logo
Vinogradova_O

1. Організація туристичних подорожей на внутрішніх маршрутах

Туристський маршрут - географічно певний шлях руху туриста або групи туристів, прив'язаний до місцевості.

Він детально описує переміщення туристів, ураховує засоби перевезення або переміщення, дороги, рельєф місцевості, плани міст, прикордонні переходи тощо.

Туристський маршрут може бути лінійним, кільцевим, з радіальними переміщеннями й поверненням у крапку основного місцезнаходження в дестинації, на різних етапах туристського маршруту можуть використовуватися різні методи й засоби пересування або перевезення.

Тур - комплекс (або пакет) послуг, взаємопов'язаних за метою подорожі, часу й черговості надання послуг, обсягу і якості послуг (і можливо, робіт, що сприяють їхньому споживанню, а також товарів). Тур - це лише окремий випадок сукупних елементів туристського продукту даної дестинації.

Порядок організації туристичних подорожей розглянемо на прикладі автомобільних перевезень на внутрішніх маршрутах.

Транспортні подорожі туристичні бюро реалізують разом з автотранспортними підприємствами на основі разових, сезонних або річних договорів оренди, якщо вони не мають на балансі власного транспорту.

В орендних договорах варто відобразити:

  1. обов'язки орендодавця й орендаря;

  2. предмет цільового використання транспорту;

  3. тривалість його оренди;

  4. систему орендної плати (погодинна, за кілометр пробігу, договірна і т.д.);

  5. графік подачі транспорту по годинах доби;

  6. взаємини водія з турсупроводжуючим, екскурсоводом або гідом;

  7. порядок взаєморозрахунків;

  8. відповідальність сторін за виконання договору;

  9. інші, у тому числі форсмажорні, умови.

Невід'ємною частиною даного договору є паспорт або маршрутна картка транспортного туристичного маршруту. Якщо такий маршрут відкривається вперше, то потрібно паспорт маршруту погодити з перевізником.

У паспорті (картці) транспортного маршруту варто вказати:

  1. тип маршруту (лінійний, кільцевий, радіальний і т.д.);

  2. карту-схему маршруту з прив'язкою до населених пунктів або вуличної мережі;

  3. графік руху за маршрутом;

  4. позначення зупинок, місць нічлігу;

  5. місце розташування пунктів технічної допомоги, заправних станцій, пунктів харчування та пунктів медичної допомоги, розташування постів ДАІ, шляхоексплуатаційної служби й ін.;

  6. тривалість маршруту в годинах, календарних днях;

  7. стан дорожнього покриття;

  8. кількість туристів на маршруті й ін.

У рамках колишньої Центральної Ради з туризму й екскурсій (ЦРТЕ) була проведена повна паспортизація існуючих маршрутів, які доцільно використовувати. Якщо існуючий маршрут, що має паспорт, не обстежився протягом двох років, можна провести його повторне обстеження разом з перевізником. Таке ж обстеження варто провести й при відкритті нового маршруту.

При укладанні договору варто з'ясувати наявність ліцензії на право перевізної діяльності та територію, на якій вона діє.

Автотранспортне підприємство як орендодавець повинно дотримуватись ряду вимог до рухомого складу та водія.

Поряд з вимогами, регламентованими Правилами дорожнього руху, потрібно в договорі або в додатку до нього включити наступні пункти:

  1. забезпечення культури обслуговування туристів;

  2. про санітарний стан автобуса (автомобіля);

  3. про обмеження (чи заборону) руху в нічний час (нормативними документами ЦРТЕ було заборонено проведення автобусних подорожей з 0 до 4 годин);

  4. забезпечення транспортного засобу аптечкою для пасажирів;

  5. наявність мікрофона, радіотрансляції, телевізора, відео;

  6. наявність пристроїв опалення, вентиляції і кондиціонування повітря;

  7. наявність чистих чохлів, підголівників, фіранок;

  8. наявність багажних відсіків, відсіків для ручного багажу тощо.

Для тривалих подорожей варто використовувати висококомфортабельні автобуси з м'якою підвіскою, кріслами, що регулюються, низьким рівнем шуму і вібрацій, великим запасом ходу з одного заправлення, бажано екологічно чистим паливом. При цьому передбачаються також такі атрибути життєзабезпечення, як гардероб, туалет, бар, холодильник, кухня й ін.

Вимоги до мікроклімату в автобусі регламентуються ГОСТами, санітарно-гігієнічними нормами й міжнародними стандартами:

Водій на туристичному маршруті повинен бути у формі або іншому чистому й охайному одязі, а також мати права водія відповідної категорії, ліцензію, кредитнобензинову картку або талони на заправлення, шляховий лист, атлас автомобільних доріг, план-схему маршруту, транспортну туристську картку й іншу туристську документацію.

На туристичні маршрути допускаються водії, які пройшли відповідне стажування, у тому числі на даному туристичному маршруті, ретельно підготували свій автобус до рейсу, одержали відповідний інструктаж, пройшли медичний огляд.

Водію категорично забороняється виїзд на туристично-екскурсійний маршрут на несправному автобусі, самовільно змінювати шлях проходження по маршруту, якщо це не диктується вимогами безпеки руху. Забороняється також починати рух з відкритими дверима. Водій на маршруті не має права провозу в автобусі сторонніх осіб, не дозволяється також розмовляти з туристами під час руху, втручатися у роботу екскурсовода або гіда.

На внутрішніх туристичних маршрутах використовуються автобуси різних класів у залежності від дальності поїздки, кількості туристів у групі, категорії маршруту, рівня комфорту і т.д.

Екскурсійне обслуговування індивідуальних туристів і невеликих туристських груп здійснюється легковими автомобілями та мікроавтобусами типу РАФ, УАЗ чи закордонними аналогами. Групи туристів у кількості 15-20 чоловік обслуговуються вітчизняними автобусами моделей ПАЗ, КАВЗ чи закордонними автобусами аналогічної місткості; групи 35-40 чоловік - автобусами ЛАЗ, "ІКАРУС", ТАМ, "МЕРСЕДЕС" тощо.