Термінологічний словник

Активний туризм – приїзд іноземних туристів, які, оплачуючи товари і послуги, забезпечують надходження валюти в бюджет країни, що приймає, й активізують її платіжний баланс.

Альтернативні витрати – витрати випуску благ, зумовлені вартістю найкращої втраченої можливості застосування ресурсів виробництва, які забезпечують максимальний прибуток.

Валовий туристичний продукт – сумарний обсяг товарів і послуг, вироблених туріндустрією за визначений період часу (переважно за рік).

Видимі витрати здійснюються при придбанні туристичних товарів і послуг, вироблених чи наданих виключно туристичними підприємствами.

Внутрішній туризм – міграційні потоки людей у межах країни постійного проживання з туристськими цілями.

Водні ресурси – це води Світового океану (океани, моря), ріки, озера, льодовики.

Глобалізація – процес посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК, впровадженні і домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів принципово нових і універсальних ліберально-демократичних цінностей тощо.

Глобальний союз – об’єднання людських, фінансових і науково-технічних ресурсів різними фірмами для досягнення певних цілей найбільш ефективним шляхом – за допомогою співробітництва.

Додаткові витрати на задоволення туристичних потреб і бажань у процесі транспортування; вони не здійснюються, якщо нема транспортування туриста.

Дохід – це виторг підприємств від продажу туристам товарів і надання послуг.

Дохід регіону – це переважно сплачені з цього виторгу податки, які залишаються в розпорядженні регіону.

Еластичність показує міру реакції однієї змінної на зміну іншої.

Еластичність попиту за ціною визначає, яка процентна зміна обсягу попиту відбудеться за однопроцентним збільшенням (зменшенням) ціни за інших рівних умов.

Еластичність попиту по доходу розраховується як відношення процентної зміни обсягу попиту до процентної зміни сукупного доходу споживача (за інших рівних умов).

Ємність туристського ринку – це здатність реалізувати певний обсяг туристського продукту при існуючих цінах і пропозиції.

Земля (право власності на землю) використовується у виробничому процесі, на ній розташовують, наприклад, готель чи кемпінг, ресторан для харчування туристів.

Інвестиції в туризм – це розміщення капіталу інвесторів у туристичному бізнесі з метою одержання прибутку.

Індустрія туризму – це міжгалузевий господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населення в проведенні дозвілля в подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення.

Капітал – засоби виробництва, які використовуються у виробничому процесі для створення інших продуктів, що задовольняють туристичні потреби і бажання.

Кількість прибуттів (вибуттів) – кількість зареєстрованих туристів, що прибули в ту чи іншу країну (чи вибули з неї) за визначений період часу, переважно календарний рік, є основним показником, що характеризує туристичний рух. Прибуття (вибуття) враховуються в абсолютному вираженні у формі кількості поїздок за той чи інший відрізок часу.

Клімат – багаторічний режим погоди у визначеній місцевості, який характеризується закономірною послідовністю метеорологічних процесів.

Контракт на керування укладається між власником готелю й компанією, що спеціалізується в готельному менеджменті, – оператором. У ситуації, коли власник не має досвіду або бажання здійснювати менеджерські функції, але прагне одержать дохід від вкладених коштів, він передає своє підприємство в професійне керування.

Круїз – подорож водою: морем, річкою, озером, яка часто поєднується з відвідуванням різних країн.

Ландшафт – природний географічний комплекс, який визначається як: сукупність взаємозалежних і взаємопов’язаних предметів і явищ природи, які історично утворюють фізико-географічий комплекс чи низку комплексів; природний комплекс, у якому всі основні компоненти (рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинний і тваринний світ) перебувають у складній взаємодії, утворюючи за умовами розвитку єдину систему.

Ліцензія – це дозвіл (документ визначеної форми), виданий державними органами фізичним і юридичним особам на певний вид діяльності.

Ліцензування – це найбільш оперативна форма державного регулювання завдяки спрощеному (порівняно з сертифікацією чи стандартизацією) процесу одержання дозволу.

Міжнародне регулювання – це міжнародна система впливу і комплекс заходів, націлених на ефективне управління певним видом міжнародної діяльності (підтримка стабільності, її зміна, впорядкування) відповідно до визначених міжнародних принципів, норм і стандартів.

Міжнародні декларації – це офіційні заяви міжнародних організацій учасників чи міжнародних конференцій, що проголошують основні принципи політики або програмні положення діяльності організацій у якій-небудь конкретній сфері міжнародних відносин, наприклад у сфері туризму.

Міжнародні конвенції – це один з видів договорів. Вони установлюють взаємні права й обов’язки держав у певній галузі людської діяльності. Багато конвенцій розробляють і приймають спеціалізовані міжнародні організації. Наприклад, міжнародні конвенції ООН з морського права кодифікують норми права.

Міжнародні організації – це об’єднання державних і національних організацій неурядового характеру, створених для досягнення загальних цілей у певній сфері людської діяльності (у сферах політики, економіки, соціального і культурного життя, туризму та ін.).

Міжнародний відвідувач – будь-яка особа, яка подорожує в країну, що не є країною її звичного місця проживання, і перебуває поза межами свого звичного середовища протягом терміну, що не перевищує 12 місяців, головною метою поїздки при цьому не є заняття оплачуваною діяльністю з джерел у відвідуваній країні.

Міжнародний подорожанин – будь-яка особа, яка подорожує за межами країни свого місця проживання, незалежно від мети подорожі та засобів транспорту, що використовуються, навіть якщо ця подорож здійснюється пішки.

Міжнародний туризм охоплює поїздки подорожуючих осіб з туристськими цілями за межі країни постійного проживання.

Міжнародний турист – відвідувач, який здійснює щонайменше одну ночівлю в засобах розміщення у відвідуваній країні. До цієї категорії туристів належать іноземці, громадяни країни, які проживають за кордоном, а також члени екіпажів іноземних транспортних засобів, які ночують у засобах розміщення країни, що приймає.

Мінеральні води – це підземні (рідше поверхневі) води, які характеризуються підвищеним умістом біологічно активних мінеральних компонентів і володіють специфічними фізико-хімічними властивостями. На земну поверхню вони виходять як мінеральні джерела. Залежно від хімічного складу і фізичних властивостей мінеральні води використовують як лікувальний засіб.

Мотиви туризму – спонукальні причини, які визначаються біологічними і соціальними потребами і примушують людей задовольняти їх, купуючи туристичний продукт.

Мультиплікатор туризму – це відношення змін одного із ключових економічних показників, наприклад, виробництва (зайнятості, доходу) до зміни витрат туристів.

Національний туризм – включає внутрішній і виїзний туризм і співвідноситься з категорією національного виробництва (валового національного продукту).

Невидимі витрати здійснюються до чи під час транспортування туриста, пов’язані з придбанням запасів продуктів, одягу тощо, і не можуть розглядатися як продукти, вироблені безпосередньо підприємствами туризму.

Незалежний тур – мандрівник через турагента чи самостійно вирішує з транспортною організацією всі питання свого переміщення до місця призначення, а також за допомогою турагента чи самостійно замовляє номер у готелі завчасно чи, в разі потреби, під час поїздки.

Непрямий дохід як результат пожвавлення ділової активності, тобто комерційної діяльності, з метою одержання прибутку.

Непрямі витрати здійснюються в місці постійного проживання туриста до його транспортування, тобто витрати на придбання товарів, які будуть використовуватися під час подорожі, на одержання паспорта та ін.

Ночівля – одна доба, проведена одним туристом у певній країні (місці призначення).

Одноденний відвідувач – особа, яка не ночує в засобах розміщення у відвідуваній країні.

Пакетний тур (пекідж-тур, чи інклюзив-туру) передбачає узгодження всіх питань, які стосуються транспорту, розміщення, харчування, розваг тощо, відповідно до побажань клієнта, туроператором, туристу залишається лише подбати про своєчасне прибуття в пункт початку подорожі.

Пасивний туризм – виїзд туристів, який виражається відпливом національної грошової одиниці з країни їхнього постійного місця проживання. Потоки міжнародних платежів за такими туристичними операціями позначаються на пасиві платіжного балансу країни – «експортера» туристів.

Подорожанин – будь-яка особа, яка подорожує між двома і більше країнами чи між двома і більше місцевостями в межах країни свого звичного місця проживання.

Потреби – це внутрішні спонукальні мотиви діяльності людини, або це стан незадоволеності, який людина прагне змінити, або задоволеності, який бажає продовжити.

Праця – фізичні та розумові зусилля, спрямовані на виробництво туристичних продуктів і надання послуг.

Природне середовище – це туристичні ресурси і стан екології.

Прямі витрати здійснюються під час транспортування туриста і до його повернення на місце постійного проживання;

Прямий дохід, одержуваний від засобів, витрачених туристами на оплату готелів, харчування, транспорту, занять спортом тощо у країні чи її районі.

Регіоналізація – процес об’єднання зусиль держав якого-небудь регіону в рішенні їх соціально-економічних, військово-політичних, духовних, національних і інших проблем.

Рельєф – це сукупність нерівностей земної поверхні – рівнини, плоскогір’я, гірські системи, низовини тощо.

Рівновага – збалансованість конкурентних сил – попиту та пропозиції.

Ринок – система зв’язків світового господарства, в якій відбувається процес перетворення туристсько-екскурсійних послуг у гроші і навпаки – перетворення грошей в туристсько-екскурсійні послуги.

Сегментація ринку – це розподіл ринку на частини (сегменти), які характеризуються спільністю вимог споживачів.

Сертифікація – процедура, яка підтверджує відповідність об’єкта сертифікації, туристичної послуги, нормам і правилам, встановленим державою для таких послуг.

Стандартизація – діяльність, спрямована на досягнення та встановлення прогресивних норм і вимог шляхом створення нормативно-технічної документації на виробництво та застосування різних видів продукції, а також надання послуг.

Стимулятивний дохід утворюється з заробітної плати персоналу, зайнятого в туріндустрії, і засобів, одержуваних тими, хто має прибуток від туризму.

Стратегічний альянс – заснований на згоді сторін і не торкається відносин власності, націлений на досягнення довгострокових конкурентних переваг для компаній-учасниць альянсу в рамках глобальної стратегії їхньої діяльності.

Ступінь урбанізації – рівень зосередження промисловості й населення у великих містах.

Термальні води – підземні води з температурою вище + 20 °С. Свою назву вони отримали від розташованого на о. Сицилія селища Терми. Саме там уперше такі води почали застосовувати для лікування.

Транснаціоналізація – процес міжнародного об’єднання економічних потенціалів комерційних структур як за допомогою придбання власності, так і неакціонерним шляхом, з метою підвищення ефективності та прибутковості, поліпшення конкурентних умов підприємницької діяльності.

Транснаціональна компанія – компанія, що має філії у двох і більше країнах незалежно від юридичної форми або сфери господарювання й здійснює координацію їхньої діяльності.

Тур – первинна одиниця туристського продукту, реалізована клієнтові як єдине ціле, продукт праці туроператора на певний маршрут і в конкретний термін.

Туризм – тимчасове переміщення людей з місця свого постійного проживання в іншу країну або місцевість, що знаходиться в межах своєї країни, у вільний час з метою одержання задоволення і відпочинку, а також в оздоровчих, гостьових, пізнавальних або професійних цілях, але без заняття оплачуваною роботою у місці, що відвідується.

Туризм в межах країни – охоплює внутрішній і в’їзний туризм і відповідає сукупному внутрішньому туристському споживанню, тобто сумарним витратам внутрішніх і іноземних туристів.

Турист – це відвідувач, тобто особа, що подорожує й здійснює перебування в місцях, що знаходяться за межами його звичайного середовища, на строк не більше 12 місяців з будь-якою метою, крім заняття діяльністю, оплачуваною із джерел у відвідуваному місці.

Туристична індустрія – це сукупність засобів розміщення, транспортних засобів, об’єктів громадського харчування, розважального, пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного й іншого призначення, туроператорів і турагентств, екскурсійних бюро, послуг гідів-перекладачів.

Туристичні витрати – це загальна сума споживчих витрат відвідувача чи уповноваженої ним будь-якої іншої особи при підготовці й під час поїздки, а також під час перебування в пункті призначення.

Туристичний експорт – це вивезення з країни туристських вражень, яке супроводжується одночасним ввезенням туристом грошей у цю країну. 

Туристичний імпорт – це ввезення в країну туристських вражень, яке супроводжується одночасним вивезенням туристом грошей з цієї країни.

Туристичний ринок – це сфера задоволення потреб населення в послугах, пов’язаних із відпочинком та змістовним проведенням дозвілля в подорожі.

Туристичний товар – це продукт праці, вироблений для продажу і призначений для використання переважно туристами: карти, намети, спальні мішки, рюкзаки, інше туристичне та спортивне спорядження, а також туристична сувенірна продукція.

Туристський кругообіг – це система економічних відносин, у рамках якої відбувається процес перетворення послуг у гроші і навпаки.

Туристський пакет – основний (обов’язковий) комплекс послуг, наданих у подорожі по індивідуальному або груповому плану, що має серійний характер, пропонується в широкий продаж. Туристський пакет включає чотири обов’язкових елементи: туристський центр, транспорт, послуги розміщення, трансфер.

Туристський попит є бажання й одночасно здатність покупців здобувати туристські блага.

Туристський потік – де форма взаємодії між місцем призначення, де є пропозиція, і місцем відправлення, де існує попит чи дефіцит подібних послуг і товарів.

Туристські потреби («бажання до зміни місць», потяг до мандрівок, пізнання нового) – співпадають з рекреаційними потребами і включають необхідність у психофізіологічному і духовному розвитку сил індивіда.

Туристський продукт – сукупність речовинних (предмети споживання), нематеріальних (послуги) споживчих вартостей, необхідних для повного задоволення потреб туристів, що виникають під час їхньої подорожі.

Туристська пропозиція – це ідеальна готовність і реальна можливість товаровиробника виробити та поставити на ринок певну кількість туристського товару.

Франшиза – прокат торговельної марки.

STEP-фактори – зовнішні фактори, що характеризують макрооточення ринку (STEP – абревіатура з англійських слів sociology, technology, economics and politics): науково-технічний прогрес, політичне середовище, демографія, культурне і природне середовище.

SWOT-аналіз передбачає знання кон’юнктури і прогноз розвитку ринку, що дає змогу оцінити можливості й негативні впливи і на підставі цього виявити переваги і недоліки в діяльності організації.