3.2.1 Сутність тнк та причини їх виникнення

Відповідно до документів ООН до ТНК відносяться компанії, що мають філії у двох і більше країнах незалежно від юридичної форми або сфери господарювання й здійснюють координацію їхньої діяльності.

ТНК постійно розширюють свою закордонну присутність, закономірно переходячи від експорту товарів і послуг до організації їхнього виробництва за кордоном. ТНК здійснюють зовнішню експансію головним чином шляхом розміщення прямих іноземних інвестицій. Вони також надають грошові позички й укладають неінвестиційні угоди по керуванню.

У вітчизняній і закордонній літературі відомо кілька теорій, що пояснюють феномен ТНК. Всі вони виходять із максимізації прибутку як головного мотиву іноземного інвестування. Відповідно до однієї з них умовою міжнародної міграції капіталу є розходження норм прибутку й ставок відсотка. Якби всі національні економіки були рівною мірою відкриті припливу капіталу, то слід очікувати встановлення міжнародної рівноважної ставки відсотка, а компаніям було б байдуже, де вкладати інвестиції, аби тільки гранична ефективність використання капіталу перевищувала ставку відсотка. У дійсності існують різного роду обмеження, більшого або меншого ступеня ризики, які перешкоджають установленню єдиної процентної ставки у світі.

Інше пояснення феномену ТНК дає еклектична теорія інтернаціонального виробництва англійського економіста Дж. Данінга. Вона називається еклектичною, тому що складається із трьох елементів: олігополістичних переваг фірми, переваг локалізації (використання місцевих ресурсів і умов) і переваг інтерналізації.

Деякі фахівці пояснюють феномен ТНК, опираючись на теорію життєвого циклу продукту. Відповідно до них, компанії створюють інтернаціональні виробничі системи під своїм керуванням, щоб продовжити життєвий цикл свого продукту, вдихнути в нього «друге життя».