а також володіє послаблюючою дією при запорах. Відомі бактерицидні властивості меду, його здатність підвищувати захисні сили організму, особливо в дітей. Мед буває лісовий, луговий, садовий, степовий. Виразними цілющими антимікробними властивостями володіє мед темного забарвлення: липовий, гречаний.
Абрикоси (ягоди довголіття), урюк, курага через високий вміст калію корисні при серцево-судинних захворюваннях: гіпертонії, стенокардії, після інфаркту міокарда, при захворюваннях нервової системи, використовується для лікування подагри.
Айва збагачує організм залізом, підвищує життєвий тонус, настрій, допомагає при проносах і запорах.
Кавуни і дині рекомендуються проти каменеутворювання, при різних захворюваннях серцево-судинної системи і нирок.
Баклажани знижують рівень холестерину в крові, допомагають при атеросклерозі, хворобах печінки, нирок, подагрі.
Брусниця використовується для зниження артеріального тиску, при запальних захворюваннях, володіє послаблюючою дією.
Виноград та родзинки рекомендуються для лікування подагри, хвороб серця, легенів, печінки і нирок.
Вишня, черешня діють як відхаркувальний, легко послаблюючий засіб, поліпшують роботу кишечнику.
Груші втамовують спрагу, бадьорять, освіжають, веселять.
Суниця корисна при хворобах серцево-судинної системи, виразковій хворобі, гіпертонії, атеросклерозі, подагрі й інших захворюваннях обміну речовин, регулює роботу кишечнику.
Інжир корисний при захворюваннях серця; зварений у молоці дуже добре допомагає при запаленні верхніх дихальних шляхів й інших простудних захворюваннях.
Капуста використовується для профілактики і лікування хвороб шлунка: виразки і гастриту.
Картопля корисна при захворюваннях нирок і серця, поліпшує сечовиділення.
Журавлина тонізує, бадьорить, підвищує фізичну й розумову працездатність.
Лимон, на думку йогів, повинен з'їдатися щодня. Для профілактики грипу потрібно шматочком лимона протирати ясна і зуби.
Малина – старовинний народний засіб для лікування простудних захворювань.
Морква корисна при захворюваннях нирок, печінки, гіпертонії, відкладенні солей і запорах.
Огірки перешкоджають перетворенню в організмі вуглеводів у жири.
Горіхи волоські рекомендуються при хронічних запорах, атеросклерозі, недокрів'ї.
Петрушка сприяє розчиненню каменів у нирках і сечовому міхурі.
Редька, редиска поліпшують травлення і сечовиділення.
Буряк корисний при гіпертонічній хворобі, володіє послаблюючою і сечогінною дією.
Селера володіє протизапальними властивостями і використовується при хворобах нирок.
Слива володіє послаблюючою дією.
Гарбуз поліпшує роботу кишечнику, сечовиділення, діє заспокійливо.
Кріп діє як послаблюючий, жовчогінний та сечогінний засіб.
Чорниця корисна для зору (тому вона входить у раціон космонавтів), регулює роботу шлунка і кишечнику.
Часник застосовується для лікування нежиті, при запорах.
Яблука корисні при захворюваннях серцево-судинної системи, подагрі, при діабеті й ожирінні.
Народна мудрість говорить:
«Цибуля та лазня все виправляють».
«Морква додає кров».
«Там, де немає м'яса, – буряк герой».
«Лимонний сік – сік благословення».
«Хто їсть виноград, той п'є згущене сонце».
«Цибуля – від семи нездужань» – ця здавна широковідома приказка не втратила свого значення й до сьогодні. У Давньому Єгипті, Римі, Греції лікарі широко використовували цілющі властивості цибулі, готували з неї ліки. У великих кількостях у цих країнах цибуля включалася в раціон солдатів для додання їм сили, витривалості, запобігання хворобам. Цибульний сік допомагає при запаленні горла, поліпшує діяльність шлунка, підвищує апетит. Здавна цибулею лікували фурункули, мозолі й обморожені місця, використовували для лікування гнійних ран. Пари свіжоприготованої кашки з цибулі вдихали при простудних захворюваннях, для профілактики грипу. Водний настій з такої кашки застосовували як втирання для зміцнення волосся. Зварену з цукром або сиру цибулю з медом застосовували як засіб від кашлю. Використовували цибулю і як глистогінний засіб. Припарками з цибулі лікували очні хвороби. Подрібнену сиру цибулю прикладали до хворих суглобів, а також до грудей і підошов при простуді. Гірлянди або зв'язки цибулин підвішували в приміщеннях для знезараження повітря і як засіб боротьби з мухами. Характерною рисою стародавньої російської кухні була велика кількість цибулі в м'ясних, овочевих і рибних стравах, що вражало іноземців. Ріпчасту цибулю додають у салати, у страви з м'яса, риби.
Часник – приправа і ліки. У часнику є речовини, які містять сірку (складова часникової ефірної олії). Часник допомагає при підвищеному артеріальному тиску, атеросклерозі. У ньому містяться, щоправда, в невеликій кількості вітаміни С, В1 і В2, гормони. Властивість часнику збуджувати апетит широко використовується в кулінарії. Він надає особливого смаку й аромату стравам з м'яса, курки, овочів.
Дуже корисна у всі часи року морква. Три натерті морквини треба і взимку і влітку з'їдати щодоби під час сніданку, обіду, вечері. Каротин, який міститься у великій кількості в моркві, буде краще засвоюватися, якщо заправити натерту моркву соняшниковою олією або сметаною.
Інші овочі: редька, редиска, зелена цибуля, селера, петрушка, хрін корисні із двох основних причин. По-перше, вони містять багато цінних для організму речовин – вітамінів, ефірної олії, органічних кислот, фітонцидів (що вбивають шкідливі мікроби), а по-друге, підвищують апетит, сприяють кращому засвоєнню харчових речовин.
Під час сезону треба їсти якомога більше свіжого солодкого перцю: зеленого і червоного. Він – комора життєво необхідних речовин, На жаль, вони майже повністю руйнуються при консервуванні.
- 7.010201 – Фізичне виховання
- Передмова
- Основні принципи раціонального харчування
- 1.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування
- Енерговитрати і потреба людини в енергії
- Орієнтовні величини енерговитрат при різних видах діяльності людини
- Роль білків у харчуванні
- 1.1.3. Роль жирів у харчуванні
- 1.1.4. Роль вуглеводів у харчуванні
- 1.1.5. Роль вітамінів у харчуванні
- Метаболічні характеристики і потреба дорослої людини у вітамінах
- 1.1.6. Роль мінеральних речовин у харчуванні
- Вміст, метаболічні характеристики та потреба дорослої людини в мінеральних речовинах
- 1.2. Питний режим
- 1.3. Режим харчування
- Раціональне харчування спортсменів
- 2.1. Завдання збалансованого харчування спортсменів
- 2.2. Принципи раціонального харчування спортсменів
- 2.3. Енерговитрати при систематичній м'язовій діяльності
- Запаси енергії в організмі людини
- Відносна витрата енергії (на 1 кг маси тіла) за хвилину
- 2.4. Роль білків у харчуванні спортсменів
- 2.5. Роль жирів у харчуванні спортсменів
- 2.6. Роль вуглеводів у харчуванні спортсменів
- Харчові продукти, які містять вуглеводи з різним глікемічним індексом
- 2.7. Роль вітамінів у харчуванні спортсменів
- Добова потреба спортсменів у вітамінах (мг)
- 2.8. Роль мінеральних речовин у харчуванні спортсменів
- 2.9. Режим харчування спортсменів
- Розподіл добової калорійності за прийомами їжі, %
- Зразкова схема розподілу добового раціону спортсмена при різних режимах тренування
- 2.10. Використання харчових сумішей і продуктів підвищеної біологічної цінності (ппбц) в харчуванні спортсменів
- 2.11. Організація харчування перед змаганнями
- 2.12. Харчування на навчально-тренувальних зборах і в умовах
- 2.13. Харчування спортсмена на дистанції
- Тривалість затримки харчових продуктів в шлунку (порції 150 – 250 г)
- 2.14. Харчування після змагань
- 2.15. Особливості вживання води і напоїв спортсменами
- Особливості харчування представників різних видів спорту
- Склад і калорійність харчового раціону для представників різних видів спорту (на 1 кг маси тіла)
- Раціони харчування бігунів (короткі дистанції), стрибунів на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування метальників і багатоборців на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування важкоатлетів і плавців на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування бігунів (довгі дистанції) і ходоків на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування гімнастів на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування боксерів і борців на різних етапах спортивної підготовки
- Склад і калорійність харчового раціону боксерів залежно від категорії маси тіла
- Раціони харчування спортсменів ігрових видів спорту на різних етапах спортивної підготовки
- Індивідуалізація харчування спортсменів
- 4.1. Організація харчування спортсменів в особливих клімато-географічних умовах, при переїздах і часовій адаптації
- 4.1.1. Особливості харчування при тренуваннях в умовах
- 4.1.2. Харчування в умовах низьких температур
- 4.1.3. Особливості харчування при тренуванні в умовах гірського
- Добовий набір продуктів, що рекомендується для спортсменів, які тренуються в гірських умовах
- 4.1.4. Особливості харчування при переїздах
- 4.1.5. Харчування при зміні годинного поясу
- 4.1.6. Організація харчування спортсменів під час туристичних походів
- Добова потреба в білках, жирах, вуглеводах і їх калорійність для осіб фізичної праці і туристів
- Основні продукти харчування для туристичних походів
- 4.2. Особливості харчування юних спортсменів
- 4.3. Особливості харчування в немолодому і старечому віці
- 4.4. Харчування для зниження маси тіла
- Гранично допустима нормальна маса тіла (кг) чоловіків і жінок залежно від зросту і віку (за м. М. Єгоровим і л. М. Льовіцьким)
- Організація харчування туристів
- 5.1. Основи організації харчування туристів
- Загальний похідний раціон на один день при триразовому харчуванні
- Тривалість приготування деяких продуктів
- 5.2. Особливості організації харчування в різних видах туризму
- Нетрадиційне і дієтичне харчування
- 6.1. Дієтичне харчування
- 6.2. Цілющі властивості продуктів харчування
- 6.3. Вегетаріанство і його застосування в спортивній практиці
- 6.4. Сироїдіння
- 6.5. Роздільне харчування
- Харчові отруєння та їх профілактика
- 7.1. Визначення і класифікація харчових отруєнь
- 7.2. Харчові токсикоінфекції
- 7.3. Харчовий бактерійний токсикоз
- 7.4. Харчові отруєння немікробної природи
- 7.5. Харчові отруєння нез'ясованої етіології
- 7.6. Основні принципи профілактики харчових отруєнь
- Література