4.1.1. Особливості харчування при тренуваннях в умовах
жаркого клімату
Проведення міжнародних змагань у різних ділянках земної кулі нерідко ставить спортсменів перед необхідністю тренуватися і виступати в умовах жаркого клімату. У цьому випадку до впливу м'язової діяльності приєднуються ще й впливи місцевих кліматичних чинників – високої температури навколишнього середовища, інтенсивної сонячної радіації, а нерідко – і великої вогкості повітря.
Результати досліджень показують, що в умовах жаркого (тропічного і субтропічного) клімату підвищується потреба організму в білках, вітамінах і мінеральних солях; порушується апетит. Інтенсивна м'язова діяльність у цих умовах спричинює значне зниження ваги тіла, що пов'язано з великими втратами води (в сухому тропічному і субтропічному кліматі), а також утрудненою побудовою тканинних білків разом з їх інтенсивним розщепленням (особливо у вологому тропічному і субтропічному кліматі).
У жаркому кліматі у спортсменів різко зростають втрати азоту, фосфору, кальцію, заліза і хлористого натрію, так що баланс перших чотирьох речовин нерідко стає негативним.
Все це висуває особливі вимоги до харчування спортсмена. Воно має бути багате повноцінними тваринними білками, вітамінами і мінеральними елементами. Необхідна спеціальна вітамінізація і широке використання свіжих овочів і фруктів.
Для відновлення балансу фосфору, кальцію і заліза за рекомендацією лікаря додатково можна застосувати солі фосфорної кислоти у складі спеціальних напоїв, а також солі кальцію і заліза (у порошках або пігулках з цукром). Споживання кухонної солі потрібно збільшити до 25 – 30 г.
Вимагається суворо регламентувати і питний режим. У зв'язку з високою вогкістю і температурою спортсмени в жаркому кліматі відчувають особливо гостру спрагу і для її втамування прагнуть випивати велику кількість води. Це шкідливо для організму: унаслідок посиленого потіння він і так втрачає багато потрібних йому солей та інших речовин (вітамінів, речовин які містять азот) з потом. Тому для втамування спраги в жаркому кліматі особливо велике значення мають рідини, які багаті солями, вітамінами й органічними кислотами, що посилюють слиновиділення і сприяють усуненню відчуття спраги. Тут особливо рекомендуються фруктові соки, «спортивний напій», вода газована або підкислена лимонним соком (лимонною кислотою), з додаванням кухонної солі (2 – 3 г на 1 л) і кислого фосфорнокислого натрію (близько 3 – 4 г на 1 л). Для забезпечення більш приємного смаку у таку воду додають деяку кількість цукру (на смак). Можна рекомендувати також зелений чай («кок-чай»), який широко вживається в Середній Азії і на Сході.
У зв'язку зі зниженням апетиту в умовах жаркого клімату велике значення має різноманітність страв харчування, а також використання гострих приправ, що сприяють підвищенню апетиту. Істотно змінюється і режим харчування. Рекомендується проводити підйом у більш ранній час, щоб починати тренування, коли ще не дуже жарко, а нерідко проводити дворазове тренування – вранці і ближче до вечора, коли жара дещо спаде. Тому снідати треба в більш ранній час, ніж звичайно. Необхідно, щоб сніданок був невеликим за обсягом і легким для засвоєння, але висококалорійним (січене м'ясо або курка з комбінованим овочевим гарніром, сир, ікра, салати із свіжих овочів, фруктові соки, білий хліб). Обід має бути полегшений за обсягом і калорійністю. Рекомендуються невеликі кількості міцного бульйону або холодні овочеві і фруктові супи (окрошка, борщ тощо), нежирне м'ясо або риба з комбінованими гарнірами, компоти, морозиво.
У зв'язку з невеликим обсягом обіду корисний після часу відпочинку, ближче до вечірнього тренування, легкий полудень (солодка кава, чай з лимоном або компот з булкою чи печивом). Вечерю рекомендується робити більш калорійною, ніж сніданок і обід, використовуючи в ній не тільки рибу і страви з молочних продуктів, а й м'ясо. Єдина важлива вимога до вечері в цих умовах – вона має бути не менше ніж за 2,5 – 3 год до сну. Перед сном, як і в звичайних умовах, рекомендується склянка кефіру або кислого молока.
Результати досліджень показують, що в умовах жаркого клімату особливо погано споживаються різні каші і гарніри з макаронних виробів. Тому такі продукти в харчуванні спортсмена, який тренується в жаркому кліматі, повинні за можливістю обмежуватися (за винятком двох – гречаної і вівсяної каш, які містять речовини, необхідні організму спортсмена).
У жаркий період працездатність спортсмена багато в чому залежить від характеру і режиму харчування. Калорійність їжі повинна знижуватися за рахунок зменшення добової норми жирів (на 0,5 – 0,5 г/кг маси тіла) і вуглеводів (на 0,6 – 1 г/кг). Одночасно необхідно збільшувати споживання білка (на 0,4 – 0,5 г/кг). Добові дози вітамінів С і В1 слід збільшити на 40 – 50%. Разом з тим в раціон необхідно включати продукти, найбільш багаті вітамінами і мінеральними речовинами: м'ясо, молоко, сир, яйця, сирі овочі та фрукти. Для ліквідації дефіциту солей калію в раціоні слід збільшувати кількість продуктів, багатих цими речовинами (курага, родзинки, гарбуз, картопля і т. д.).
Їжа має бути різноманітною і смачною. Вживати їжу слід у певно визначений час. За півгодини до їжі рекомендується випити склянку чаю. Для підвищення шлункової секреції рекомендується вживання різних гострих закусок і приправ.
Втрати води з потом мають якнайшвидше поповнюватися, тому при високих температурах спортсмени не повинні обмежувати себе в питті.
Критерієм правильного питного режиму може бути добова кількість сечі, яка не має бути меншою ніж 1 л. Найбільш ефективний спосіб заповнення води – дрібне пиття: часте і невеликими порціями. Як основний напій рекомендується чай (бажано зелений). Він добре втамовує спрагу і тонізує нервову і серцево-судинну системи. Добре втамовує спрагу хлібний квас, газована і мінеральна вода, томатний сік, настій шипшини, молочна сироватка.
У жаркий період слід вживати якомога більше овочів і фруктів, оскільки вони містять воду, яка поволі всмоктується, завдяки чому поліпшується робота пітних залоз. Добре втамовує спрагу молоко і молочнокислі продукти. При значному потовиділенні рекомендується пити прохолодні гіпотонічні розчини (близько 2,5% цукру). Для створення невеликого водного резерву за 30 хв до початку тривалої м'язової роботи бажано випити 0,5 л води (без цукру і вуглеводів).
Велосипедистам, ходокам і бігунам на довгі і наддовгі дистанції рекомендується включати в раціон солоні овочі і рибу. При дуже значному потовиділенні (більше ніж 5 л на добу) можна проводити додатковий прийом солі: пити злегка підсолену воду (0,5 – 1 г солі на 1 л води) або з'їдати за сніданком шматочок чорного хліба, посипаного сіллю (2 – 3 г).
- 7.010201 – Фізичне виховання
- Передмова
- Основні принципи раціонального харчування
- 1.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування
- Енерговитрати і потреба людини в енергії
- Орієнтовні величини енерговитрат при різних видах діяльності людини
- Роль білків у харчуванні
- 1.1.3. Роль жирів у харчуванні
- 1.1.4. Роль вуглеводів у харчуванні
- 1.1.5. Роль вітамінів у харчуванні
- Метаболічні характеристики і потреба дорослої людини у вітамінах
- 1.1.6. Роль мінеральних речовин у харчуванні
- Вміст, метаболічні характеристики та потреба дорослої людини в мінеральних речовинах
- 1.2. Питний режим
- 1.3. Режим харчування
- Раціональне харчування спортсменів
- 2.1. Завдання збалансованого харчування спортсменів
- 2.2. Принципи раціонального харчування спортсменів
- 2.3. Енерговитрати при систематичній м'язовій діяльності
- Запаси енергії в організмі людини
- Відносна витрата енергії (на 1 кг маси тіла) за хвилину
- 2.4. Роль білків у харчуванні спортсменів
- 2.5. Роль жирів у харчуванні спортсменів
- 2.6. Роль вуглеводів у харчуванні спортсменів
- Харчові продукти, які містять вуглеводи з різним глікемічним індексом
- 2.7. Роль вітамінів у харчуванні спортсменів
- Добова потреба спортсменів у вітамінах (мг)
- 2.8. Роль мінеральних речовин у харчуванні спортсменів
- 2.9. Режим харчування спортсменів
- Розподіл добової калорійності за прийомами їжі, %
- Зразкова схема розподілу добового раціону спортсмена при різних режимах тренування
- 2.10. Використання харчових сумішей і продуктів підвищеної біологічної цінності (ппбц) в харчуванні спортсменів
- 2.11. Організація харчування перед змаганнями
- 2.12. Харчування на навчально-тренувальних зборах і в умовах
- 2.13. Харчування спортсмена на дистанції
- Тривалість затримки харчових продуктів в шлунку (порції 150 – 250 г)
- 2.14. Харчування після змагань
- 2.15. Особливості вживання води і напоїв спортсменами
- Особливості харчування представників різних видів спорту
- Склад і калорійність харчового раціону для представників різних видів спорту (на 1 кг маси тіла)
- Раціони харчування бігунів (короткі дистанції), стрибунів на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування метальників і багатоборців на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування важкоатлетів і плавців на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування бігунів (довгі дистанції) і ходоків на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування гімнастів на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування боксерів і борців на різних етапах спортивної підготовки
- Склад і калорійність харчового раціону боксерів залежно від категорії маси тіла
- Раціони харчування спортсменів ігрових видів спорту на різних етапах спортивної підготовки
- Індивідуалізація харчування спортсменів
- 4.1. Організація харчування спортсменів в особливих клімато-географічних умовах, при переїздах і часовій адаптації
- 4.1.1. Особливості харчування при тренуваннях в умовах
- 4.1.2. Харчування в умовах низьких температур
- 4.1.3. Особливості харчування при тренуванні в умовах гірського
- Добовий набір продуктів, що рекомендується для спортсменів, які тренуються в гірських умовах
- 4.1.4. Особливості харчування при переїздах
- 4.1.5. Харчування при зміні годинного поясу
- 4.1.6. Організація харчування спортсменів під час туристичних походів
- Добова потреба в білках, жирах, вуглеводах і їх калорійність для осіб фізичної праці і туристів
- Основні продукти харчування для туристичних походів
- 4.2. Особливості харчування юних спортсменів
- 4.3. Особливості харчування в немолодому і старечому віці
- 4.4. Харчування для зниження маси тіла
- Гранично допустима нормальна маса тіла (кг) чоловіків і жінок залежно від зросту і віку (за м. М. Єгоровим і л. М. Льовіцьким)
- Організація харчування туристів
- 5.1. Основи організації харчування туристів
- Загальний похідний раціон на один день при триразовому харчуванні
- Тривалість приготування деяких продуктів
- 5.2. Особливості організації харчування в різних видах туризму
- Нетрадиційне і дієтичне харчування
- 6.1. Дієтичне харчування
- 6.2. Цілющі властивості продуктів харчування
- 6.3. Вегетаріанство і його застосування в спортивній практиці
- 6.4. Сироїдіння
- 6.5. Роздільне харчування
- Харчові отруєння та їх профілактика
- 7.1. Визначення і класифікація харчових отруєнь
- 7.2. Харчові токсикоінфекції
- 7.3. Харчовий бактерійний токсикоз
- 7.4. Харчові отруєння немікробної природи
- 7.5. Харчові отруєння нез'ясованої етіології
- 7.6. Основні принципи профілактики харчових отруєнь
- Література