Запаси енергії в організмі людини
Джерело енергії | Енергетична вартість, ккал/г | Концентрація в тканині | Маса тканини | Запас енергії, ккал |
Глікоген м'язів | 4
| 18 г/кг
| 28 кг
| 2016
|
Глікоген печінки | 4
| 70 г/кг
| 2 кг
| 560
|
Глюкоза крові | 4
| 1 г/л
| 5 л
| 20
|
Тригліцериди жирової тканини | 9 | 900 г/кг | 10 кг | 81000 |
Тригліцериди м'язів | 9
| 9 г/кг
| 28 кг
| 2268
|
Тригліцериди печінки
| 9
| 25 г/кг
| 2 кг
| 450
|
Тригліцериди і жирні кислоти крові | 9 | 1 г/л | 5 л | 45 |
Енергетична цінність харчових речовин – кількість енергії, яка утворюється при окисленні 1 г вуглеводів – 16,7 кДж (4,0 ккал), жирів – 37,6 кДж (9,0 ккал), білків – 16,7 кДж (4,0 ккал).
Потреба в енергії здорової людини при нормальному фізичному навантаженні складається з чотирьох головних параметрів:
- основний обмін;
- фізична активність;
- зростання й вікові зміни;
- специфічно-динамічна дія їжі.
Перший компонент – основний обмін, який характеризується енергією людини у стані спокою, до прийому їжі при нормальній температурі тіла і при температурі навколишнього середовища 20 °С. Основний обмін служить для підтримки важливих функцій систем життєзабезпечення організму (утворення тепла, дихання, функціонування внутрішніх органів). Величину основного обміну визначають шляхом вимірювання кількості тепла, що виділяється, або шляхом реєстрації споживання кисню і виділення вуглекислого газу (пряма і непряма калориметрія). Слід зазначити, що величина основного обміну порівняно постійна, і відображає індивідуальні особливості організму. Наприклад: для здорового молодого чоловіка масою тіла 65 кг величина основного обміну буде становити 6,7 МДж (1600 ккал) на добу, а для молодої жінки масою тіла – 55 кг вона дорівнює 5,4 МДж (1400 ккал) на добу. В основному обміні спортсменів виявляються зміни, які пов'язані з величиною фізичного навантаження при тренуваннях. У періоди великого обсягу тренувань основний обмін збільшується, оскільки інтенсивність обміну речовин при цьому значно підвищується. Енергія необхідна також для розщеплення харчових речовин. Кількість цієї енергії неоднакова: для білків – близько 25%; для жирів – близько 4%; для вуглеводів – близько 8%. При прийомі змішаної їжі до основного обміну накидається 10% на енергетичні витрати, що виникли в результаті прийому їжі.
Іншою величиною енерговитрат є так звані регульовані витрати. Вони відповідають потребі енергії, що використовується на роботу понад основного обміну. Будь-який вид м'язової діяльності, навіть зміна положення тіла, збільшує енерговитрати організму. Фізичне навантаження має різний характер, ці енерговитрати схильні до значних коливань і залежать від тривалості, інтенсивності й характеру м'язової діяльності. Наприклад: водіння автомобіля або ходьба зі швидкістю 1,6 км/г – 2 – 2,5 ккал/хв, а виконання земляних робіт, біг
9,5 км/хв, лижні гонки – 11 ккал/хв і більше.
Величини енерговитрат спортсменів є різноманітними і залежать в основному не тільки від виду спорту, а й від обсягу виконуваної роботи. Енерговитрати можуть коливатися в дуже великих межах для одного і того ж самого виду спорту залежно від періоду підготовки до змагань і під час змагань. Крім того, слід враховувати, що витрата енергії залежить від власної ваги спортсмена. Тому енерговитрати доцільно розраховувати у кожному окремому випадку, користуючись існуючими таблицями.
Розрахунок добових енерговитрат проводиться таким чином. Визначається сумарний добовий час (хв), що витрачається на певну діяльність. Потім отримана величина (для кожного виду діяльності) множиться на величину відносної витрати енергії для даного виду діяльності (табл. 2.2) і отримана величина множиться на вагу спортсмена.
Таблиця 2.2
- 7.010201 – Фізичне виховання
- Передмова
- Основні принципи раціонального харчування
- 1.1. Фізіолого-гігієнічні основи харчування
- Енерговитрати і потреба людини в енергії
- Орієнтовні величини енерговитрат при різних видах діяльності людини
- Роль білків у харчуванні
- 1.1.3. Роль жирів у харчуванні
- 1.1.4. Роль вуглеводів у харчуванні
- 1.1.5. Роль вітамінів у харчуванні
- Метаболічні характеристики і потреба дорослої людини у вітамінах
- 1.1.6. Роль мінеральних речовин у харчуванні
- Вміст, метаболічні характеристики та потреба дорослої людини в мінеральних речовинах
- 1.2. Питний режим
- 1.3. Режим харчування
- Раціональне харчування спортсменів
- 2.1. Завдання збалансованого харчування спортсменів
- 2.2. Принципи раціонального харчування спортсменів
- 2.3. Енерговитрати при систематичній м'язовій діяльності
- Запаси енергії в організмі людини
- Відносна витрата енергії (на 1 кг маси тіла) за хвилину
- 2.4. Роль білків у харчуванні спортсменів
- 2.5. Роль жирів у харчуванні спортсменів
- 2.6. Роль вуглеводів у харчуванні спортсменів
- Харчові продукти, які містять вуглеводи з різним глікемічним індексом
- 2.7. Роль вітамінів у харчуванні спортсменів
- Добова потреба спортсменів у вітамінах (мг)
- 2.8. Роль мінеральних речовин у харчуванні спортсменів
- 2.9. Режим харчування спортсменів
- Розподіл добової калорійності за прийомами їжі, %
- Зразкова схема розподілу добового раціону спортсмена при різних режимах тренування
- 2.10. Використання харчових сумішей і продуктів підвищеної біологічної цінності (ппбц) в харчуванні спортсменів
- 2.11. Організація харчування перед змаганнями
- 2.12. Харчування на навчально-тренувальних зборах і в умовах
- 2.13. Харчування спортсмена на дистанції
- Тривалість затримки харчових продуктів в шлунку (порції 150 – 250 г)
- 2.14. Харчування після змагань
- 2.15. Особливості вживання води і напоїв спортсменами
- Особливості харчування представників різних видів спорту
- Склад і калорійність харчового раціону для представників різних видів спорту (на 1 кг маси тіла)
- Раціони харчування бігунів (короткі дистанції), стрибунів на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування метальників і багатоборців на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування важкоатлетів і плавців на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування бігунів (довгі дистанції) і ходоків на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування гімнастів на різних етапах спортивної підготовки
- Раціони харчування боксерів і борців на різних етапах спортивної підготовки
- Склад і калорійність харчового раціону боксерів залежно від категорії маси тіла
- Раціони харчування спортсменів ігрових видів спорту на різних етапах спортивної підготовки
- Індивідуалізація харчування спортсменів
- 4.1. Організація харчування спортсменів в особливих клімато-географічних умовах, при переїздах і часовій адаптації
- 4.1.1. Особливості харчування при тренуваннях в умовах
- 4.1.2. Харчування в умовах низьких температур
- 4.1.3. Особливості харчування при тренуванні в умовах гірського
- Добовий набір продуктів, що рекомендується для спортсменів, які тренуються в гірських умовах
- 4.1.4. Особливості харчування при переїздах
- 4.1.5. Харчування при зміні годинного поясу
- 4.1.6. Організація харчування спортсменів під час туристичних походів
- Добова потреба в білках, жирах, вуглеводах і їх калорійність для осіб фізичної праці і туристів
- Основні продукти харчування для туристичних походів
- 4.2. Особливості харчування юних спортсменів
- 4.3. Особливості харчування в немолодому і старечому віці
- 4.4. Харчування для зниження маси тіла
- Гранично допустима нормальна маса тіла (кг) чоловіків і жінок залежно від зросту і віку (за м. М. Єгоровим і л. М. Льовіцьким)
- Організація харчування туристів
- 5.1. Основи організації харчування туристів
- Загальний похідний раціон на один день при триразовому харчуванні
- Тривалість приготування деяких продуктів
- 5.2. Особливості організації харчування в різних видах туризму
- Нетрадиційне і дієтичне харчування
- 6.1. Дієтичне харчування
- 6.2. Цілющі властивості продуктів харчування
- 6.3. Вегетаріанство і його застосування в спортивній практиці
- 6.4. Сироїдіння
- 6.5. Роздільне харчування
- Харчові отруєння та їх профілактика
- 7.1. Визначення і класифікація харчових отруєнь
- 7.2. Харчові токсикоінфекції
- 7.3. Харчовий бактерійний токсикоз
- 7.4. Харчові отруєння немікробної природи
- 7.5. Харчові отруєння нез'ясованої етіології
- 7.6. Основні принципи профілактики харчових отруєнь
- Література