4.1. Організація харчування спортсменів в особливих клімато-географічних умовах, при переїздах і часовій адаптації
Дуже часто збори, які проводяться перед змаганнями, і самі змагання проходять в незвиклих для спортсмена кліматичних і географічних зонах. При переїзді з однієї географічної зони в іншу на організм спортсмена впливають відразу декілька чинників зовнішнього середовища: температура, тиск, чергування дня і ночі, рівень сонячної радіації, швидкість вітру тощо. Навіть короткочасне перебування на новому місці протягом декількох днів формує в організмі спортсмена реакції пристосовувань, наприклад відбуваються зміни на рівні обміну речовин і енергії.
У спортсменів при зміні кліматичних умов можуть страждати від нестачі аскорбінової кислоти деякі життєво важливі органи. Так, у суворому кліматі окремих географічних районів спортсмени постійно стикаються з проблемою терморегуляції тіла. Добре відомо, що в цих умовах додаткова вітамінізація аскорбіновою кислотою сприяє кращому пристосуванню до нових умов. Фізіологічні дози додаткового прийому аскорбінової кислоти для спортсменів – не більше ніж 150 мг в день (при обов'язковому дробовому прийомі під час їжі).
При акліматизації до умов Півночі важливе значення має білково-жировий компонент їжі. Під впливом холоду швидшає обмін білків і жирів в організмі в основному за рахунок переважання процесів розпаду і окислення, при яких виділяється енергія, що витрачається на підтримку стабільної температури тіла. Проте треба пам'ятати, що саме відбувається з обміном вуглеводів. Таким чином, можна зробити висновок, що при акліматизації до умов Півночі й інших холодних районів потреба організму спортсмена в найважливіших компонентах їжі зростає. Продукти харчування спортсменів при організації періодів перед змаганнями і змагань в цих кліматогеографічних зонах мають бути на 15% багатше білками, жирами і вуглеводами і обов'язково містити значні кількості аскорбінової кислоти.
Багато які збори і змагання проводяться в середньогірї, тобто на висоті 1500 – 2500 м над рівнем моря. У першу чергу, в цих умовах пристосовується функція зовнішнього дихання (газообмін між організмом і зовнішнім середовищем), а також системи, пов'язані з транспортом і утилізацією кисню в крові і внутрішніх органах.
Так, однією з важливих сторін пристосування організму спортсмена до нових умов при переїзді в середньогірї є зміни в системі червоної крові – збільшення швидкості синтезу еритроцитів і вмісту гемоглобіну. Це позитивне для пристосовування явище використовується для вдосконалення системи підготовки спортсменів і підвищення їх загальної і спеціальної працездатності.
Інтенсифікація синтезу еритроцитів і гемоглобіну вимагає змін в організації харчування. Перш за все, треба прагнути, щоб у раціоні в цих клімато-географічних умовах було достатньо продуктів, що містять залізо, пов'язане з білками (м'ясо і страви, приготовані з нього, субпродукти, риба). Крім того, у великих кількостях залізо міститься в овочах і фруктах.
Для створення оптимальних умов засвоєння організмом заліза з їжі треба, щоб у ній в достатній кількості була наявна аскорбінова кислота і вітаміни групи В (зокрема, В12), які тісно пов'язані з обміном еритроцитів і гемоглобіну.
При фізичних навантаженнях і кисневому голодуванні в середньогірї у спортсменів посилюється обмін вуглеводів і білків. Тому при змаганнях у цій зоні раціони повинні включати підвищену кількість білків і вуглеводів, а також продукти, багаті вітамінами.
Фахівці з основ оздоровчого харчування виявили, що пристосовування до нових умов має суто індивідуальний характер. Так, деякі спортсмени дуже легко і швидко пристосовуються до цієї стресової дії, але згодом значно знижують свою спортивну працездатність. Ті ж, хто довго і важко пристосовується, довше зберігають спортивну форму. Зрозуміло, режим і раціони харчування з урахуванням цих особливостей пристосовування мають відповідати фізіологічним і біохімічним змінам в організмі.
Поширена думка, що при акліматизації до умов Півночі важливе значення має білково-жировий компонент їжі. Дійсно, під впливом холоду швидшає обмін білків і жирів в організмі в основному за рахунок переважання процесів розпаду і окислення, при яких виділяється енергія, що витрачається на підтримку стабільної температури тіла. Проте треба пам'ятати, що те ж саме відбувається з обміном вуглеводів. Таким чином, можна зробити висновок, що при акліматизації до умов Півночі й інших холодних районів потреба організму спортсмена в найважливіших компонентах їжі зростає. На правильність цього висновку вказують і дані вимірювання рівня енерговитрат у людей, що живуть у північних районах світу. Показано, що основний обмін може збільшуватися на 10 – 15 %, а в окремі дні й більше. Отже, продукти харчування спортсменів при організації періоду перед змаганнями і змагань у цих клімато-географічних зонах мають бути на 15% багатше білками, жирами і вуглеводами і обов'язково містити значні кількості аскорбінової кислоти.
- 7.010201 – Фізичне виховання
- Передмова
- Основні принципи раціонального харчування
- 1.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування
- Енерговитрати і потреба людини в енергії
- Орієнтовні величини енерговитрат при різних видах діяльності людини
- Роль білків у харчуванні
- 1.1.3. Роль жирів у харчуванні
- 1.1.4. Роль вуглеводів у харчуванні
- 1.1.5. Роль вітамінів у харчуванні
- Метаболічні характеристики і потреба дорослої людини у вітамінах
- 1.1.6. Роль мінеральних речовин у харчуванні
- Вміст, метаболічні характеристики та потреба дорослої людини в мінеральних речовинах
- 1.2. Питний режим
- 1.3. Режим харчування
- Раціональне харчування спортсменів
- 2.1. Завдання збалансованого харчування спортсменів
- 2.2. Принципи раціонального харчування спортсменів
- 2.3. Енерговитрати при систематичній м'язовій діяльності
- Запаси енергії в організмі людини
- Відносна витрата енергії (на 1 кг маси тіла) за хвилину
- 2.4. Роль білків у харчуванні спортсменів
- 2.5. Роль жирів у харчуванні спортсменів
- 2.6. Роль вуглеводів у харчуванні спортсменів
- Харчові продукти, які містять вуглеводи з різним глікемічним індексом
- 2.7. Роль вітамінів у харчуванні спортсменів
- Добова потреба спортсменів у вітамінах (мг)
- 2.8. Роль мінеральних речовин у харчуванні спортсменів
- 2.9. Режим харчування спортсменів
- Розподіл добової калорійності за прийомами їжі, %
- Зразкова схема розподілу добового раціону спортсмена при різних режимах тренування
- 2.10. Використання харчових сумішей і продуктів підвищеної біологічної цінності (ппбц) в харчуванні спортсменів
- 2.11. Організація харчування перед змаганнями
- 2.12. Харчування на навчально-тренувальних зборах і в умовах
- 2.13. Харчування спортсмена на дистанції
- Тривалість затримки харчових продуктів в шлунку (порції 150 – 250 г)
- 2.14. Харчування після змагань
- 2.15. Особливості вживання води і напоїв спортсменами
- Особливості харчування представників різних видів спорту
- Склад і калорійність харчового раціону для представників різних видів спорту (на 1 кг маси тіла)
- Раціони харчування бігунів (короткі дистанції), стрибунів на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування метальників і багатоборців на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування важкоатлетів і плавців на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування бігунів (довгі дистанції) і ходоків на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування гімнастів на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування боксерів і борців на різних етапах спортивної підготовки
- Склад і калорійність харчового раціону боксерів залежно від категорії маси тіла
- Раціони харчування спортсменів ігрових видів спорту на різних етапах спортивної підготовки
- Індивідуалізація харчування спортсменів
- 4.1. Організація харчування спортсменів в особливих клімато-географічних умовах, при переїздах і часовій адаптації
- 4.1.1. Особливості харчування при тренуваннях в умовах
- 4.1.2. Харчування в умовах низьких температур
- 4.1.3. Особливості харчування при тренуванні в умовах гірського
- Добовий набір продуктів, що рекомендується для спортсменів, які тренуються в гірських умовах
- 4.1.4. Особливості харчування при переїздах
- 4.1.5. Харчування при зміні годинного поясу
- 4.1.6. Організація харчування спортсменів під час туристичних походів
- Добова потреба в білках, жирах, вуглеводах і їх калорійність для осіб фізичної праці і туристів
- Основні продукти харчування для туристичних походів
- 4.2. Особливості харчування юних спортсменів
- 4.3. Особливості харчування в немолодому і старечому віці
- 4.4. Харчування для зниження маси тіла
- Гранично допустима нормальна маса тіла (кг) чоловіків і жінок залежно від зросту і віку (за м. М. Єгоровим і л. М. Льовіцьким)
- Організація харчування туристів
- 5.1. Основи організації харчування туристів
- Загальний похідний раціон на один день при триразовому харчуванні
- Тривалість приготування деяких продуктів
- 5.2. Особливості організації харчування в різних видах туризму
- Нетрадиційне і дієтичне харчування
- 6.1. Дієтичне харчування
- 6.2. Цілющі властивості продуктів харчування
- 6.3. Вегетаріанство і його застосування в спортивній практиці
- 6.4. Сироїдіння
- 6.5. Роздільне харчування
- Харчові отруєння та їх профілактика
- 7.1. Визначення і класифікація харчових отруєнь
- 7.2. Харчові токсикоінфекції
- 7.3. Харчовий бактерійний токсикоз
- 7.4. Харчові отруєння немікробної природи
- 7.5. Харчові отруєння нез'ясованої етіології
- 7.6. Основні принципи профілактики харчових отруєнь
- Література