4.1. Організація харчування спортсменів в особливих клімато-географічних умовах, при переїздах і часовій адаптації

Дуже часто збори, які проводяться перед змаганнями, і самі змагання проходять в незвиклих для спортсмена кліматичних і географічних зонах. При переїзді з однієї географічної зони в іншу на організм спортсмена впливають відразу декілька чинників зовнішнього середовища: температура, тиск, чергування дня і ночі, рівень сонячної радіації, швидкість вітру тощо. Навіть короткочасне перебування на новому місці протягом декількох днів формує в організмі спортсмена реакції пристосовувань, наприклад відбуваються зміни на рівні обміну речовин і енергії.

У спортсменів при зміні кліматичних умов можуть страждати від нестачі аскорбінової кислоти деякі життєво важливі органи. Так, у суворому кліматі окремих географічних районів спортсмени постійно стикаються з проблемою терморегуляції тіла. Добре відомо, що в цих умовах додаткова вітамінізація аскорбіновою кислотою сприяє кращому пристосуванню до нових умов. Фізіологічні дози додаткового прийому аскорбінової кислоти для спортсменів – не більше ніж 150 мг в день (при обов'язковому дробовому прийомі під час їжі).

При акліматизації до умов Півночі важливе значення має білково-жировий компонент їжі. Під впливом холоду швидшає обмін білків і жирів в організмі в основному за рахунок переважання процесів розпаду і окислення, при яких виділяється енергія, що витрачається на підтримку стабільної температури тіла. Проте треба пам'ятати, що саме відбувається з обміном вуглеводів. Таким чином, можна зробити висновок, що при акліматизації до умов Півночі й інших холодних районів потреба організму спортсмена в найважливіших компонентах їжі зростає. Продукти харчування спортсменів при організації періодів перед змаганнями і змагань в цих кліматогеографічних зонах мають бути на 15% багатше білками, жирами і вуглеводами і обов'язково містити значні кількості аскорбінової кислоти.

Багато які збори і змагання проводяться в середньогірї, тобто на висоті 1500 – 2500 м над рівнем моря. У першу чергу, в цих умовах пристосовується функція зовнішнього дихання (газообмін між організмом і зовнішнім середовищем), а також системи, пов'язані з транспортом і утилізацією кисню в крові і внутрішніх органах.

Так, однією з важливих сторін пристосування організму спортсмена до нових умов при переїзді в середньогірї є зміни в системі червоної крові – збільшення швидкості синтезу еритроцитів і вмісту гемоглобіну. Це позитивне для пристосовування явище використовується для вдосконалення системи підготовки спортсменів і підвищення їх загальної і спеціальної працездатності.

Інтенсифікація синтезу еритроцитів і гемоглобіну вимагає змін в організації харчування. Перш за все, треба прагнути, щоб у раціоні в цих клімато-географічних умовах було достатньо продуктів, що містять залізо, пов'язане з білками (м'ясо і страви, приготовані з нього, субпродукти, риба). Крім того, у великих кількостях залізо міститься в овочах і фруктах.

Для створення оптимальних умов засвоєння організмом заліза з їжі треба, щоб у ній в достатній кількості була наявна аскорбінова кислота і вітаміни групи В (зокрема, В₁₂), які тісно пов'язані з обміном еритроцитів і гемоглобіну.

При фізичних навантаженнях і кисневому голодуванні в середньогірї у спортсменів посилюється обмін вуглеводів і білків. Тому при змаганнях у цій зоні раціони повинні включати підвищену кількість білків і вуглеводів, а також продукти, багаті вітамінами.

Фахівці з основ оздоровчого харчування виявили, що пристосовування до нових умов має суто індивідуальний характер. Так, деякі спортсмени дуже легко і швидко пристосовуються до цієї стресової дії, але згодом значно знижують свою спортивну працездатність. Ті ж, хто довго і важко пристосовується, довше зберігають спортивну форму. Зрозуміло, режим і раціони харчування з урахуванням цих особливостей пристосовування мають відповідати фізіологічним і біохімічним змінам в організмі.

Поширена думка, що при акліматизації до умов Півночі важливе значення має білково-жировий компонент їжі. Дійсно, під впливом холоду швидшає обмін білків і жирів в організмі в основному за рахунок переважання процесів розпаду і окислення, при яких виділяється енергія, що витрачається на підтримку стабільної температури тіла. Проте треба пам'ятати, що те ж саме відбувається з обміном вуглеводів. Таким чином, можна зробити висновок, що при акліматизації до умов Півночі й інших холодних районів потреба організму спортсмена в найважливіших компонентах їжі зростає. На правильність цього висновку вказують і дані вимірювання рівня енерговитрат у людей, що живуть у північних районах світу. Показано, що основний обмін може збільшуватися на 10 – 15 %, а в окремі дні й більше. Отже, продукти харчування спортсменів при організації періоду перед змаганнями і змагань у цих клімато-географічних зонах мають бути на 15% багатше білками, жирами і вуглеводами і обов'язково містити значні кількості аскорбінової кислоти.