2.7. Роль вітамінів у харчуванні спортсменів

При заняттях спортом, особливо при великих за обсягом і інтенсивністю фізичних навантаженнях зростає потреба в різних вітамінах. Вітаміни входять до складу багатьох ферментів, які беруть участь в регулюючих реакціях внутрішньоклітинного метаболізму. Це стосується, перш за все, реакцій утилізації енергії в процесі м'язової діяльності і подальшого відпочинку.

На підставі численних досліджень можна зробити висновок, що для людей, які нормально харчуються, додатковий прийом одного і більше вітамінів не впливає на фізичну працездатність. Виняток, очевидно, становить вітамін Е в умовах значної висоти над рівнем моря, а також С і В-вітамінний комплекс в умовах жаркого клімату.

Незважаючи на те, що додаткове споживання вітамінів впливає на фізичну працездатність при повноцінній дієті, все ж таки цілком імовірно, що їх використання в спорті може бути пов'язано з надмірно високим або дуже низьким енергоспоживанням. Між споживанням енергії і споживанням вітамінів існує лінійна залежність. Тому при споживанні великої кількості харчових калорій, що характерно для більшості спортсменів, надходження в організм вітамінів повинне перевищувати норми, які рекомендуються для населення в цілому. Добова потреба спортсменів у вітамінах наведена в табл. 2.4.

Кількість вітамінів у харчуванні спортсменів слід оцінювати з урахуванням енерговитрат. Наприклад, на кожну 1000 ккал потрібно аскорбінової кислоти – 35 мг, рибофлавіну – 0,8 мг, тіаміну – 0,8 мг, ніацину – 7,0 мг, токоферола – 5,0 мг.

Немає ніяких підстав для прийому великих доз вітамінів, особливо коли спортсмен дотримується нормальної дієти. Надмірне споживання жиророзчинних вітамінів може викликати токсичні ефекти. Разом з тим останніми роками з'явилися відомості, що високі дози водорозчинних вітамінів теж можуть бути токсичні. Наприклад, високі дози вітаміну С сприяють утворенню каменів у нирках, вражають підшлункову залозу, а високі дози вітамінів В можуть викликати сенсорну нейропатію.

Таблиця 2.4