3. Договори перевезення та правила їх оформлення

Питання, пов’язані з укладанням та виконанням договору перевезення, регулюються ст.ст. 908-928 Цивільного Кодексу України і ст.ст. 306-315 ГК України, введеними у дію з 1 січня 2004 р. Відповідно до ст. 908 ЦК України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

В сфері транспортних туристських перевезень не існує стандартних форм, у яких транспортні організації пропонують туроператор умови переміщення туристів по програмах турів. Переміщення туристів у дестинації або в дестинаціях різними видами орендованого транспорту опосередкується різними договірними відносинами.

Договір перевезення - документ між виконавцем і індивідуальним або консолідованим споживачем транспортної послуги, що містить зобов'язання й взаємну відповідальність сторін під час перевезення.

До числа зобов'язань сторін ставляться обов'язки:

• перевізника перемістити туриста й здавані їм речі в багаж у пункт призначення;

• туроператора (туриста) сплатити встановлену договором плату за проїзд і за провіз речей, зданих у багаж.

Договір може оформлятися на разову поїздку й на поїздки протягом певного періоду (сезону, року). Подібні форми встановлення відносин між перевізником і туроператором часто йменують контрактом або рамковою угодою.