logo
Vinogradova_O

2. Технологія перевезення та обслуговування туристів на залізнодорожньому транспорті

Кожний пасажир зобов'язаний мати при собі проїзний документ (квиток); зберігати його протягом усього часу поїздки й пред'являти на вимогу осіб, що провадять контроль (за винятком випадків, коли квиток зберігається в провідника вагона або в супровідну групу, якщо це груповий квиток). Безквитковий проїзд пасажирів спричиняє накладення штрафу.

Пасажир, здобуваючи квиток або проїзний документ, робить акт беззастережного приєднання до правил перевезення пасажирів і їхнього багажу, установленим на даній дорозі (трамваї, метро).

Ticket stock - бланк або формуляр квитка, що може містити різні графи про зміну, підтвердження квитка, а також різні штампи, що підтверджують його дійсність

У квитку в загальному випадку вказуються:

Кожний пасажир має право займати при проїзді одне місце. При наявності вільних місць при придбанні проїзного документа пасажирові можуть бути надані додаткові місця з оплатою їхньої повної вартості.

Якщо при оформленні квитка з вини перевізника була допущена помилка (квиток неправильно оформлений, виданий квиток без наявності вільних місць, продано два квитки на одне місце й ін.), то такому пасажирові необхідно при його згоді надати місце в іншому вагоні, у тому числі більше високої категорії, без стягнення додаткової оплати. Якщо за згодою пасажира йому надається місце, вартість якого нижче купленого їм раніше, різниця у вартості відшкодовується. При неможливості надати місце пасажирові в цьому ж поїзді перевізник зобов'язаний надати йому відповідне місце в іншому поїзді, при цьому проїзний документ переоформляється без стягнення додаткових платежів. При відмові пасажира від запропонованої заміни місця йому вертається вартість проїзного документа повністю.

Пасажир при проїзді в поїздах далекого прямування вправі провозити із собою безкоштовно одну дитину у віці не старше 5 років, якщо він не займає окреме місце. Якщо дитина до 5 років займає окреме місце, на нього необхідно придбати дитячий квиток. Вік дитини визначається на день початку перевезення. Проїзд дітей у поїздах далекого прямування у віці до 10 років без супроводу дорослих не допускається (за винятком учнів, що користуються залізничним транспортом для відвідування школи).

У міжнародному сполученні діти у віці до 4 років, для яких не потрібно окремого місця, провозяться безкоштовно без оформлення на них проїзних документів. За дітей від 4 до 12 років і за дітей молодшого віку, для яких потрібне окреме місце, оплачується 50 % вартості квитка дорослого пасажира. Для дітей старше 12 років потрібен проїзний квиток, як для дорослого. Крім цього, для дитини старше 10 років потрібна плацкарта на спальне або кушетне місце. Під час перевезення в спальних вагонах одне спальне місце може бути використано двома пасажирами в тому випадку, якщо один з них молодше 10 років.

Пасажир вправі провозити із собою безкоштовно крім дрібних речей ручну поклажу, розміри й маса якої визначаються відповідними правилами.

Ручною поклажею вважаються легко стерпні предмети й речі незалежно від роду й виду впакування, тобто речі, по своїх розмірах без утруднення розміщующихся у вагонах на місцях, передбачених для розміщення ручної поклажі. Ручна поклажа провозиться пасажиром під його відповідальність.

Якщо пасажир після відправлення поїзда втратив проїзний документ (або останній залишився в проводжаючі), він уважається безквитковим і з його стягуються штраф і вартість проїзду в повному розмірі по квитанції різних зборів. Якщо згодом квиток виявиться, вторинні платежі можуть бути повернуті по письмовій заяві пасажира на адресу перевізника з додатком до нього невикористаного квитка й виданої квитанції різних зборів.

Пасажир має право перейти у вагон більш коштовної категорії в тому випадку, якщо в ньому є вільне місце. При цьому про своє бажання він повинен заявити начальникові поїзда через провідника вагона. Доплата за більше комфортні умови оформляється по квитанції різних зборів, а її розмір визначається як різниця у вартості проїзду у вагонах відповідних категорій за відстань між станцією, де пасажир зайняла місце у вагоні, і станцією, до якої він бажає випливати у вагоні більше високої категорії.

Якщо пасажир відстав від поїзда, він повинен заявити про це начальникові станції. Якщо у відсталі від поїзда пасажира залишилися у вагоні його речі або квиток, начальник станції зобов'язаний відразу дати телеграму начальникові поїзда про зняття залишених речей або передачі квитка на станцію по ходу поїзда, де тривалість стоянки не менш 10 хв. Одержавши телеграму, начальник поїзда й провідник того вагона, де залишені речі, вживають заходів до зняття й збереження речей відсталого пасажира. Після цього речі й квиток здаються на станцію по акті із вказівкою найменування й кількості місць або проїзного документа, після чого про це повідомляється на станцію, де залишився пасажир. На підставі даного повідомлення пасажирові видається безкоштовний квиток (загальний або плацкартний) без надання місця від пункту знаходження пасажира до станції, де залишені зняті з поїзда речі. Відсталому пасажирові на підставі акту про зняття ручної поклажі або проїзного документа відновляється термін дії проїзного документа на наступний поїзд. Плата за повідомлення про зняття ручної поклажі або проїзного документа не стягується.

Якщо пасажир спізнився на поїзд, начальник станції зобов'язаний відновити дійсність проїзного документа на інший поїзд, якщо про це заявлено протягом 3 год з моменту відправлення поїзда, на який був придбаний проїзний документ. При цьому пасажир повинен доплатити вартість плацкарти. У випадку відмови пасажира від поїздки йому вертаються внесені платежі за винятком вартості плацкарти.

При запізненні на поїзд внаслідок хвороби або нещасного випадку, підтверджених відповідними документами, протягом 3 діб з моменту отруєння поїзда пасажирові дозволяється відновити проїзні документи на інший поїзд із доплатою вартості плацкарти або виплатити йому вартість проїзду за винятком вартості плацкарти. При цьому ставиться штамп: «Дійсність проїзного документа відновлена..., число..., місяць..., рік..., підпис...».

Якщо пасажир проїхав свою станцію призначення, зазначену в проїзному документі, то складається акт за підписом начальника поїзда, провідника вагона й пасажира. В акті вказуються прізвище пасажира, номер проїзного документа, номера поїзда, вагона, маршрут прямування поїзда, станція фактичного висадження пасажира. Цей акт дає пасажирові право вернутися до станції призначення безкоштовно.

Пасажир має право здати квиток назад у касу, якщо він вирішив відмовитися від поїздки. При цьому причина, по якій він це робить, не має значення. Якщо квиток здається:

Якщо квиток на дорогу назад здається в пункті його придбання:

Пасажири зобов'язані дотримуватися суспільного порядку, правила користування пасажирськими вагонами й вокзальними приміщеннями й дбайливо ставитися до майна організацій залізничного транспорту.

Перевізник вправі відмовити в перевезенні або видалити пасажира з поїзда, якщо пасажир при посадці в поїзд або в шляху проходження перебуває в нетверезому стані; порушує громадський порядок і правила проїзду; розпиває спиртні напої й заважає спокою інших пасажирів. У цьому випадку відмова в посадці або зняття з поїзда провадиться або провідником вагона, або іншою посадовою особою залізничного транспорту, або, при непокорі, співробітниками міліції.

Перевізник має право зняти пасажира з поїзда в тому випадку, якщо пасажир перебуває у хворобливому стані, що порушує спокій навколишніх, і якщо при цьому немає можливості помістити його окремо. У даній ситуації пасажира видаляють при обов'язковій участі лікарсько-медичного персоналу й лише на тій станції, де є відповідні лікувально-медичні установи. У цьому випадку пасажирові вертаються гроші за відстань за винятком вартості плацкарти або ж робиться оцінка про зупинку й продовження строку придатності квитка. Якщо хворому медперсонал ставить діагноз інфекційного захворювання або гострого харчового отруєння, провідник зобов'язаний переписати даних пасажирів, що перебували в контакті із хворим.

Якщо з вини залізниці з пасажиром стався нещасний випадок, він має право на одержання страхового відшкодування, тому що у вартість квитка входить страховий тариф. При одержанні травми в результаті нещасного випадку на залізничному транспорті пасажирові виплачується частина страхової суми, що відповідає ступінь важкості травми. У випадку смерті пасажира страхова сума повністю виплачується родичам загиблі. Виплата страхової суми пасажирові або його спадкоємцям повинна провадитися не пізніше 10 днів після одержання страховиком акту про нещасний випадок.