1.2. Питний режим
У дорослої людини на частку води припадає близько 65% маси тіла, у новонародженого – близько 80%. Головний мозок складається з води на 80%, у м'язах її налічується 76% і навіть у кістках – близько 25%. Водний обмін регулюється таким чином, що кількість споживаної рідини відповідає кількості води, що виділяється.
Із сечею, потом, калом і повітрям, що видихується, людина втрачає щодня 2,0 – 2,5 л води. Через нирки виводиться близько 50% добового об'єму води, через шкіру – 32%, з повітрям, що видихується через легені – 13%, через кишечник – 5%. При важкій фізичній роботі, при високій температурі навколишнього середовища втрата води зростає до 5 – 8 л і більше на день. При хворобах з високою температурою з парами повітря, що видихається, за добу виділяється близько 5 л води.
Потреба у воді для дорослої людини на добу становить приблизно 40 мл на кілограм маси тіла. У дітей грудного віку цей показник збільшується до 120 –
150 мл. Сумарна добова потреба у воді становить в середньому 2,3 – 2,7 л.
З продуктами харчування щодня ми одержуємо 600 – 800 мл води. Наприклад, варене м'ясо містить 40% води, яєчня – близько 70%, овочевий салат – 80%. Навіть у сухарях міститься 11 – 12% води.
При окисленні в організмі 100 г жиру утворюється 107 мл води, 100 г білків – 41 мл, 100 г вуглеводів – 55 мл.
Таким чином, вода, що міститься в організмі, становить 0,9 – 1,2 л. Ззовні у вигляді вільної рідини людина повинна одержувати 1 – 1,5 л води.
Якщо втрати води перевищують надходження й утворення її в організмі, настає згущування крові. У результаті погіршується робота головного мозку, порушується постачання тканин киснем, створюються умови для утворення тромбів у кровоносних судинах. Виникає відчуття спраги, що виражається відчуттям сухості в порожнині рота і глотки. У разі втрат організмом води із швидкістю більше ніж 500 мл на годину або втрати десятої частини від загальної кількості води виникає обезводнення організму. При втраті 1% води виникає відчуття спраги, 2% – знижується витривалість, 3% – знижуються силові показники, 5% – настають апатія, слабкість. Втрата води, що становить 10 – 20% від маси тіла, небезпечна для життя.
Для втамування спраги важливе значення мають смакові якості споживаної рідини. Не дає освіжаючого ефекту вода при температурі вище 12 °С, погано втамовують спрагу напої з високим вмістом цукру (понад 1 – 2%). Значно краще, ніж вода, втамовує спрагу хлібний квас, зелений чай, сироватка. На цьому фоні посилюється слиновиділення і зменшується сухість у роті. Для втамування спраги непогано використовувати столову мінеральну воду, розведені фруктові соки, молочну сироватку. Мінеральні солі, що містяться в таких рідинах, сприяють утриманню в організмі належної кількості води.
Просту воду при сильній жарі пити не рекомендується. Якщо пити в цих умовах тільки просту воду, то відбувається ще більше вимивання солей з організму, відчуття спраги при цьому не зникає. У жарку погоду рекомендується пити злегка підсолену (0,5% кухонної солі) воду.
Випита вода зазвичай утамовує спрагу не відразу. Це відбувається через 10 – 15 хв, після того, як рідина зі шлунка й кишечнику починає надходити в кров. Тому при спразі рекомендується відразу випити не більше ніж 250 г води. Якщо спрага залишилась, через 10 – 15 хв можна випити ще трохи води.
Надмірне споживання води посилює відділення поту. При цьому з додатковим навантаженням працюють серце і нирки, підвищується кров'яний тиск. З потом і сечею втрачаються мінеральні солі й вітаміни.
Отже, щодня дорослій людині в середньому потрібно 1,7 – 2,2 л води, 80 – 90 г білків, 85 – 90 г жирів (у тому числі близько 30 г рослинних), 350 – 400 г вуглеводів, 0,3 – 0,4 г холестерину, 5 г фосфоліпідів, 4 – 6 г натрію, 2,5 – 5,0 г калію, 5 – 7 г хлоридів, 10 – 18 мг заліза, 300 – 500 мг магнію, 10 – 15 мг цинку, 5 – 10 мг марганцю, 2,0 – 2,5 мг хрому, 2 мг міді, 0,1 – 0,2 мг кобальту, 0,5 мг молібдену, 0,5 мг селену, 0,5 – 1,0 мг фторидів, 0,1 – 0,2 мг йодидів, 10 – 12 мг вітаміну Е, 1,0 – 2,0 мг вітаміну А, близько 2,5 мкг вітаміну Д, 0,2 – 0,3 мг вітаміну К, 70 – 100 мг вітаміну С, 25 мг вітаміну Р, 1,5 – 2,5 мг вітаміну В1, 1,3 – 2,4 мг вітаміну В2, 1,8 – 2,0 мг вітаміну В6, 15 – 25 мг вітаміну РР, 0,2 – 0,4 мг вітаміну В12.
- 7.010201 – Фізичне виховання
- Передмова
- Основні принципи раціонального харчування
- 1.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування
- Енерговитрати і потреба людини в енергії
- Орієнтовні величини енерговитрат при різних видах діяльності людини
- Роль білків у харчуванні
- 1.1.3. Роль жирів у харчуванні
- 1.1.4. Роль вуглеводів у харчуванні
- 1.1.5. Роль вітамінів у харчуванні
- Метаболічні характеристики і потреба дорослої людини у вітамінах
- 1.1.6. Роль мінеральних речовин у харчуванні
- Вміст, метаболічні характеристики та потреба дорослої людини в мінеральних речовинах
- 1.2. Питний режим
- 1.3. Режим харчування
- Раціональне харчування спортсменів
- 2.1. Завдання збалансованого харчування спортсменів
- 2.2. Принципи раціонального харчування спортсменів
- 2.3. Енерговитрати при систематичній м'язовій діяльності
- Запаси енергії в організмі людини
- Відносна витрата енергії (на 1 кг маси тіла) за хвилину
- 2.4. Роль білків у харчуванні спортсменів
- 2.5. Роль жирів у харчуванні спортсменів
- 2.6. Роль вуглеводів у харчуванні спортсменів
- Харчові продукти, які містять вуглеводи з різним глікемічним індексом
- 2.7. Роль вітамінів у харчуванні спортсменів
- Добова потреба спортсменів у вітамінах (мг)
- 2.8. Роль мінеральних речовин у харчуванні спортсменів
- 2.9. Режим харчування спортсменів
- Розподіл добової калорійності за прийомами їжі, %
- Зразкова схема розподілу добового раціону спортсмена при різних режимах тренування
- 2.10. Використання харчових сумішей і продуктів підвищеної біологічної цінності (ппбц) в харчуванні спортсменів
- 2.11. Організація харчування перед змаганнями
- 2.12. Харчування на навчально-тренувальних зборах і в умовах
- 2.13. Харчування спортсмена на дистанції
- Тривалість затримки харчових продуктів в шлунку (порції 150 – 250 г)
- 2.14. Харчування після змагань
- 2.15. Особливості вживання води і напоїв спортсменами
- Особливості харчування представників різних видів спорту
- Склад і калорійність харчового раціону для представників різних видів спорту (на 1 кг маси тіла)
- Раціони харчування бігунів (короткі дистанції), стрибунів на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування метальників і багатоборців на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування важкоатлетів і плавців на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування бігунів (довгі дистанції) і ходоків на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування гімнастів на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування боксерів і борців на різних етапах спортивної підготовки
- Склад і калорійність харчового раціону боксерів залежно від категорії маси тіла
- Раціони харчування спортсменів ігрових видів спорту на різних етапах спортивної підготовки
- Індивідуалізація харчування спортсменів
- 4.1. Організація харчування спортсменів в особливих клімато-географічних умовах, при переїздах і часовій адаптації
- 4.1.1. Особливості харчування при тренуваннях в умовах
- 4.1.2. Харчування в умовах низьких температур
- 4.1.3. Особливості харчування при тренуванні в умовах гірського
- Добовий набір продуктів, що рекомендується для спортсменів, які тренуються в гірських умовах
- 4.1.4. Особливості харчування при переїздах
- 4.1.5. Харчування при зміні годинного поясу
- 4.1.6. Організація харчування спортсменів під час туристичних походів
- Добова потреба в білках, жирах, вуглеводах і їх калорійність для осіб фізичної праці і туристів
- Основні продукти харчування для туристичних походів
- 4.2. Особливості харчування юних спортсменів
- 4.3. Особливості харчування в немолодому і старечому віці
- 4.4. Харчування для зниження маси тіла
- Гранично допустима нормальна маса тіла (кг) чоловіків і жінок залежно від зросту і віку (за м. М. Єгоровим і л. М. Льовіцьким)
- Організація харчування туристів
- 5.1. Основи організації харчування туристів
- Загальний похідний раціон на один день при триразовому харчуванні
- Тривалість приготування деяких продуктів
- 5.2. Особливості організації харчування в різних видах туризму
- Нетрадиційне і дієтичне харчування
- 6.1. Дієтичне харчування
- 6.2. Цілющі властивості продуктів харчування
- 6.3. Вегетаріанство і його застосування в спортивній практиці
- 6.4. Сироїдіння
- 6.5. Роздільне харчування
- Харчові отруєння та їх профілактика
- 7.1. Визначення і класифікація харчових отруєнь
- 7.2. Харчові токсикоінфекції
- 7.3. Харчовий бактерійний токсикоз
- 7.4. Харчові отруєння немікробної природи
- 7.5. Харчові отруєння нез'ясованої етіології
- 7.6. Основні принципи профілактики харчових отруєнь
- Література