logo
Vinogradova_O

1.Особливості обслуговування водним транспортом

Перевезення людей по воді выдносяться до найбільш древніх видів подорожей з використанням транспортних засобів. Спочатку це були дерев'яні плоти й човни, які в сучасному туризмі скоріше можна віднести до нетрадиційних видів транспорту. Розвиток науково-технічного прогресу привело до створення величезних теплоходів - лайнерів, здатних брати на борт десятки сотень пасажирів, перевозити їх у комфортних умовах на більші відстані, робити кругосвітні тури по морях і океанам і навіть подорожувати серед льодів.

Історія радянського морського туризму починається з 1957 р., коли В АТ «Інтурист» початок здійснювати на орендованих пасажирських судах «Перемога» і «Грузія» морські подорожі з Одеси в Ленінград навколо Європи, а на «Петрові Великому» - по Чорному морю з туристами із соцстран.

В 1960 р. на «Адміралі Нахімові» був організований перший круїз із радянськими туристами на Кримсько-Кавказької лінії, а в 1962 р. на теплоході «Григорій Орджонікідзе» - на Далекому Сході тривалістю 20 доби із заходом у Знахідку, бухту Ольги, Совгавань, Холмськ, Корсаків. У цей же період морський туризм почав розвиватися на Півночі й Балтиці

У Радянському Союзі основною базою морського круїзуа флоту було Чорноморське пароплавство (ЧМП) в Одесі. Тому розвал Союзу болісно відбився на морському пасажирському флоті. А Україна, одержавши в спадщину більше 40 круїзу судів, дві третини з них сьогодні не використовує: частина була продана або віддана в довгостроковий закордонний фрахт, частину списана або поставлена на прикіл.

Криза української економіки не пройшов мимо й « ЧМП-БЛАСКО» - акціонерного товариства, у яке перетворилося колишнє Чорноморське пароплавство. Його сьогоднішня неплатоспроможність і астрономічні заборгованості не раз ставали причиною арешту кораблів, у тому числі й круїзу, у різних портах миру. Проте « ЧМП-БЛАСКО» і на сьогодні продовжує залишатися основним фрахтодателем для круїзу фірм, що працюють на туристському ринку СНД. З найбільш комфортабельних пасажирських кораблів, доступних нашим туристам, в Одеському пароплавстві залишилися теплоходи типу «Білорусія» («Україна», «Азербайджан», «Грузія») і типу «Іван Франко» («Шота Руставелі» і «Тарас Шевченко», що пройшли повну реконструкцію)

Найбільш частими пропозиціями є теплоходні подорожі по Середземному морю із заходом у порти Туреччини (Стамбул), Греції (Пирей), Єгипту (Порт-Саїд, Олександрія), Ізраїлю, Італії, Іспанії й інших країн. Мають успіх у російських туристів круїзу тури по Балтійському й Північному морях, що починаються із Санкт-Петербурга або Калінінграда й зупинки, що передбачають, у портах Північної Європи й Скандинавії.

Залежно від сфери обслуговування сучасний водний транспорт розділяється на морський і річковий.

Водні судна, що відносяться до морського транспорту, здійснюють міжнародні, далекі й каботажні перевезення.

Під міжнародним морським повідомленням розуміються перевезення пасажирів і вантажів за межі й через межі країни;

до далеких перевезень відносяться рейси між портами однієї країни при перебуванні морських суден у відкритому морі (відкрите море не підлегле чийому-або суверенітету, воно зізнається надбанням людства й може використовуватися всіма державами й особами);

каботажні рейси здійснюються уздовж узбережжя між морськими портами без виходу у відкрите море.

Суду річкового флоту здійснюють перевезення пасажирів і вантажів по водних шляхах, що перебуває цілком усередині території держави.

До внутрішніх водних шляхів відносяться: ріки, озера. великі водоймища, канали, шлюзи.

У зв'язку із цим правова сфера водних транспортних перевезень включає нормативні акти, що регулюють діяльність морського транспорту й внутрішнього водного транспорту.

Пасажир має право перевозити із собою безкоштовно каютний багаж у межах установленої норми. Під каютним багажем розуміється багаж, що перебуває в каюті пасажира під його охороною або контролем.

Пасажир має право розірвати договір на перевезення до відходу судна, а також після початку рейсу в будь-якому порту, у якому заходить судно для посадки й висаджування пасажирів, якщо пасажир відмовився від перевезення не пізніше встановленого строку або не з'явився на перевезення внаслідок хвороби, йому вертається вся сплачена їм сума за проїзд і провіз багажу.

Перевізник вправі розірвати договір морського перевезення при настанні подій, що не залежать від нього: військових або інших дій, що створюють погрозу захвата судна; блокади пункту відправлення або пункту призначення; затримки судна за розпорядженням влади із причин, що не залежать від сторін договору; залученні судна для державних потреб; загибелі судна або його захвата; визнанні судна непридатним до плавання. Якщо при настанні таких подій перевізник відмовляється від виконання договору до початку рейсу пасажирові виплачуються всі отримані з його гроші за проїзд і провіз багажу. Якщо розірвання договору відбулося після початку рейсу то виплачується частина грошей у розмірі, пропорційному відстані, на яке перевезення пасажира не було здійснено. При цьому перевізник зобов'язаний доставити пасажира за свій рахунок на його вимогу в пункт відправлення або відшкодувати пасажирові реально понесені їм витрати.

Перевізник вправі затримати відхід судна, змінити маршрут перевезення, місце посадки (висадження) пасажира, якщо такі дії необхідні внаслідок стихійних явищ, несприятливих санітарно-епідеміологічних умов, що виникли по маршруті перевезення або внаслідок інших обставин, що не залежать від перевізника. У цих випадках перевізник також зобов'язаний доставити пасажира на його вимогу в пункт відправлення або відшкодувати йому реально понесені витрати.

Перевезення пасажира включає:

- відносно іншого багажу, що не є каютним багажем, — період з моменту прийняття такого багажу перевізником, його працівником або агентом на березі або на борті судна до моменту видачі такого багажу перевізником, його працівником або агентом пасажирові.

Однієї з відмінних рис морських перевезень є розширене коло повноважень капітана морського судна. Крім загальноприйнятих обов'язків, що стосується командування й керування судном, підтримки порядку на ньому, надання допомоги будь-якій особі, що терпить нещастя на море, або невідкладної медичної допомоги пасажирові або члену екіпажа, капітан морського судна має у своєму розпорядженні права, не зв'язаними безпосередньо із судноводінням.

Так, при виявленні состава карного злочину капітан може затримати підозрюваних у здійсненні злочину й проводити дізнання; у певних ситуаціях він має право засвідчувати заповіти; при неможливості зберегти тіло померлі до прибуття в порт може зрадити тіло морю відповідно до морських звичаїв; може продати частину довіреного майна при невідкладній необхідності в грошах для продовження плавання судна.