logo
Vinogradova_O

1. Нормативно-правова база з регулювання транспортних перевезень

У забезпеченні високої якості та культури обслуговування одержувачів транспортних послуг значна роль належить правовому регулюванню діяльності транспортного комплексу.

Правове регулювання діяльності транспорту має максимально сприяти перетворенню його в передову галузь суспільного виробництва та спрямоване на вирішення завдань:

Основними нормативними актами є такі:

Закон України “Про транспорт” визначає правові, економічні, організаційні та соціальні основи діяльності транспорту. Ст. 2 цього Закону було встановлено поняття “єдина транспортна система України”, яка відповідно складається з:

Відповідно до зазначеного Закону єдина транспортна система повинна:

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначає Закон України “Про залізничний транспорт”, прийнятий 4 липня 1996 р. Цей Закон:

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабміну від 6 квітня 1996 р. № 457 регламентує:

Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644 були затверджені Правила перевезень вантажів, до яких входять правила: приймання вантажів, видачі вантажів, оформлення перевізних документів, розрахунків за перевезення вантажів, обчислення термінів доставки вантажів, зберігання вантажів, перевезення вантажів з оголошеною вартістю тощо.

Засади організації та експлуатації автомобільного транспорту визначаються Законом України “Про автомобільний транспорт”, що був прийнятий ВР України 5 квітня 2001 р. Відповідно до ст. 6 цього Закону основними функціями державного регулювання діяльності автомобільного транспорту є:

Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 26 липня 1969 р. № 401 був затверджений Статут автомобільного транспорту УРСР. Статут регламентує:

Права, обов’язки і відповідальність власників автомобільного транспорту-перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів-замовників визначаються Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363.

Не менш важливою є і політика ділової співдружності в міжнародному торговому мореплавстві, яку визначає Кодекс торгового мореплавства України, який набув чинності 9 грудня 1994 р. Цей Кодекс має на меті:

Загальні умови судноплавства на внутрішніх водних шляхах України встановлюються Правилами судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004 р. № 91. Порядок оформлення вантажних перевізних документів на перевезення вантажів морським транспортом встановлюють Правила оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 13 грудня 2004 р. № 1098.

Діяльність користувачів повітряного простору України з метою задоволення інтересів України та її громадян і гарантування безпеки авіації регулюються Повітряним кодексом України від 4 травня 1993 р. Згідно із ст. 3 Повітряного кодексу держава здійснює регулювання діяльності цивільної авіації через Міністерство транспорту та зв’язку України, відповідні органи авіаційного транспорту Україні за такими напрямами:

Відповідно до ст. 62 Повітряного кодексу України були затверджені Правила повітряних перевезень вантажів, які розроблені з урахуванням положень Варшавської конвенції (29 жовтня 1929 р.) з уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень. Ці Правила встановлюють загальні умови перевезення вантажів повітряним транспортом, за яких гарантується належний рівень безпеки польотів та якості перевезень.