У світовій практиці розрізняють ряд комерційних різновидів чартерів.

1. Закритий чартер - перевезення співробітників компанії, за яке повністю платить організація, що купує чартер.

2. Цільовий чартер - перевезення спеціалізованих груп пасажирів, об'єднаних якою-небудь метою: футбольні вболівальники, спортсмени, що летять на великі міжнародні змагання; члени професійних асоціацій, учасники фестивалів, прочани й т.п., замовником якої є відповідна організація, що частково може оплатити своїм членам перевезення.

3. Інклюзив-Тур чартер - перевезення туристів, організоване й оплачена турфірмою, коли вартість квитка включається у вартість тура. Переліт у такому випадку обходиться туристам досить дешево, оскільки ціна авіаквитка при авіачартері на 30 -50% нижче в порівнянні з найдешевшими пільговими тарифами. Інклюзив-Тур чартер і цільовий чартер є найпоширенішими видами авіаперевезень на чартерному ринку.

4. Блок-Чартер - перевезення туристів, у якій замовник купує тільки частина комерційної ємності літака (20 — 30 місць) на регулярному рейсі. При цьому оплата здійснюється, як правило, за весь блок місць незалежно від того, будуть використані всі куплені чи місця ні. Блок-Чартер використовується звичайно в тому випадку якщо в турфірми недостатньо туристів, щоб орендувати літак повністю. Договір на квоту місць між турфірмою і перевізником може носити «твердий» або «м'який» характер. При «твердій» квоті місць фірма не має права відмовитися від нереалізованих заявлених місць, і в цьому випадку вона зазнає фінансових збитків.

5. Нецільовий чартер – перевезення, організатором якого є транспортна компанія, що виступає як посередник при пасажирських перевезеннях з одного пункту в іншій. При цьому компанія забезпечує квитками на чартерні рейси не тільки турфірми, але також корпоративних і приватних клієнтів, що подорожують із всілякими цілями.

6. Сплит-Чартер - найбільш складний вид перевезення пасажирів, що здійснюється регулярними й нерегулярними рейсами на різних ділянках маршруту, коли у формовану групу можуть входити пасажири, що направляються в різні кінцеві пункти.

Залежно від умов використання літака чартери можна розділити на кілька видів:

1. Разовий чартер – вид чартеру, при якому літак доставляє туристів у пункт призначення й відразу летить назад. Природно, закуповувати паливо на неодружені прогони літака (після висадження туристів літак летить назад, як правило, порожнім і порожнім же вертається за ними) украй невигідно. При такому перевезенні фрахтувальник повітряного судна замовляє польоти на певні дати й у ці дати авіакомпанія зобов'язана надати повітряне судно для виконання чартерного рейсу. В інший час перевізник використовує цей літак у відповідності зі своїми планами.

2. Тайм-чартер - вид чартеру, при якому фрахтування повітряного судна здійснюється на певний період часу.

3. Чартерний ланцюг - вид чартеру, при якому літак з регулярною періодичністю робить чартерні перевезення в один (або трохи) пунктів призначення за човниковою схемою «туди — назад». При цьому одну групу туристів він відвозить, а іншу забирає. Такі чартерні рейси називають ще чартерними на регулярній основі, оскільки по своїй суті вони близькі до регулярних перевезень. Організовувати чартерні ланцюги вигідно в сезон масових перевезень, пов'язаних з відпочинком туристів. При цьому непродуктивними витратами є тільки перший і останній рейси повітряного судна (коли літак вертається порожнім після доставки першої групи туристів і летить порожнім за останньою групою). Видатки на неодружені прогони повітряного судна турфірма розподіляє між всіма ланками ланцюжка. Тому чим длинше сам чартерний ланцюг і частіше перельоти, тим менше будуть витрати турфірми на перевезення порожніх місць і тем дешевше буде обходитися туристам перевезення. Чартерний ланцюг, як правило, організується на період часу 4-5 міс. із частотою рейсів 1 - 2 рази в тиждень, рідше - один раз в 10-14 днів.