7.2.4 Концентрація туристського попиту в часі й просторі

Туристський попит носить яскраво виражений сезонний характер з піками в певну пору року й спадами в інші місяці. У країнах північної півкулі із помірним кліматом основними туристськими сезонами є літній (липень-серпень) і зимовий (січень-березень). Крім того, виділяються міжсезоння (квітень-червень, вересень) і так званий мертвий сезон (жовтень-грудень).

Згідно зі статистичними даними, на два літні місяці доводиться до половини всіх туристських поїздок у Європі. У міжсезоння й мертвий сезон туристські потоки загасають і попит на туристські послуги досягає своєї нижньої межі.

Сезонний характер туристського попиту проявляється в нерівномірному завантаженні підприємств туристської індустрії. Воно коливається протягом року, з точністю повторюючи динаміку туристських поїздок. Сезонні коливання туристського попиту обумовлені впливом різних факторів: природно-кліматичного, економічного, соціального, психологічного. Серед людей укоренився погляд, що літо – найсприятливий час для проведення відпусток. Не можна не враховувати вплив фактора моди на концентрацію туристського попиту.

Туристському попиту властива не тільки сезонна, але й просторова концентрація. В останні десятиліття тут також відзначається позитивна тенденція. Розширився перелік туристських дестинацій. На ринок туризму вийшли країни Азії, Північної Африки, Латинської Америки. Відбувається перерозподіл потоків відвідувачів між традиційними й новими туристськими напрямками.